💬 Джерело
ІПК ДПС від 11.03.2024 № 1257/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Між ТОВ та ПрАТ укладено договір підряду, за яким підрядник у 2021 році виконав ремонтно-будівельні роботи.
🔸 За результатами виконання робіт були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт.
🔸 Місто, в якому знаходиться ПрАТ, включене до переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які є тимчасово окупованими російською федерацією.
🔸 У зв’язку з цими обставинами ПрАТ має заборгованість перед ТОВ за виконані будівельні роботи.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи може ТОВ списати заборгованість за виконані будівельні роботи та віднести її до складу витрат при формуванні декларації з податку на прибуток підприємств у 2024 році?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо визнання заборгованості безнадійною
🔸 ДПС зазначає, що заборгованість вважається безнадійною, якщо її стягнення стало неможливим у зв’язку з дією форс-мажорних обставин.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що така обставина для цілей ПКУ має бути підтверджена сертифікатом Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.
✅ Щодо бухгалтерського списання заборгованості
🔸 Питання порядку списання дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з форс-мажорними обставинами, ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.
✅ Щодо формування об’єкта оподаткування податком на прибуток
🔸 ДПС зазначає, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансового результату до оподаткування за даними фінансової звітності з урахуванням податкових різниць, установлених ПКУ.
🔸 При формуванні резерву сумнівних боргів, а також при списанні дебіторської заборгованості застосовуються різниці, передбачені п. 139.2 ПКУ.
✅ Щодо зменшення фінансового результату
🔸 ДПС зазначає, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості, у тому числі списаної за рахунок резерву сумнівних боргів, якщо така заборгованість відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що таке зменшення здійснюється незалежно від того, чи був створений резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.
✅ Щодо збільшення фінансового результату
🔸 Якщо дебіторська заборгованість, що відповідає ознакам безнадійної, списується за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму витрат понад суму такого резерву.
🔸 Якщо резерв сумнівних боргів щодо такої заборгованості не створювався, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ
🔸 пп. 14.1.11 ПКУ, пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ
🔸 п. 44.1 ПКУ
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ
🔸 п. 139.2 ПКУ, пп. 139.2.1 ПКУ, пп. 139.2.2 ПКУ
🔸 ст. 14-1 Закону України від 2 вересня 2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»
🔸 частина друга ст. 141 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»
🔸 частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
🔸 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»
🔸 лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1
🔸 наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Окремо можна переглянути підхід ДПС до заборгованості контрагентів з ТОТ або поза юрисдикцією України, якщо стягнення боргу ускладнене не лише форс-мажором, а й фактичним вибуттям боржника з української юрисдикції.
🔸 Для порівняння варто подивитися списання боргу за зовнішньоекономічним контрактом, де заборгованість пов’язана з покупцем із Республіки Білорусь та рішенням МКАС при ТПП України.
🔸 Якщо важливий саме технічний аспект декларації, окремо можна переглянути відображення списаної заборгованості у додатку РІ у ситуації зі знищеним товаром та підтвердними документами від боржника.
🔸 Для ширшого контексту можна порівняти різні підстави визнання заборгованості безнадійною, зокрема форс-мажор, недостатність майна боржника та банкрутство.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua