💬 Джерело
ІПК ДПС від 26.03.2026 № 1784/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство до початку збройної агресії російської федерації проти України перерахувало постачальнику попередню оплату за майбутню поставку соняшника.
🔸 Постачальник після початку збройної агресії опинився на тимчасово окупованій території.
🔸 На дату отримання попередньої оплати постачальник склав податкову накладну, зареєстровану в ЄРПН.
🔸 Товариство сформувало податковий кредит на підставі такої податкової накладної.
🔸 Товариство розглядає податкові наслідки визнання заборгованості постачальника безнадійною після закінчення строку позовної давності.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи зобов’язане Товариство зменшити задекларований податковий кредит, сформований на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної постачальника, якщо постачальник після початку збройної агресії опинився на тимчасово окупованій території України?
🔸 Якщо податковий кредит підлягає зменшенню, у якому звітному податковому періоді, за наявності яких обставин, у який спосіб та на підставі яких норм ПКУ це має бути зроблено?
🔸 Чи має Товариство право списати на витрати звітного періоду суму ПДВ, сплачену постачальнику у складі попередньої оплати за соняшник?
🔸 Чи зобов’язане буде Товариство після закінчення строку позовної давності збільшити фінансовий результат податкового періоду на суму безповоротної фінансової допомоги за пп. 140.5.10 ПКУ, якщо на дату попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку четвертої групи, а у періоді списання дебіторської заборгованості матиме статус платника податку на прибуток?
🔸 За допомогою яких електронних сервісів або джерел інформації Товариство має з’ясувати, чи є постачальник-боржник платником податку на прибуток підприємств у звітному періоді, в якому нестягнута заборгованість набуде статусу безповоротної фінансової допомоги?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо податкового кредиту з ПДВ за попередньою оплатою
🔸 ДПС зазначає, що на дату отримання попередньої оплати постачальник повинен був визначити податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
🔸 На підставі такої податкової накладної покупець мав право включити суми ПДВ до податкового кредиту.
🔸 Якщо надалі постачання товарів/послуг фактично не відбувається, операція з придбання товарів/послуг відсутня.
🔸 У такому випадку покупець на дату списання в обліку дебіторської заборгованості втрачає право на податковий кредит за такою операцією.
🔸 У ситуації, описаній у зверненні, зменшення податкового кредиту здійснюється шляхом нарахування податкових зобов’язань з ПДВ із використанням механізму, визначеного п. 198.5 ПКУ.
✅ Щодо визнання заборгованості безнадійною та безповоротною фінансовою допомогою
🔸 ДПС вказує, що безнадійною заборгованістю для цілей ПКУ визнається заборгованість, яка відповідає одній з ознак, установлених пп. 14.1.11 ПКУ, зокрема заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
🔸 Безповоротною фінансовою допомогою для цілей оподаткування визнається, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
🔸 У разі якщо заборгованість платника єдиного податку – юридичної особи, яка не є платником податку на прибуток, набуває статусу безнадійної відповідно до пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ, така заборгованість є безповоротною фінансовою допомогою.
🔸 При списанні такої заборгованості платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ.
🔸 ДПС також зазначає, що чинними положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не є пов’язаною особою, якою задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за попередній податковий рік.
🔸 Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
✅ Щодо податкових різниць при списанні дебіторської заборгованості
🔸 ДПС зазначає, що при формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості, п. 139.2 ПКУ встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.
🔸 Фінансовий результат до оподаткування зменшується відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості у вигляді передоплати, у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ.
🔸 Таке зменшення здійснюється незалежно від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.
🔸 При списанні дебіторської заборгованості у вигляді передоплати, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ, за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів.
✅ Щодо списання сум ПДВ, за якими втрачено право на податковий кредит
🔸 ДПС зазначає, що положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями зі списання сум ПДВ за податковими накладними, за якими втрачено право на податковий кредит.
🔸 Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
🔸 Питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій зі списання безнадійної дебіторської заборгованості та сум ПДВ за податковими накладними, за якими втрачено право на податковий кредит, а також питання щодо віднесення таких сум до складу витрат, ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.
✅ Щодо джерел інформації про податковий статус постачальника-боржника
🔸 ДПС зазначає, що платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства з моменту взяття на облік згідно з Порядком обліку платників податків і зборів.
🔸 На вебпорталі ДПС реалізовано можливість доступу до даних Реєстру неприбуткових установ та організацій та Реєстру платників єдиного податку через Електронний кабінет після проходження електронної ідентифікації та авторизації за допомогою КЕП будь-якого надавача електронних послуг.
🔸 Станом на дату ІПК триває тестування розробленого програмного забезпечення щодо формування Реєстру платників податків четвертої групи, завершення якого планується найближчим часом.
🔸 Електронний кабінет забезпечує можливість отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, а також одержання такої інформації у вигляді документа за встановленою формою в електронному вигляді з накладенням печатки контролюючого органу.
🔸 Для надання податкової інформації іншим платникам податків контрагент може через Електронний кабінет надати контролюючому органу згоду на розкриття податкової інформації про нього в самостійно визначеному обсязі.
🔸 Платник податків може переглянути інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб у приватній частині Електронного кабінету через меню «Інформація про бізнес-партнера» та сформувати витяг у режимі реального часу.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52, пп. «а» пп. 14.1.11, пп. 14.1.11, пп. 14.1.257, пп. 134.1.1, пп. 139.2.1, пп. 139.2.2, п. 139.2, пп. 140.5.10, пп. «а» і «б» п. 185.1, п. 187.1, п. 189.1, п. 189.9, п. 193.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6, п. 201.1, п. 42¹.2 ПКУ.
🔸 ст. 253–255, ст. 257, ст. 605 Цивільного кодексу України.
🔸 частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
🔸 п. 1.4, п. 3.10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.
🔸 наказ Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.
🔸 Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20