💬 Джерело

ІПК ДПС від 19.09.2025 № 5079/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство має дебіторську заборгованість контрагентів, які були перереєстровані у реєстрах російської федерації.

🔸 Такі контрагенти розташовані на тимчасово окупованій території України.

🔸 У зв’язку з цим, за твердженням Товариства, відсутня можливість звернення до судових та виконавчих органів України з метою стягнення боргу.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи може дебіторська заборгованість юридичних осіб, які були перереєстровані у російській федерації та розташовані на тимчасово окупованій території України, визнаватись безнадійною відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ?

🔸 Чи має право Товариство списати таку дебіторську заборгованість у податковому та бухгалтерському обліку та врахувати її у складі витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно зі ст. 139 ПКУ?

🔸 Які документи є належними для підтвердження безнадійної заборгованості для цілей податкового обліку в описаних обставинах, зокрема чи можуть такими документами бути офіційні довідки про тимчасову окупацію територій, інформація з відкритих державних реєстрів України та іноземних джерел щодо перереєстрації боржника у російській федерації, а також внутрішні акти підприємства про списання заборгованості, складені відповідно до НП(С)БО?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо визнання заборгованості безнадійною

🔸 ДПС зазначає, що заборгованість визнається безнадійною, якщо вона відповідає одній з ознак, визначених пп. 14.1.11 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що безнадійною, зокрема, вважається заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією форс-мажорних обставин, підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

🔸 ДПС зазначає, що для застосування цієї ознаки неможливість стягнення має бути підтверджена сертифікатом Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.

✅ Щодо податкового обліку списання такої заборгованості

🔸 ДПС вказує, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансового результату до оподаткування з урахуванням різниць, установлених ПКУ.

🔸 При формуванні резерву сумнівних боргів та при списанні дебіторської заборгованості застосовуються різниці, передбачені п. 139.2 ПКУ.

🔸 Фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів, а також на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму такого резерву.

🔸 Фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму списаної дебіторської заборгованості, що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, у тому числі списаної за рахунок створеного резерву сумнівних боргів.

✅ Щодо документального підтвердження

🔸 ДПС зазначає, що для цілей оподаткування облік ведеться на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

🔸 У цій ІПК ДПС окремо наголошує, що показники податкової звітності не можуть формуватись на підставі даних, не підтверджених такими документами.

🔸 Питання щодо підтверджуючих первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік та які дають підстави визнавати безнадійною дебіторську заборгованість контрагентів, зареєстрованих у російській федерації, ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання, чи можуть належними документами бути офіційні довідки про тимчасову окупацію, інформація з відкритих реєстрів та внутрішні акти підприємства, ІПК не містить.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 пп. 14.1.11 ПКУ

🔸 пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ

🔸 пп. 134.1.1 ПКУ

🔸 пп. 139.2.1 ПКУ

🔸 пп. 139.2.2 ПКУ

🔸 п. 44.1 ПКУ

🔸 п. 44.2 ПКУ

🔸 ч. 1 ст. 14-1, ч. 2 ст. 14-1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»

🔸 Регламент засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджено рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44

🔸 ч. 2 ст. 3, ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:

🔗 Пов’язані матеріали

🔸 Для порівняння можна переглянути списання боргу за наявності рішення МКАС і сертифіката ТПП, якщо заборгованість виникла у відносинах із іноземним покупцем.

🔸 Суміжним є питання податкового обліку заборгованості нерезидентів з рф та рб, коли форс-мажор підтверджується окремими сертифікатами ТПП.

🔸 Окремо варто враховувати ситуації, коли стягнення боргу ускладнюється через втрату первинних документів під час бойових дій.

🔸 Для ширшого контексту можна порівняти цей підхід з іншими підставами для визнання боргу безнадійним.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua