💬 Джерело
ІПК ДПС від 03.03.2026 № 1222/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 У період дії воєнного або надзвичайного стану Товариство за зовнішньоекономічними контрактами на умовах FCR, CIF, FOB відвантажило покупцям-нерезидентам товар для його вивезення за межі митної території України в режимі експортного забезпечення.
🔸 За умовами контрактів до моменту завантаження товару на судно ризики випадкової загибелі або пошкодження товару несе продавець.
🔸 Право власності на товар за умовами контрактів переходить до покупця після завантаження товару на судно за умови 100-відсоткової оплати.
🔸 Товар був доставлений перевізником у морський порт для подальшого експорту.
🔸 Товариство оформило відповідну митну декларацію та склало і зареєструвало в ЄРПН податкову накладну за нульовою ставкою ПДВ.
🔸 Завантаження товару на судно і фактичне вивезення за межі митної території України не відбулося, оскільки під час перебування в порту товар був втрачений або знищений внаслідок ракетного удару.
🔸 Звернення вказує, що факт втрати або знищення товару підтверджується відповідними документами.
🔸 На момент втрати або знищення товару право власності на нього від постачальника до покупця не перейшло.
🤔 Питання платника податків
🔸 Який порядок визнання доходів і витрат, формування фінансового результату до оподаткування та які податкові наслідки з податку на прибуток підприємств виникають у разі знищення або втрати товару за таких обставин?
🔸 Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у зв’язку зі знищенням або втратою товару, якою є дата їх виникнення та як їх відображати в декларації з ПДВ?
🔸 Чи є право на застосування нульової ставки ПДВ за експортною операцією в описаній ситуації?
🔸 Чи має платник право на податковий кредит за придбаними з ПДВ товарами, використаними для виробництва знищеного або втраченого товару, а також на включення таких сум до розрахунку бюджетного відшкодування?
🔸 Чи потрібно анулювати митну декларацію на втрачений товар і чи потрібно коригувати складені податкові накладні на такий товар?
📝 Відповідь ДПС
✅ Податок на прибуток при списанні знищеного товару
🔸 ДПС зазначає, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності з урахуванням різниць, передбачених ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо право власності на товар покупцю-нерезиденту не перейшло, продавець має дотримуватися правил бухгалтерського обліку щодо списання знищеного товару.
🔸 ДПС зазначає, що ПКУ не передбачає різниць для коригування фінансового результату до оподаткування при списанні знищеного товару.
🔸 Такі операції, за позицією ДПС, відображаються у платника податку на прибуток за правилами бухгалтерського обліку.
🔸 ДПС окремо вказує, що факт настання обставин непереборної сили підтверджує сертифікат Торгово-промислової палати України.
🔸 З питання необхідності отримання сертифіката про форс-мажорні обставини ДПС рекомендує звертатися до Торгово-промислової палати України.
🔸 Водночас ДПС зазначає, що наданої у зверненні інформації недостатньо для надання відповіді в повному обсязі, оскільки у зверненні відсутня інформація щодо порядку передання продавцем товару покупцю-нерезиденту згідно із зовнішньоекономічним контрактом.
✅ Нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при знищенні товару
🔸 ДПС зазначає, що якщо товар втрачений або знищений унаслідок дії обставин непереборної сили в період дії воєнного чи надзвичайного стану, був переданий перевізнику, але за даними бухгалтерського обліку належав постачальнику, тобто право власності покупцю не перейшло, то такий товар не вважається використаним у неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.
🔸 У такому випадку, за позицією ДПС, при списанні знищеного або втраченого товару обов’язок нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у постачальника не виникає.
🔸 ДПС вказує, що для цілей застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ факт форс-мажору підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.
🔸 Окремої прямої відповіді щодо дати виникнення податкових зобов’язань та порядку їх відображення в декларації з ПДВ у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Нульова ставка ПДВ за експортною операцією
🔸 ДПС зазначає, що оскільки вивезення товарів за межі митної території України фактично не відбулося, нульова ставка ПДВ до такої операції не може бути застосована.
✅ Податковий кредит і бюджетне відшкодування
🔸 ДПС зазначає, що право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку-покупця на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням вимог податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН постачальником за фактом здійснення господарської операції.
🔸 ДПС вказує, що суми ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту при придбанні товарів, що у подальшому були знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до розрахунку суми бюджетного відшкодування.
🔸 Такі суми ПДВ, за позицією ДПС, зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду до їх повного погашення.
🔸 ДПС окремо зазначає, що правомірність формування податкового кредиту може бути встановлена виключно за результатами перевірок, передбачених ПКУ.
✅ Коригування податкової накладної і питання анулювання митної декларації
🔸 ДПС зазначає, що підстави для коригування показників податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, визначені пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
🔸 ДПС вказує, що якщо протягом 30 календарних днів з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної за такими експортними операціями, митна декларація на товари не оформлена, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується.
🔸 Питання щодо необхідності анулювання митної декларації ДПС відносить до компетенції Державної митної служби України.
🔸 З цього питання ДПС рекомендує звернутися до Державної митної служби України як до органу, який забезпечує контроль за дотриманням законодавства з питань митної справи та надає консультації з питань практичного застосування окремих норм митного законодавства.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 п. 52.2 ПКУ
🔸 пп. «в» пп. 69.41.3 ПКУ
🔸 п. 1.1 ПКУ
🔸 п. 44.2 ПКУ
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ
🔸 пп. 140.5.2 ПКУ
🔸 пп. 140.5.5¹ ПКУ
🔸 п. 185.1 ПКУ
🔸 пп. 14.1.191 ПКУ
🔸 пп. «а», «б» п. 186.1 ПКУ
🔸 п. 194.1 ПКУ
🔸 пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ
🔸 п. 187.1 ПКУ
🔸 пп. 201.1, 201.10 ПКУ
🔸 п. 198.3 ПКУ
🔸 п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ
🔸 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ
🔸 пп. «а», «б» п. 97.2 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ
🔸 пп. 97.1, 97.2, 97.4, 97.5 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ
🔸 ст. 200 ПКУ
🔸 пп. 14.1.18 ПКУ
🔸 абз. 2 п. 200.10 ПКУ
🔸 пп. 69.29 ПКУ
🔸 ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України
🔸 Закон України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», ч. 1 ст. 14¹, ч. 2 ст. 14¹
🔸 Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», абз. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 10
🔸 лист Міністерства фінансів України від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254
🔸 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, п. 4 розд. IV
🔸 Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст. 19²
🔸 наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Додатково можна переглянути питання ненарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань при знищенні ТМЦ внаслідок бойових дій.
🔸 Для митного контексту корисним є матеріал про втрату товарів на митному складі та податковий кредит з ПДВ.
🔸 Окремо розглянуто від’ємне значення ПДВ за знищеними товарами та обмеження щодо бюджетного відшкодування.
🔸 Також варто звернути увагу на митні платежі та ПДВ при знищенні імпортованих товарів під час воєнного стану.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua