💬 Джерело

ІПК ДПС від 07.04.2026 № 2044/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство здійснює операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення.

🔸 У межах виконання зовнішньоекономічного контракту Товариство склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну з типом причини «22», у другій частині якої зазначено код «7».

🔸 Після цього Товариство оформило відповідні митні декларації та на дату оформлення останньої додаткової декларації до відповідної періодичної або спрощеної митної декларації, що містить ознаку про завершення переміщення товарів, склало та зареєструвало в ЄРПН розрахунок коригування з кодом причини «502» з метою приведення показників податкової накладної у відповідність до показників митної декларації.

🔸 У графі 8 такого РК_РЕЗ_2 зазначена середня ціна товару, визначена за даними всіх поданих додаткових декларацій.

🔸 Під час завантаження товару на морське судно виник природний убуток.

🔸 При цьому Товариство отримало від нерезидента грошові кошти у сумі, що перевищує фактичну вартість завантаженого та задекларованого за даними митних декларацій товару на суму природного убутку.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі списання товару у зв’язку з природним убутком, якщо такий убуток документально підтверджений і перебуває в межах встановлених норм?

🔸 Який порядок визначення бази оподаткування ПДВ та складання розрахунку коригування до податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів у разі зміни кількості товару внаслідок природного убутку?

🔸 Чи мають відображатися в РК_РЕЗ_2 дані щодо кількості та вартості списаного товару у зв’язку з природним убутком, чи потрібно складати окремий розрахунок коригування на суму такого природного убутку?

🔸 Який порядок завершення розрахунків з нерезидентом та відображення в податковому і бухгалтерському обліку операцій у разі надходження від нерезидента коштів у сумі, що перевищує фактичну вартість товару за даними митних декларацій, та як зарахувати суму такого перевищення в межах відповідної експортної поставки?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо нарахування ПДВ при природному убутку товару

🔸 ДПС зазначає, що у разі списання втрат, які виникли у процесі транспортування, навантаження або розвантаження товарів у межах норм природного убутку, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються за умови, що при придбанні таких товарів суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та вартість таких товарів включається до вартості іншої продукції, яка підлягає оподаткуванню.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо вартість таких товарів не включається до вартості іншої оподатковуваної продукції, то платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ, виходячи з бази оподаткування, визначеної за п. 189.1 ПКУ, а також скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну не пізніше останнього дня звітного податкового періоду, у якому відбувається списання.

✅ Щодо коригування податкової накладної при природному убутку

🔸 ДПС зазначає, що нормами ПКУ не передбачено складання окремого розрахунку коригування до податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, на суму природного убутку.

🔸 Якщо зміна кількісних або вартісних показників товару, у тому числі у зв’язку з природним убутком, відбулася до початку оформлення митної декларації, що засвідчує факт вивезення товарів за межі митної території України, платник податку може скласти РК_РЕЗ_1.

🔸 Після завершення вивезення окремих видів товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та подання всіх необхідних додаткових декларацій приведення даних податкової накладної у відповідність до даних митної декларації здійснюється виключно шляхом складання РК_РЕЗ_2.

🔸 ДПС вказує, що в ЄРПН може бути зареєстровано лише один РК_РЕЗ_2.

🔸 У першому рядку такого РК_РЕЗ_2 до графи 7 переноситься значення графи 6 податкової накладної зі знаком «-», а до графи 8 – значення графи 7 податкової накладної без змін.

🔸 У другому рядку зазначаються правильні показники граф 7 та 8 за результатами коригування на підставі даних усіх поданих додаткових митних декларацій до відповідної періодичної або спрощеної декларації.

🔸 Графи 9 і 10 не заповнюються.

🔸 У графі 2.1 в обох рядках зазначається код причини коригування «502».

🔸 Показники податкової накладної з урахуванням РК_РЕЗ_1 та РК_РЕЗ_2 повинні відповідати даним митної декларації з урахуванням усіх оформлених додаткових декларацій до відповідної періодичної або спрощеної митної декларації або даним митної декларації, заповненої у звичайному порядку.

🔸 Після складання та реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2 до податкової накладної, у другій частині порядкового номера якої зазначено код «7», коригування показників такої податкової накладної не дозволяється.

✅ Щодо розрахунків з нерезидентом та обліку отриманого перевищення коштів

🔸 Питання щодо проведення розрахунків між платником податку та нерезидентом, у тому числі у випадку, якщо сума отриманих від нерезидента коштів перевищує вартість експортованого товару згідно з митною декларацією, а також питання відображення таких операцій у бухгалтерському обліку, ДПС відносить до питань, що не належать до її компетенції.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що у податковому обліку платника підлягають відображенню не сплачені чи отримані грошові кошти, у тому числі кошти, отримані від нерезидента в межах експортної операції, а обсяги фактично здійснених експортних операцій, зазначені, зокрема, у відповідних митних деклараціях, оформлених за такою операцією.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання щодо порядку зарахування суми перевищення коштів у межах відповідної експортної поставки ІПК не містить.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ.

🔸 пп. «в» пп. 69.41.3 пп. 69.41 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

🔸 п. 1.1 ст. 1 ПКУ.

🔸 п. 198.3 ПКУ.

🔸 пп. «г» п. 198.5 ПКУ.

🔸 пп. 14.1.36 ПКУ.

🔸 пп. 97.1, 97.2, 97.3, 97.4, 97.5 п. 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

🔸 пп. «г» п. 185.1 ПКУ.

🔸 п. 193.1 ПКУ.

🔸 п. 189.1 ПКУ.

🔸 частина друга ст. 1 Митного кодексу України.

🔸 п. 935 розділу ХХІ Митного кодексу України.

🔸 ст. 19-2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».

🔸 ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

🔸 Закони України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

🔗 Пов’язані матеріали

🔸 Для порівняння можна переглянути втрату товару під час перевезення, якщо потрібно відмежувати природний убуток від втрати або знищення товару під час доставки.

🔸 Для суміжного РЕЗ-сценарію варто окремо врахувати анулювання митної декларації в операціях РЕЗ, оскільки там ДПС розглядає інші наслідки для податкової накладної.

🔸 Якщо після РЕЗ-коригувань виникає від’ємне значення, корисним може бути матеріал про бюджетне відшкодування після коригувань за РЕЗ.

🔸 Для загального експортного контексту можна також врахувати дату ПДВ-зобов’язань при експорті, коли ключовим документом є митна декларація.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua