💬 Джерело
ІПК ДПС від 29.04.2026 № 2497/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 ТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах, річний дохід якого перевищує 40 млн грн.
🔸 Під час подання звітності за 2025 рік ТОВ виявило, що у рядках 2.1.1 та 2.2.1 додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації були відображені витрати та забезпечення резервів на оплату відпусток працівникам.
🔸 Інші резерви за виплатами працівникам на підприємстві не створюються.
🔸 Резерви на виплату відпусток працівникам включалися у звітність, починаючи з 2022 року.
🤔 Питання платника податків
🔸 Як правильно відкоригувати помилку щодо включення витрат та забезпечень резервів на оплату відпусток до рядків 2.1.1 та 2.2.1 додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації?
🔸 Чи достатнім буде виключення показників, помилково внесених у рядки 2.1.1 та 2.2.1 додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації?
🔸 Починаючи з якого періоду необхідно подавати уточнюючі декларації з податку на прибуток?
🔸 Яким чином і за якою формою необхідно подавати уточнюючі декларації з податку на прибуток підприємств?
🔸 Чи достатнім буде подання уточнюючої Декларації з додатком РІ до рядка 03 РІ Декларації, балансом і звітом про фінансові результати, чи необхідно подавати також інші додатки, показники яких не змінюються?
🔸 Чи виникнуть штрафні санкції у випадку недоїмок в окремих періодах, якщо, наприклад, у першому кварталі виникла недоїмка, а за рік – переплата?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо відображення резервів на оплату відпусток у додатку РІ
🔸 ДПС зазначає, що різниці, які виникають при формуванні резервів / забезпечень, встановлені ст. 139 ПКУ.
🔸 У рядку 2.1.1 додатку РІ відображається збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат на створення забезпечень / резервів для відшкодування наступних майбутніх витрат, крім забезпечення / резерву витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на такі виплати.
🔸 У рядках 2.2.1 та 2.2.1.1 додатку РІ відображається зменшення фінансового результату до оподаткування на суму використання або коригування відповідних забезпечень / резервів, також крім забезпечення / резерву витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на такі виплати.
🔸 Окремої прямої відповіді у формі висновку про те, чи є достатнім саме виключення помилково внесених показників із рядків 2.1.1 та 2.2.1 додатку РІ, ІПК не містить.
✅ Щодо періодів, за які подаються уточнюючі декларації
🔸 ДПС зазначає, що уточнююча Декларація подається протягом 1095 днів після закінчення граничного строку подання Декларації, визначеного ст. 49 ПКУ, за звітний податковий період, у якому була допущена помилка.
🔸 Уточнююча Декларація подається за кожний звітний податковий період, за який виправляються помилки.
🔸 Окремого висновку із зазначенням конкретного першого періоду, починаючи з якого ТОВ має подавати уточнюючі декларації, у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Щодо форми та способу подання уточнюючої Декларації
🔸 ДПС вказує, що уточнююча Декларація подається за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
🔸 У такій Декларації має бути зазначена відповідна позначка у полі «Уточнююча».
🔸 В уточнюючій Декларації за відповідний звітний податковий період зазначаються правильні показники доходів, фінансового результату до оподаткування, різниць, які виникають відповідно до ПКУ, та об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
✅ Щодо додатків до уточнюючої Декларації та фінансової звітності
🔸 ДПС зазначає, що до уточнюючої Декларації мають бути подані всі додатки, передбачені для заповнення відповідних рядків Декларації, незалежно від того, чи виправлялися показники цих рядків та додатків.
🔸 Інформація про подані додатки зазначається у таблиці «Наявність додатків» Декларації.
🔸 Фінансова звітність за звітні періоди, які уточнюються, подається до Декларації лише у разі виправлення показників такої фінансової звітності.
🔸 При виправленні помилок через уточнюючий розрахунок до нього додається, зокрема, додаток РІ з відображенням у рядках 2.1.1, 2.2.1 та 2.2.1.1 різниць щодо коригування суми фінансового результату до оподаткування за минулі звітні податкові періоди, що уточнюються.
🔸 ДПС також зазначає, що платники податку мають право подати доповнення до Декларації у довільній формі, яке вважатиметься невід’ємною частиною Декларації, з поясненням мотивів його подання.
✅ Щодо штрафних санкцій при самостійному виправленні помилок
🔸 ДПС наводить положення п. 50.1 ПКУ, за якими платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, має або подати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3%, або відобразити суму недоплати у складі декларації за наступний податковий період зі штрафом у розмірі 5%.
🔸 ДПС також зазначає, що за пп. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану, у разі самостійного виправлення платником податків помилок, які призвели до заниження податкового зобов’язання, з дотриманням порядку, вимог та обмежень ст. 50 ПКУ, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені.
🔸 Окремого висновку щодо ситуації, коли в окремому періоді виникла недоїмка, а за рік – переплата, у фінальній частині ІПК не наведено.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ.
🔸 пп. «в» пп. 69.41.3 пп. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ.
🔸 ст. 139 ПКУ.
🔸 п. 139.1 ПКУ.
🔸 пп. 139.1.1 ПКУ.
🔸 пп. 139.1.2 ПКУ.
🔸 п. 50.1 ПКУ.
🔸 п. 50.2 ПКУ.
🔸 ст. 50 ПКУ.
🔸 ст. 102 ПКУ.
🔸 п. 48.3 ПКУ.
🔸 п. 54.1 ПКУ.
🔸 ст. 49 ПКУ.
🔸 п. 46.4 ПКУ.
🔸 ст. 39 ПКУ.
🔸 пп. 141.91.3 ПКУ.
🔸 пп. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
🔸 п. 52.2 ПКУ.
🔸 Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
🔸 Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022.
🔸 Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”».
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Для порівняння з іншим механізмом самостійного виправлення можна переглянути виправлення помилки через додаток ВП, коли помилка стосується збитку минулого року.
🔸 Якщо питання пов’язане не з конкретною різницею у додатку РІ, а з правом не застосовувати різниці загалом, доречно окремо переглянути незастосування податкових різниць малодохідним платником.
🔸 Для порівняння з іншими видами резервів можна звернути увагу на резерви фінансових установ за ст. 139 ПКУ, де ДПС розглядає окремі правила для кредитної заборгованості.
🔸 Для ширшого розуміння роботи з додатком РІ можна також переглянути відображення окремих різниць у додатку РІ на прикладі списання нематеріального активу.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua