💬 Джерело

ІПК ДПС від 04.05.2026 р. № 2587/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Проведено реорганізацію Установи шляхом приєднання до неї іншої установи, включно з відокремленими підрозділами / філіями, які припинено.

🔸 На підставі передавального акту Установа отримала залишок коштів спеціального фонду понад 1 000 000 гривень.

🔸 Зазначені кошти були сформовані у попередніх бюджетних періодах та обліковувались на спеціальних рахунках відокремлених підрозділів / філій реорганізованої установи.

🔸 Кошти сформовані як плата за послуги, що надаються бюджетними установами відповідно до законодавства, плата за послуги згідно з основною діяльністю та інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

🔸 Установа зазначила, що такі кошти підлягають подальшій передачі відокремленим підрозділам, які мають на балансі спортивні споруди та фактично надавали послуги, за рахунок яких сформовані відповідні надходження.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи підлягає Установа обов’язковій реєстрації як платник ПДВ в описаній ситуації?

🔸 Як визначати обсяг операцій для цілей обов’язкової реєстрації Установи-правонаступника як платника ПДВ?

🔸 Чи враховується обсяг оподатковуваних операцій юридичної особи, припиненої внаслідок реорганізації шляхом приєднання, при визначенні обсягу операцій Установи-правонаступника?

🔸 Чи збільшує залишок коштів спеціального фонду, отриманий від реорганізованої установи, обсяг оподатковуваних операцій Установи для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо складу обсягу операцій для цілей ПДВ-реєстрації

🔸 ДПС зазначає, що при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ необхідно враховувати обсяг операцій, що здійснюються такою особою та підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками 0 %, 7 %, 14 % та 20 %.

🔸 До такого обсягу ДПС також відносить операції, що звільняються від оподаткування ПДВ.

✅ Щодо обов’язкової реєстрації Установи як платника ПДВ

🔸 ДПС вказує, що якщо загальний обсяг операцій з постачання товарів / послуг, які є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ, здійснених Установою протягом останніх 12 календарних місяців, перевищує 1 млн грн, така Установа зобов’язана подати до контролюючого органу реєстраційну заяву та зареєструватися платником ПДВ.

🔸 У цій частині ДПС також зазначає, що до відповідного обсягу належать, зокрема, операції з постачання товарів / послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях.

🔸 Реєстраційна заява у разі обов’язкової реєстрації подається не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного ст. 181 ПКУ.

🔸 ДПС зазначає, що особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ і не подала реєстраційну заяву у передбаченому порядку, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

✅ Щодо врахування операцій реорганізованої юридичної особи

🔸 ДПС повідомляє, що обсяг оподатковуваних операцій юридичної особи, яка була припинена у зв’язку з реорганізацією шляхом приєднання, при здійсненні обрахунку загального обсягу оподатковуваних ПДВ операцій для цілей обов’язкової реєстрації правонаступника як платника ПДВ не враховується.

🔸 У межах нормативного обґрунтування ДПС посилається на те, що операції з реорганізації юридичних осіб, зокрема злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

✅ Щодо залишку коштів спеціального фонду

🔸 ДПС зазначає, що кошти, отримані як залишок коштів спеціального фонду від реорганізованої установи, не збільшують обсяг оподатковуваних операцій Установи для цілей обов’язкової реєстрації як платника ПДВ.

✅ Щодо самостійного визначення сутності операцій

🔸 ДПС окремо зазначає, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 п. 1.1 ПКУ.

🔸 ст. 5 ПКУ.

🔸 пп. 14.1.139, пп. 14.1.185, пп. 14.1.191 ПКУ.

🔸 п. 180.1, п. 181.1, п. 183.1, п. 183.2, п. 183.10 ПКУ.

🔸 п. 185.1, пп. 196.1.7 ПКУ.

🔸 ст. 180–183 ПКУ.

🔸 розділ V та підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

🔸 п. 52.2 ПКУ.

🔸 ст. 52 ПКУ.

🔸 ч. 1 ст. 50 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

🔸 ч. 1 ст. 104, ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України.

🔸 ч. 8 ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

🔸 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1456/26233.

🔗 Пов’язані матеріали

🔸 Для порівняння з іншими формами реорганізації можна переглянути ПДВ-перереєстрацію при перетворенні підприємства, де ДПС розглядає заяву за формою № 1-ПДВ, звітність та облікові питання.

🔸 Окремо варто враховувати ПДВ-наслідки передачі дебіторської заборгованості при виділенні, якщо реорганізація пов’язана з передачею активів або вимог за розподільчим балансом.

🔸 Для іншого сценарію визначення обсягу операцій можна переглянути внесення основних засобів до статутного капіталу, де ДПС аналізує, чи враховується така операція для цілей ПДВ-реєстрації.

🔸 Суміжний підхід ДПС можна побачити у питанні отримання бюджетних коштів без постачання товарів чи послуг, де оцінюється, чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ при отриманні гранту.

🔸 Для ширшого контексту корисним є відмежування руху коштів від операцій постачання, оскільки саме цей підхід має значення при оцінці залишку коштів спеціального фонду.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua