💬 Джерело

ІПК ДПС від 30.05.2025 № 2995/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Між ПП та покупцем укладено договір поставки, за яким оплата за поставлений товар здійснюється в міру реалізації меблів кінцевим споживачам у роздрібній мережі покупця.

🔸 У 2022 році внаслідок збройної агресії росії та обстрілу було знищено один із складів покупця разом із партією меблів, що залишилася нереалізованою.

🔸 На момент обстрілу ПП не мало точних первинних документів щодо залишків меблів на складі, але мало звіт покупця про кількість меблів, що перебували на вітринах і складах відповідного магазину.

🔸 На підставі цього звіту ПП зафіксувало дебіторську заборгованість по цьому магазину станом на дату знищення складу.

🔸 Для врегулювання збитків покупець запропонував укласти угоду про прощення боргу в частині знищеного товару, якою припиняється зобов’язання покупця щодо оплати заборгованості постачальнику без посилання на причини такого прощення.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи може ПП визнати втрати у вигляді знищеного товару витратами у бухгалтерському обліку, і якщо може, то в якому обсязі та за якою вартістю?

🔸 Які документи потрібні для підтвердження таких втрат у бухгалтерському та податковому обліку, зокрема чи достатньо для цього звіту покупця, акта місцевих органів влади або ДСНС, листа від покупця тощо?

🔸 Чи можливо скоригувати раніше зареєстровані податкові зобов’язання з ПДВ у такій ситуації?

🔸 Чи потрібно коригувати фінансовий результат до оподаткування на податкові різниці у разі відображення таких втрат у бухгалтерському обліку відповідно до ст. 138–140 ПКУ?

🔸 Наскільки обґрунтованим з позиції податкового законодавства є підписання угоди про прощення боргу в частині знищеного товару, чи буде така угода підставою для списання дебіторської заборгованості або чи не унеможливить вона доведення знищення меблів через військові дії, якщо в тексті угоди лише зазначено згоду списати борг без посилання на військові дії, а також які податкові наслідки виникають при підписанні такої угоди?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо визнання втрат від знищеного товару у витратах

🔸 ДПС зазначає, що в загальному порядку втрати від псування або знищення майна враховуються у складі витрат платника податку на підставі відповідних первинних документів.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що для цього має бути проведена обов’язкова інвентаризація за наявності підстав для її проведення відповідно до законодавства.

🔸 Також ДПС прямо зазначає про необхідність наявності сертифіката про форс-мажорні обставини.

🔸 Питання методології бухгалтерського обліку ДПС пов’язує з компетенцією центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

✅ Щодо документального підтвердження втрат

🔸 ДПС зазначає, що для цілей бухгалтерського обліку підставою є первинні документи з обов’язковими реквізитами, а для податкового обліку показники мають формуватися на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

🔸 ДПС посилається на обов’язковість інвентаризації активів і зобов’язань для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

🔸 Окремо ДПС звертає увагу на наявність роз’яснення Міністерства фінансів України щодо порядку списання знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із збройною агресією росії проти України.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання, чи достатньо саме звіту покупця, акта місцевих органів влади або ДСНС, листа від покупця тощо, ІПК не містить.

✅ Щодо коригування фінансового результату при списанні знищеного товару

🔸 ДПС зазначає, що ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат при списанні власних знищених товарів.

🔸 Такі операції, за висновком ДПС, відображаються за правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

✅ Щодо прощення дебіторської заборгованості та компетенції ДПС

🔸 ДПС прямо зазначає, що питання організації та здійснення господарської діяльності, оформлення договірних відносин між суб’єктами господарювання та укладення договорів регулюються нормами Господарського кодексу України, ЦКУ та інших нормативно-правових актів і не належать до компетенції ДПС.

🔸 Тому питання обґрунтованості підписання угоди про прощення боргу та її впливу на доведення знищення меблів через військові дії ДПС до своєї компетенції не відносить.

✅ Щодо податку на прибуток при списанні або прощенні дебіторської заборгованості

🔸 ДПС зазначає, що коригування фінансового результату при формуванні резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків, а також при списанні дебіторської заборгованості здійснюється за правилами п. 139.2 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що при списанні або прощенні дебіторської заборгованості, яка відповідає або не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, і щодо якої створено або не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування підлягає коригуванню відповідно до п. 139.2 ПКУ.

🔸 ДПС також зазначає, що якщо заборгованість за товари не була погашена і продавець – платник податку на прибуток прийняв рішення про її прощення, такі товари набувають статусу безоплатно наданих товарів.

🔸 На вартість таких товарів фінансовий результат до оподаткування збільшується у випадках, визначених пп. 140.5.10 ПКУ, у звітному періоді, в якому прийнято рішення про прощення.

🔸 Водночас ДПС окремо вказує, що ПКУ не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування на суму безоплатно наданих товарів іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не є пов’язаною особою, задекларував від’ємне значення об’єкта оподаткування за попередній податковий рік і не оподатковується за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX ПКУ.

🔸 У такому випадку, як зазначає ДПС, операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

✅ Щодо можливості коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань з ПДВ

🔸 ДПС зазначає, що на дату постачання товарів за правилом першої події постачальник був зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати податкову накладну.

🔸 ДПС вказує, що підстав для коригування таких податкових зобов’язань за п. 192.1 ПКУ немає, оскільки покупець не повертав продавцю раніше поставлені товари.

🔸 У зв’язку з цим при списанні дебіторської заборгованості продавець не має законодавчих підстав для коригування суми податкових зобов’язань з ПДВ та для складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату постачання.

✅ Щодо ПДВ при прощенні боргу

🔸 ДПС зазначає, що при списанні дебіторської заборгованості внаслідок прощення боргу продавцем додаткових податкових зобов’язань з ПДВ у продавця не виникає.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 44 ПКУ, п. 44.1 ПКУ, п. 44.2 ПКУ, ст. 52 ПКУ, пп. 191.1.28 ПКУ, пп. 14.1.11 ПКУ, пп. «а» пп. 14.1.13 ПКУ, пп. 134.1.1 ПКУ, п. 139.2 ПКУ, пп. 139.2.1 ПКУ, пп. 139.2.2 ПКУ, пп. 140.5.10 ПКУ, пп. «а» п. 185.1 ПКУ, п. 187.1 ПКУ, п. 192.1 ПКУ, п. 201.1 ПКУ, п. 201.7 ПКУ, п. 201.10 ПКУ, п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

🔸 ст. 1, ст. 6, ст. 9, ст. 10 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

🔸 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

🔸 Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.

🔸 п. 4 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142.

🔸 Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.

🔸 Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473.

🔸 ст. 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».

🔸 ч. 1 ст. 605 Цивільного кодексу України.

🔸 лист Міністерства фінансів України від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:

🔗 Пов’язані матеріали

🔸 Окремо можна переглянути ПДВ-наслідки знищення ТМЦ, якщо такі активи були придбані з ПДВ та знищені внаслідок бойових дій.

🔸 Для ширшого контексту корисно також врахувати визнання дебіторської заборгованості безнадійною у зв’язку з підтвердженим форс-мажором.

🔸 Суміжним є питання податкових різниць при списанні знищеного майна, коли йдеться про власні основні засоби, ТМЦ та період їх відображення.

🔸 Якщо разом із майном були втрачені документи, варто окремо звернути увагу на дії у разі втрати бухгалтерських документів під час бойових дій.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua