💬 Джерело
ІПК ДПС від 29.04.2026 № 2479/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Підрядник виконав частину будівельних робіт, визначених договором.
🔸 Замовник прийняв виконані роботи.
🔸 За такими операціями були складені та зареєстровані в ЄРПН відповідні податкові накладні.
🔸 Замовник сформував податковий кредит на підставі таких податкових накладних.
🔸 Після цього сторони погодили внесення змін до договору в частині уточнення найменування об’єкта, що будується.
🔸 Усі інші положення договору залишилися незмінними.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи зберігається у замовника право на податковий кредит, сформований на підставі податкових накладних, складених до внесення змін до договору?
🔸 Чи зобов’язаний підрядник скласти розрахунки коригування до таких податкових накладних та який порядок їх заповнення?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо права замовника на податковий кредит
🔸 ДПС зазначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг постачальник, зокрема підрядник, зобов’язаний на дату виникнення податкових зобов’язань скласти відповідну податкову накладну із зазначенням, зокрема, номенклатури товарів/послуг, що постачаються.
🔸 Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для формування податкового кредиту покупцем, зокрема замовником.
🔸 Якщо внаслідок внесення змін до договору не виникають обставини, визначені п. 192.1 ПКУ, зокрема не змінюється номенклатура товарів/послуг, у покупця зберігається право на податковий кредит на підставі такої податкової накладної.
✅ Щодо необхідності складання розрахунку коригування
🔸 ДПС вказує, що якщо внаслідок внесення змін до договору не виникають обставини, визначені п. 192.1 ПКУ, які є підставою для складання розрахунку коригування до податкової накладної, то відсутня необхідність у складанні постачальником такого розрахунку коригування.
🔸 Як приклад такої ситуації ДПС зазначає випадок, коли не змінюється номенклатура товарів/послуг.
✅ Щодо порядку заповнення розрахунку коригування
🔸 З урахуванням висновку ДПС про відсутність необхідності у складанні розрахунку коригування за наведених умов, окремого порядку заповнення такого розрахунку коригування у фінальній частині ІПК не наведено.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 п. 1.1 ПКУ.
🔸 п. 44.1 ПКУ.
🔸 пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ.
🔸 ст. 186 ПКУ.
🔸 п. 187.1 ПКУ.
🔸 п. 192.1 ПКУ.
🔸 пп. 201.1, 201.10 ПКУ.
🔸 п. 201.7 ПКУ.
🔸 п. 52.2 ПКУ.
🔸 розділ V та підрозділ 2 розділу XX ПКУ.
🔸 частина друга ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
🔸 Закон України від 05 жовтня 2017 року «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Суміжною є ситуація з помилковим дублюванням назви товару в податковій накладній, коли питання податкового кредиту пов’язане з відповідністю ПН первинним документам.
🔸 Для порівняння можна врахувати підхід ДПС до помилок у назві покупця у податковій накладній, якщо неточність стосується реквізиту отримувача, а не номенклатури робіт.
🔸 Близьким технічним питанням є відображення номенклатури в податковій накладній, коли умови договору та первинні документи впливають на заповнення графи 2 ПН.
🔸 Якщо в іншій ситуації підстави для РК все ж виникають, варто окремо перевірити строки реєстрації зменшуючих розрахунків коригування.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua