💬 Джерело

ІПК ДПС від 05.09.2025 № 4755/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Унаслідок обстрілу збройними силами російської федерації було пошкоджено будівлі, в яких знаходилися приміщення магазинів, що перебувають у користуванні Товариства.

🔸 У цих приміщеннях були розміщені товари, основні засоби та інше майно Товариства, які також зазнали пошкодження.

🔸 Факт руйнування зафіксовано актом обстеження Державної служби України з надзвичайних ситуацій та документами правоохоронних органів.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи потрібно Товариству отримувати сертифікат Торгово-промислової палати України для підтвердження причин знищення майна з метою ненарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ в описаній ситуації?

🔸 Чи є правомірним ненарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ без оформлення сертифіката Торгово-промислової палати України?

🔸 Які податкові ризики для Товариства у разі ненарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, якщо знищення товарів та основних засобів не підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо основних засобів

🔸 ДПС зазначає, що норми абз. 2 п. 189.9 ПКУ та положення УПК № 673 стосуються виключно основних засобів.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що для підтвердження правомірності застосування абз. 2 п. 189.9 ПКУ та відсутності підстав для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, у тому числі за п. 198.5 ПКУ, у зв’язку із знищенням або руйнуванням основних засобів Товариство може застосовувати перелік документів, визначений в УПК № 673, залежно від обставин, які призвели до такого знищення або руйнування.

✅ Щодо товарів, які не класифікуються як основні засоби

🔸 ДПС зазначає, що норми абз. 1 і 2 п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ стосуються придбаних з ПДВ товарів, які не класифікуються як основні засоби та які знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного або надзвичайного стану.

🔸 ДПС окремо вказує, що положення УПК № 673 не застосовуються до операцій, визначених у зазначених нормах п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

🔸 ДПС зазначає, що наявність сертифіката, який підтверджує настання обставин непереборної сили та видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, є обов’язковою для цілей застосування абз. 1 і 2 п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ та ненарахування податкових зобов’язань з ПДВ, коли йдеться про товари, що не класифікуються як основні засоби і знищені або зруйновані внаслідок дії обставин непереборної сили, зокрема через збройну агресію російської федерації проти України.

✅ Щодо можливості підтвердити форс-мажор листом ТПП

🔸 ДПС додатково посилається на висновки Верховного Суду та вказує, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх суб’єктів господарювання.

🔸 ДПС зазначає, що для засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою України видається саме сертифікат, а зазначений лист не є сертифікатом у розумінні ст. 14¹ Закону № 671.

✅ Щодо правомірності ненарахування ПДВ та податкових ризиків

🔸 ДПС зазначає, що правомірність ненарахування податкових зобов’язань з ПДВ, у тому числі в описаній у зверненні ситуації, може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

🔸 Щодо питання податкових ризиків ДПС вказує, що відповідальність платників податків за вчинення податкових правопорушень визначена главою 11 розд. ІІ ПКУ.

🔸 Питання наявності або відсутності порушень податкового законодавства та застосування штрафних санкцій у конкретній ситуації ДПС відносить до предмета дослідження в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 п. 1.1 ПКУ

🔸 пп. 14.1.138 ПКУ

🔸 пп. 14.1.244 ПКУ

🔸 пп. 5.1 – 5.3 ПКУ

🔸 п. 198.5 ПКУ

🔸 п. 189.9 ПКУ

🔸 п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ

🔸 глава 11 розд. ІІ ПКУ

🔸 частини перша і друга ст. 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»

🔸 частина п’ята ст. 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»

🔸 Узагальнююча податкова консультація щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 673 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість»

🔸 постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22

🔸 постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:

🔗 Пов’язані матеріали

🔸 Якщо після обстрілу платник не лише списує активи, а й відновлює приміщення, окремо варто переглянути використання будматеріалів для відновлення пошкоджених приміщень.

🔸 Для податку на прибуток може бути корисним огляд про податкові різниці при списанні знищеного майна.

🔸 Якщо товар був призначений для експорту, додатково слід оцінити втрату експортного товару до фактичного вивезення.

🔸 Для імпортованих товарів окреме значення може мати втрата товарів на митному складі.

🔸 Якщо разом із майном було втрачено первинні або кадрові документи, доречно врахувати втрату бухгалтерських документів під час бойових дій.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua