💬 Джерело
ІПК ДПС від 05.02.2024 № 583/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство уклало з резидентом Королівства Швеції дилерський договір на постачання товарів військового призначення для подальшого постачання правоохоронним органам України.
🔸 У вересні 2023 року Товариство здійснило попередню оплату нерезиденту за такі товари.
🔸 У жовтні 2023 року перевізник повідомив про викрадення оплаченого товару на території Королівства Швеції.
🔸 Про втрату або неправомірне привласнення товару було повідомлено поліцію Королівства Швеції, яка провела оперативно-слідчі дії та прийняла рішення про повне слідче розслідування.
🔸 Із наведених у зверненні обставин випливає, що у заяві до поліції позивачами та потерпілими сторонами зазначені, зокрема, резидент Королівства Швеції та перевізник.
🔸 За умовами дилерського договору поставка товару мала здійснюватися на умовах EXW MALMO згідно з Інкотермс 2020.
🔸 За умовами договору постачальник передає товар у власність покупця, а покупець приймає та оплачує його на умовах, визначених у додатках до договору.
🔸 Дилерський договір передбачає звільнення сторін від відповідальності у разі форс-мажору, зокрема через протиправні дії третіх осіб, за умови надання сертифіката торгово-промислової палати відповідної країни.
🔸 Якщо форс-мажор триває понад три місяці, кожна зі сторін має право розірвати договір, а постачальник у такому разі зобов’язується повернути авансовий платіж за непоставлений товар.
🔸 За окремим договором між Товариством і перевізником передбачено, що у разі пошкодження або втрати вантажу має бути задіяна Торгово-промислова палата України, а перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття до моменту передачі вантажоодержувачу.
🤔 Питання платника податків
🔸 На підставі яких документів Товариство може відобразити у бухгалтерському та податковому обліку збитки на суму попередньої оплати нерезиденту за викрадений на території Королівства Швеції товар та який порядок коригування фінансового результату до оподаткування?
🔸 Чи є достатнім документом процесуальне рішення поліції Королівства Швеції про визнання Товариства потерпілим для підтвердження відображення таких збитків та податкового коригування фінансового результату до оподаткування?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо документального підтвердження та бухгалтерського обліку
🔸 ДПС зазначає, що для цілей оподаткування показники податкової звітності мають підтверджуватися первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансовою звітністю та іншими документами, ведення яких передбачено законодавством.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що питання відображення в бухгалтерському обліку операцій з попередньої оплати іноземному постачальнику за товар, який був викрадений за межами України, а також питання документів, на підставі яких такі операції можуть відображатися в бухгалтерському обліку, належать до компетенції Міністерства фінансів України.
🔸 Окремої прямої відповіді на питання, які саме конкретні документи є достатніми для бухгалтерського відображення збитків, ІПК не містить.
🔸 ІПК містить загальне посилання на норму, але не містить окремої прямої відповіді на питання, чи є достатнім саме процесуальне рішення поліції Королівства Швеції про визнання Товариства потерпілим.
✅ Щодо коригування фінансового результату у зв’язку із втратою товару, оплаченого авансом
🔸 ДПС зазначає, що ПКУ не передбачає окремих різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму попередньої оплати іноземному постачальнику за товарно-матеріальні цінності, які були викрадені за межами території України та призвели до втрат підприємства.
🔸 Такі операції, за висновком ДПС, відображаються за правилами бухгалтерського обліку.
✅ Щодо безнадійної дебіторської заборгованості та різниць за резервом
🔸 ДПС окремо звертає увагу, що для цілей ПКУ ознаки безнадійної заборгованості визначені пп. 14.1.11 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що до таких ознак, зокрема, належать заборгованість, за якою минув строк позовної давності, а також заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з форс-мажорними обставинами, підтвердженими у встановленому законодавством порядку.
🔸 Якщо формується резерв сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків, то коригування фінансового результату здійснюється за правилами п. 139.2 ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, у тому числі якщо така заборгованість списується за рахунок резерву сумнівних боргів.
🔸 ДПС також вказує, що якщо така дебіторська заборгованість списується за рахунок створеного резерву, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат понад суму резерву.
🔸 Якщо резерв сумнівних боргів щодо такої заборгованості не створювався, фінансовий результат до оподаткування, за висновком ДПС, збільшується на всю суму списаної заборгованості відповідно до пп. 139.2.1 ПКУ.
✅ Щодо наслідків списання дебіторської заборгованості перед нерезидентом
🔸 ДПС зазначає, що у разі списання дебіторської заборгованості така заборгованість розглядається як безповоротна фінансова допомога відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо юридична особа-резидент списує дебіторську заборгованість перед нерезидентом, така операція розглядається як безповоротна фінансова допомога та оподатковується як інші доходи нерезидента за правилами пп. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено міжнародним договором.
🔸 Податок з таких доходів, за висновком ДПС, сплачується резидентом під час такого списання.
✅ Щодо збільшення фінансового результату на суму безповоротної фінансової допомоги
🔸 ДПС зазначає, що якщо нерезидент не сплачує податок на прибуток із суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої внаслідок списання боргу за його зобов’язаннями, резидент України має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ.
✅ Щодо неповноти фактичних даних у зверненні
🔸 ДПС окремо звертає увагу, що у зверненні не зазначено власника викрадених товарів військового призначення, тобто на чиєму балансі вони обліковуються.
🔸 ДПС також вказує, що у зверненні не розкрито порядок вирішення питань матеріальної відповідальності за збереження вантажу, хоча за договором таку відповідальність у повному обсязі несе перевізник.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ
🔸 п. 44.1 ПКУ
🔸 п. 44.2 ПКУ
🔸 пп. 14.1.11 ПКУ
🔸 пп. 14.1.257 ПКУ
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ
🔸 п. 139.2 ПКУ, пп. 139.2.1 ПКУ, пп. 139.2.2 ПКУ
🔸 пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ, пп. 141.4.2 ПКУ
🔸 пп. 140.5.10 ПКУ
🔸 ст. 1, частина перша ст. 9, частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Для близького ЗЕД-сценарію можна переглянути втрату імпортного товару до митного оформлення, коли товар знищено ще до завершення митних процедур і виникають питання валютного нагляду.
🔸 У частині податкових різниць доречно зіставити цю позицію з підходом ДПС до визнання дебіторської заборгованості безнадійною через форс-мажор.
🔸 Якщо у платника постає питання резерву, окремо варто врахувати резерв очікуваних кредитних збитків при списанні заборгованості за операціями з нерезидентами.
🔸 Для окремого ПДВ-сценарію можна переглянути ПДВ-наслідки втрати товарів на митному складі, якщо товари були ввезені та перебували під митним контролем.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua