💬 Джерело
ІПК ДПС від 08.04.2026 № 2071/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство є небанківською фінансовою установою, складає фінансову звітність за МСФЗ та здійснює діяльність з надання фізичним особам споживчих кредитів на підставі ліцензії Національного банку України.
🔸 Товариство є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах.
🔸 За умовами кредитного договору клієнт зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти, комісію за надання кредиту та неустойку у разі прострочення виконання зобов’язань.
🔸 Договір передбачає право Товариства запроваджувати програми лояльності, акційні пропозиції та інші стимулюючі заходи для заохочення належного виконання клієнтом своїх зобов’язань.
🔸 Товариство планує впровадити акцію, за умовами якої клієнту пропонується у встановлений строк погасити заборгованість у сумі, що дорівнює заборгованості за тілом кредиту та частині нарахованих доходів.
🔸 Після виконання таких умов Товариство здійснюватиме часткове прощення нарахованих процентів, комісій та штрафних санкцій відповідно до положень ЦКУ.
🔸 У зверненні зазначено, що акція розглядається як управлінський інструмент підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю та як добровільна одностороння відмова Товариства від права вимоги частини нарахованого доходу.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування на суму сторнованого доходу, від якого Товариство відмовилося внаслідок проведення акції?
🔸 Чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування у разі коригування (сторнування) резерву під очікувані кредитні збитки внаслідок проведення акції?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо сторнованого доходу при прощенні частини заборгованості
🔸 ДПС зазначає, що якщо небанківська фінансова установа прощає частину дебіторської заборгованості за наданими кредитами та за правилами МСФЗ здійснює коригування (сторнування) нарахованих процентів, комісій і штрафних санкцій на користь боржників – фізичних осіб, які є платниками ПДФО та не є особами, визначеними у пп. 2 пп. 139.3.3 ПКУ, то різниці на суму такої прощеної заборгованості не виникають.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що у такому випадку різниці, встановлені пп. 139.3.3 ПКУ та пп. 140.5.10 ПКУ, не застосовуються.
🔸 Такі операції при визначенні фінансового результату до оподаткування та об’єкта оподаткування податком на прибуток відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
✅ Щодо коригування (сторнування) резерву під очікувані кредитні збитки
🔸 ДПС наводить положення п. 139.3 ПКУ щодо різниць, які виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ.
🔸 ДПС вказує, що використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу за вимогами МСФЗ не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених пп. 139.3.3 та пп. 139.3.4 ПКУ.
🔸 ДПС окремо зазначає, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з кредитором або перебувають чи нещодавно перебували з ним у трудових відносинах у межах строку, визначеного пп. 139.3.3 ПКУ.
🔸 Щодо інших осіб, не визначених у пп. 2 пп. 139.3.3 ПКУ, ДПС зазначає, що сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості не змінює фінансовий результат до оподаткування.
🔸 У фінальній частині ІПК ДПС фактично охоплює і питання сторнування резерву, зазначаючи, що за описаних у зверненні умов податкові різниці не виникають, а операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ.
🔸 п. 1.1 ПКУ.
🔸 п. 5.3 ПКУ.
🔸 п. 44.1 ПКУ.
🔸 абз. 1 п. 44.2 ПКУ.
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ.
🔸 п. 139.3 ПКУ.
🔸 пп. 139.3.1 ПКУ.
🔸 пп. 139.3.2 ПКУ.
🔸 пп. 139.3.3 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.11 ПКУ.
🔸 пп. 140.5.10 ПКУ.
🔸 ст. 605 Цивільного кодексу України.
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Окремо можна переглянути списання безнадійної дебіторської заборгованості, якщо заборгованість виникла не за кредитним договором, а внаслідок попередньої оплати постачальнику.
🔸 Для іншого сценарію можна порівняти підхід ДПС до безнадійної заборгованості нерезидентів у межах договору комісії.
🔸 Суміжно варто врахувати підхід до безповоротної фінансової допомоги пов’язаній особі, оскільки там ДПС окремо аналізує застосування пп. 140.5.10 ПКУ.
🔸 Окреме значення можуть мати штрафи та пеня у податкових різницях, якщо йдеться не про прощення кредитної заборгованості, а про санкції за цивільно-правовим договором.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua