💬 Джерело
ІПК ДПС від 10.04.2026 № 2115/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство є сільськогосподарським товаровиробником та здійснює вирощування і продаж, у тому числі вивезення за межі митної території України, сільськогосподарської продукції, яка оподатковується ПДВ за ставкою 14 відсотків.
🔸 Сільськогосподарська продукція Товариства належить до товарів, щодо яких відповідно до статті 19² Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» застосовується режим експортного забезпечення.
🔸 У Товариства виникла проблема щодо розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ у ситуації, коли в одному звітному періоді податкові зобов’язання за операцією РЕЗ, задекларовані в рядку 2.3.3 декларації, були погашені за рахунок від’ємного значення рядка 7.2.3 декларації, що виникло внаслідок коригування податкових зобов’язань за іншою операцією РЕЗ, здійсненою в попередньому періоді.
🔸 У першому звітному періоді Товариство здійснило операцію РЕЗ № 1 та задекларувало податкові зобов’язання в рядку 2.3.3 декларації за ставкою 14 відсотків.
🔸 Такі податкові зобов’язання за операцією РЕЗ № 1 були погашені податковим кредитом, сформованим за операціями з придбання товарів / послуг у поточному та попередніх звітних періодах.
🔸 У другому звітному періоді Товариство здійснило операцію РЕЗ № 2 та задекларувало податкові зобов’язання в рядку 2.3.3 декларації за ставкою 14 відсотків.
🔸 У цьому ж другому звітному періоді Товариство відобразило в рядку 7.2.3 декларації коригування податкових зобов’язань за операцією РЕЗ № 1 у зв’язку зі зміною ставки з 14 відсотків на 0 відсотків.
🔸 У результаті цього податкові зобов’язання за операцією РЕЗ № 2 були погашені за рахунок від’ємного значення, що виникло внаслідок коригування податкових зобов’язань за операцією РЕЗ № 1.
🔸 У третьому звітному періоді Товариство відобразило коригування податкових зобов’язань за операцією РЕЗ № 2 у рядку 7.2.3 декларації у зв’язку зі зміною ставки з 14 відсотків на 0 відсотків.
🔸 У результаті такого коригування у Товариства виникло від’ємне значення, яке, на думку Товариства, підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до пп. 97.5 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
🤔 Питання платника податків
🔸 Яким є порядок заповнення таблиці 1.1 додатка 2 до декларації в частині розшифровки постачальників, звітних періодів виникнення від’ємного значення та сум ПДВ, фактично сплачених постачальникам товарів / послуг, якщо від’ємне значення виникло внаслідок коригування податкових зобов’язань за операцією РЕЗ № 2, а податкові зобов’язання за цією операцією в попередньому періоді були погашені не безпосередньо податковим кредитом, а від’ємним значенням, сформованим через коригування податкових зобов’язань за операцією РЕЗ № 1?
🔸 Чи має право Товариство у такій ситуації включити до таблиці 1.1 додатка 2 суми податкового кредиту, які були враховані в погашення податкових зобов’язань за операцією РЕЗ № 1?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо права на відображення сум у таблиці 1.1 додатка 2
🔸 ДПС зазначає, що якщо у звітному періоді виникло від’ємне значення суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ПКУ, яке задеклароване у графі 9 таблиці 1 додатка 2, то в таблиці 1.1 додатка 2 розшифровується сума податку, фактично сплачена постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання та врахована у зменшення податкових зобов’язань, визначених на підставі пп. «б» пп. 97.2 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що у таблиці 1.1 додатка 2 підлягають розшифровці суми ПДВ, фактично сплачені постачальникам або до Державного бюджету України, які були враховані у зменшення податкових зобов’язань за операціями РЕЗ.
🔸 ДПС прямо зазначає, що це правило застосовується і в тому випадку, коли погашення податкових зобов’язань за операцією РЕЗ № 2 у попередньому звітному періоді відбулося опосередковано – через від’ємне значення, яке виникло внаслідок коригування податкових зобов’язань за операцією РЕЗ № 1.
✅ Щодо заповнення граф таблиці 1.1 додатка 2
🔸 У графі 2 таблиці 1.1, залежно від причини формування від’ємного значення, зазначається ІПН постачальників, якщо йдеться про суми податку, враховані у зменшення податкових зобов’язань, визначених на підставі пп. «б» пп. 97.2 ПКУ за операцією РЕЗ № 1.
🔸 У графі 2 зазначається умовний ІПН «300000000000», якщо йдеться про суми ПДВ, фактично сплачені до Державного бюджету України, які були задекларовані у рядку 18 декларації у відповідному періоді та фактично сплачені.
🔸 У графах 3 та 4 зазначається звітний податковий період, у якому податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних були включені до податкового кредиту.
🔸 У графах 5 та 6 зазначається звітний податковий період, у якому відповідні суми податкового кредиту від постачальників, ІПН яких відображено у графі 2, були враховані в рахунок погашення податкових зобов’язань за операціями РЕЗ, або у якому суму ПДВ було фактично сплачено до Державного бюджету України, якщо відповідні суми декларувалися до сплати в рядку 18 декларації.
🔸 У графі 7 зазначається сума ПДВ, яка була фактично сплачена у попередньому та звітному податкових періодах постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету України.
🔸 ДПС окремо вказує, що значення рядка «Усього» графи 7 повинно дорівнювати сумі значень рядків графи 9 таблиці 1 додатка 2, в яких у графі 4 зазначено умовний ІПН «300000000000».
✅ Щодо спрямування від’ємного значення
🔸 ДПС зазначає, що пп. 97.5 підрозділу 2 розділу XX ПКУ надає право заявляти до бюджетного відшкодування від’ємне значення, яке виникло за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі пп. «в» пп. 97.4 ПКУ.
🔸 Разом з тим ДПС вказує, що ця норма не обмежує платника у праві самостійно визначати напрям використання такого від’ємного значення відповідно до п. 200.4 ПКУ.
✅ Щодо бюджетного відшкодування
🔸 ДПС зазначає, що бюджетне відшкодування здійснюється за заявою платника податку та у межах суми податку, фактично сплаченої постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету України, з урахуванням вимог п. 200.4 ПКУ.
🔸 ДПС також вказує, що платники, які подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, – за результатами документальної перевірки.
✅ Щодо самостійного декларування показників
🔸 У цій ІПК ДПС додатково зазначає, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідальність здійснюваних ними операцій відповідно до законодавства.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52, п. 1.1, ст. 36, п. 200.1, п. 200.4, пп. 97.1, пп. «б» пп. 97.2, пп. 97.4, пп. «в» пп. 97.4, пп. 97.5, пп. «б» п. 193.1, пп. 200.10 – 200.11, підрозділ 2 розділу XX, підрозділ 10 розділу XX, розділ V, розділ ІІ, розділ І ПКУ.
🔸 ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України.
🔸 ст. 19² Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
🔸 п. 1 розділу ІІІ, п. 6 розділу ІІІ, п. 9 розділу ІІІ, п. 11 розділу ІІІ, пп. 2, 4, 5 п. 5 розділу V Форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua