💬 Джерело
ІПК ДПС від 09.01.2026 № 190/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство до повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України здійснювало господарську діяльність, спрямовану на вирощування зернових культур.
🔸 У серпні 2023 року на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства були проведені реєстраційні дії щодо зміни його місцезнаходження.
🔸 Усі основні засоби, нерухоме і рухоме майно, а також первинні та інші документи за всі періоди діяльності Товариства до моменту перереєстрації залишилися на окупованій території.
🔸 Станом на дату звернення Товариство не здійснює господарську діяльність, оскільки не має засобів виробництва.
🔸 Товариство зазначає, що фактично втратило доступ до активів і первинних документів внаслідок військової агресії російської федерації та не має можливості провести інвентаризацію.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи має право Товариство у ситуації фактичної втрати доступу до активів і первинних документів внаслідок військової агресії російської федерації застосувати п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ?
🔸 Чи не застосовуються у такій ситуації норми п. 198.5 ПКУ та п. 184.7 ПКУ в частині нарахування компенсуючих податкових зобов’язань під час подання останньої декларації з ПДВ?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо нарахування податкових зобов’язань за п. 184.7 ПКУ при анулюванні ПДВ-реєстрації
🔸 ДПС зазначає, що за п. 184.7 ПКУ платник ПДВ, у якого на момент анулювання реєстрації обліковуються товари, послуги або необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до податкового кредиту та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, повинен не пізніше дати анулювання реєстрації визначити податкові зобов’язання виходячи зі звичайної ціни таких активів.
✅ Щодо застосування п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ до знищених або втрачених товарів
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо товари були придбані з ПДВ для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного чи надзвичайного стану, то такі товари згідно з п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.
🔸 ДПС зазначає, що у такому випадку обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, а також щодо складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами п. 198.5 ПКУ у Товариства не виникає.
✅ Щодо застосування п. 184.7 ПКУ до таких товарів
🔸 ДПС вказує, що якщо товари, знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного чи надзвичайного стану, не є такими, що використані в неоподатковуваних операціях, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 184.7 ПКУ за такими товарами у платника не виникає.
✅ Щодо документального підтвердження форс-мажору для цілей п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ
🔸 ДПС зазначає, що факт настання обставин непереборної сили підтверджує сертифікат Торгово-промислової палати України.
🔸 У цій ІПК ДПС окремо вказує, що наявність сертифіката Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати є обов’язковою для цілей застосування п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ в частині незастосування п. 198.5 ПКУ у випадку списання товарів, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, у зв’язку з їх знищенням або втратою внаслідок дії обставин непереборної сили.
✅ Щодо інших способів фіксації знищення або втрати майна
🔸 ДПС зазначає, що з метою фіксації знищення або втрати товарів внаслідок дії обставин непереборної сили платнику податку доцільно провести інвентаризацію, звернутися до органів ДСНС для складання акта пошкодження майна із зазначенням причини, звернутися до місцевих органів влади, а також здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна, зокрема фото- та відеозйомку.
✅ Щодо основних засобів
🔸 Питання податкових наслідків з ПДВ при ліквідації основних виробничих чи невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також документального підтвердження таких фактів ДПС відносить до роз’яснень, наведених в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 673.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ
🔸 п. 1.1 ПКУ
🔸 ст. 5 ПКУ
🔸 п. 44.1 ПКУ
🔸 пп. 14.1.36 ПКУ
🔸 пп. 14.1.219 ПКУ
🔸 ст. 184 ПКУ, зокрема п. 184.1, п. 184.7 ПКУ
🔸 пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ
🔸 п. 198.5 ПКУ
🔸 п. 189.1 ПКУ
🔸 п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ
🔸 ч. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
🔸 ч. 2 ст. 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»
🔸 розділ V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233
🔸 наказ Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 673 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість»
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Окремо можна переглянути списання ремонту орендованого приміщення, якщо потрібно порівняти ситуацію з повністю амортизованим об’єктом та ПДВ-реєстрацією.
🔸 Для суміжного питання власних об’єктів нерухомості корисним буде матеріал про списання знищених нежитлових будівель і формування нових основних засобів після відновлення.
🔸 Якщо проблема пов’язана не лише з ТОТ, а й з відсутністю доступу до майна, можна додатково переглянути списання викраденого майна без інвентаризації.
🔸 Для порівняння ПДВ-підходу щодо основних засобів на ТОТ окремо варто переглянути списання залізничних напіввагонів за відсутності безпечного доступу до активів.
🔸 Ширший контекст можна доповнити матеріалом про активи, що залишилися на тимчасово окупованій території, якщо потрібно порівняти підхід до інвентаризації, ПДВ та податку на прибуток.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua