💬 Джерело
ІПК ДПС від 26.03.2026 № 1787/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 ТОВ здійснює зовнішньоекономічну діяльність як комісіонер на підставі договору комісії.
🔸 За договором комісії комісіонер здійснює продаж товару комітента іноземним покупцям – нерезидентам від свого імені, але за рахунок комітента.
🔸 У результаті виконання договору комісії у комісіонера виникла дебіторська заборгованість нерезидентів-покупців за поставлений товар.
🔸 За твердженням ТОВ, така заборгованість відповідає ознакам безнадійної у розумінні пп. 14.1.11 ПКУ.
🔸 Комітент вимагає від комісіонера здійснити розрахунок за проданий товар незалежно від фактичного отримання коштів від іноземних покупців.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи має право комісіонер здійснити розрахунок з комітентом за проданий товар за рахунок власних коштів, якщо дебіторська заборгованість нерезидентів є безнадійною?
🔸 Чи вважатиметься така сплата виконанням зобов’язань за договором комісії або окремою господарською операцією, зокрема наданням фінансової допомоги, позики чи іншим видом операції?
🔸 Які податкові наслідки з податку на прибуток підприємств виникають у комісіонера у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості нерезидентів?
🔸 Які податкові наслідки з податку на прибуток підприємств виникають у комісіонера у разі одночасної виплати комітенту вартості товару за рахунок власних коштів?
🔸 Чи виникають податкові різниці відповідно до розділу III ПКУ у такій ситуації?
🔸 Чи впливає зазначена операція на податкові зобов’язання з ПДВ у комісіонера та/або комітента?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо правової природи розрахунків за договором комісії
🔸 ДПС зазначає, що за договором комісії комісіонер за дорученням комітента за плату вчиняє один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо комітент передає комісіонеру товари для подальшого продажу, право власності на такі товари від комітента до комісіонера не переходить.
🔸 Питання організації та проведення операцій за договорами комісії ДПС відносить до сфери цивільного законодавства, інших нормативно-правових актів та зазначає, що такі питання не належать до компетенції ДПС.
🔸 Окремої прямої відповіді на питання про право комісіонера здійснити розрахунок з комітентом за рахунок власних коштів ІПК не містить.
🔸 Окремої прямої відповіді на питання, чи є така сплата виконанням зобов’язань за договором комісії або окремою господарською операцією, ІПК не містить.
✅ Щодо безнадійної заборгованості та податку на прибуток
🔸 ДПС зазначає, що ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ визначено пп. 14.1.11 ПКУ.
🔸 Заборгованість вважатиметься безнадійною у разі її відповідності одній з ознак, передбачених пп. 14.1.11 ПКУ, та підтвердження належним чином оформленими первинними документами.
🔸 Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування за даними бухгалтерського обліку на різниці, визначені ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що у разі наявності дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.
🔸 Різниці, що виникають у разі формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків та списання безнадійної заборгованості, визначено ст. 139 ПКУ.
🔸 При списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ, за рахунок створеного резерву сумнівних боргів фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму витрат понад суму такого резерву.
🔸 Якщо списується дебіторська заборгованість, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ, але резерв сумнівних боргів щодо неї не створено, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.
🔸 Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості, у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що списання дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.
🔸 Питання порядку списання дебіторської заборгованості та формування витрат у бухгалтерському обліку ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.
🔸 Окремого висновку щодо податкових наслідків з податку на прибуток у разі одночасної виплати комітенту вартості товару за рахунок власних коштів у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Щодо ПДВ-наслідків за договором комісії
🔸 ДПС зазначає, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
🔸 Для цілей ПДВ постачанням товарів є, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія або винагорода за продаж чи купівлю.
🔸 Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються або отримуються у межах договорів комісії, є вартість постачання таких товарів/послуг, визначена за правилами ст. 188 ПКУ.
🔸 Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту за операціями у межах договорів комісії визначається за правилами ст. 187 і ст. 198 ПКУ.
🔸 У ситуації, описаній у зверненні, комітент при передачі товару комісіонеру як першій події повинен був нарахувати податкові зобов’язання, скласти на комісіонера та зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.
🔸 Така податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту комісіонером.
🔸 Оплата, яку комісіонер здійснює комітенту за товар, для цілей оподаткування ПДВ є другою подією.
🔸 Така друга подія не спричиняє податкових наслідків з ПДВ ні для комісіонера, ні для комітента.
🔸 ДПС зазначає, що це стосується як оплати за рахунок коштів, отриманих від покупців товару, попередньо поставленого комітентом комісіонеру в межах договору комісії, так і оплати за рахунок власних коштів комісіонера.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52, пп. 14.1.11, пп. 14.1.191, пп. 41.1.1, пп. 134.1.1, пп. 139.2.1, пп. 139.2.2, ст. 139, пп. 191.1.28, ст. 193, пп. «а» і «б» п. 185.1, ст. 186, п. 187.1, п. 188.1, п. 189.4, п. 198.2, п. 198.6 ПКУ.
🔸 частина перша ст. 1011, частина перша ст. 1013 Цивільного кодексу України.
🔸 частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20