💬 Джерело

ІПК ДПС від 16.10.2024 № 4876/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 У березні 2022 року під час тимчасової окупації території смт. «» «» району «» області внаслідок активних бойових дій, зокрема на території ТОВ, були знищені виробничі та адміністративні приміщення, де зберігалися первинні документи ТОВ.

🔸 Втрату (знищення) первинних документів ТОВ підтверджує акт про пожежу, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, протокол інвентаризаційної комісії ТОВ та інші документи.

🔸 Про втрату (знищення) первинних документів ТОВ повідомило контролюючий орган.

🔸 30.08.2023 контролюючий орган відмовив ТОВ у застосуванні пп. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

🔸 Це рішення було оскаржене до ДПС України, однак за результатами розгляду скарги рішення ГУ ДПС у «» області залишено без змін.

🔸 ТОВ також оскаржило відповідні рішення до суду, і станом на дату звернення провадження у справі триває.

🔸 У бухгалтерському обліку ТОВ обліковується дебіторська заборгованість юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, а також фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання.

🔸 ТОВ зазначає, що стягнення цієї заборгованості є неможливим у зв’язку із втратою (знищенням) первинних документів, які підтверджували її виникнення та наявність.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи має ТОВ право визнати безнадійною дебіторську заборгованість, яка формально не відповідає ознакам безнадійної заборгованості за пп. 14.1.11 ПКУ, але не може бути стягнена через втрату (знищення) первинних документів унаслідок бойових дій, і якими нормами ПКУ слід керуватися при такому списанні?

🔸 Чи має ТОВ право списати дебіторську заборгованість, яку неможливо стягнути через втрату (знищення) первинних документів унаслідок бойових дій, та якою нормою ПКУ передбачено порядок такого списання?

🔸 Які податкові наслідки матиме для ТОВ списання дебіторської заборгованості, що не відповідає ознакам безнадійної заборгованості за пп. 14.1.11 ПКУ, але не може бути стягнена через втрату (знищення) первинних документів?

🔸 Які різниці відповідно до п. 139.2 ПКУ виникають у разі списання такої дебіторської заборгованості?

🔸 Чи звільняється ТОВ від обов’язків податкового агента у разі списання дебіторської заборгованості фізичної особи, яка не є суб’єктом господарювання, якщо неможливо встановити місцезнаходження такої особи та/або її контактні дані у зв’язку із втратою (знищенням) первинних документів?

🔸 У якій графі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ має відобразити операції зі списання такої дебіторської заборгованості?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо визнання заборгованості безнадійною

🔸 ДПС зазначає, що для цілей ПКУ ознаки безнадійної заборгованості визначені пп. 14.1.11 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що заборгованість вважається безнадійною, якщо її стягнення стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

🔸 ДПС прямо зазначає, що така заборгованість підпадає під визначення безнадійної у разі, якщо неможливість її стягнення підтверджена сертифікатом Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.

✅ Щодо порядку списання та ролі первинних документів

🔸 ДПС зазначає, що списання безнадійної дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на підставі первинних документів.

🔸 У цій ІПК ДПС окремо вказує, що для цілей оподаткування показники податкової звітності мають формуватися на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, передбачених законодавством.

🔸 Питання порядку списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку, а також питання щодо підтвердних документів у частині методології такого обліку ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.

✅ Щодо податкових різниць при списанні заборгованості

🔸 ДПС зазначає, що при формуванні резерву сумнівних боргів і при списанні дебіторської заборгованості застосовуються різниці, передбачені п. 139.2 ПКУ.

🔸 Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків, а також на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму такого резерву.

🔸 Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості, у тому числі за рахунок створеного резерву, якщо така заборгованість відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

🔸 ДПС вказує, що зменшення фінансового результату на суму списаної дебіторської заборгованості можливе незалежно від того, чи створювався резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.

🔸 Якщо дебіторська заборгованість, що відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ, списується за рахунок резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму витрат понад суму такого резерву.

✅ Щодо відображення в декларації з податку на прибуток

🔸 ДПС зазначає, що підприємство відображає суму списаної дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, у рядку 2.2.3 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

✅ Щодо списання заборгованості фізичної особи та обов’язків податкового агента

🔸 ДПС зазначає, що у разі анулювання (списання) основної суми боргу фізичної особи, яка не є суб’єктом господарювання, сума прощеного боргу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи.

🔸 Такий дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у порядку, визначеному пп. 164.2.7 або пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ та п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

🔸 Якщо кредитор не повідомляє боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо відповідного доходу.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання про звільнення ТОВ від обов’язків податкового агента саме у випадку неможливості встановити місцезнаходження або контактні дані фізичної особи-боржника ІПК не містить.

✅ Щодо індивідуального характеру оцінки документів

🔸 ДПС окремо зазначає, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб кожний конкретний випадок слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 пп. 14.1.11 ПКУ, зокрема пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ

🔸 пп. 134.1.1 ПКУ

🔸 п. 139.2 ПКУ, пп. 139.2.1 ПКУ, пп. 139.2.2 ПКУ

🔸 п. 44.1 ПКУ, п. 44.2 ПКУ

🔸 пп. 162.1.1 ПКУ

🔸 пп. 163.1.1 ПКУ

🔸 п. 164.2 ПКУ, пп. 164.2.7 ПКУ, пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ

🔸 п. 167.1 ПКУ

🔸 ст. 168 ПКУ

🔸 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ

🔸 пп. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ

🔸 ст. 14, ст. 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»

🔸 абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами

🔸 рішення президії ТПП України від 18.12.2014 № 44, яким затверджено Регламент засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин

🔸 лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1

🔸 наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:

🔗 Пов’язані матеріали

🔸 Окремо можна переглянути ситуацію з дебіторською заборгованістю контрагентів з ТОТ або поза юрисдикцією України, якщо неможливість стягнення пов’язана зі статусом або місцезнаходженням боржників.

🔸 Для технічного контексту корисним може бути матеріал про відображення списаної заборгованості у додатку РІ, якщо вона відповідає ознакам безнадійної.

🔸 Для ширшого порівняння можна переглянути різні підстави визнання заборгованості безнадійною, зокрема форс-мажор, недостатність майна боржника та банкрутство.

🔸 Як суміжний сценарій можна окремо переглянути втрати активів і ТМЦ внаслідок військових дій, коли питання виходить за межі лише дебіторської заборгованості.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua