💬 Джерело

ІПК ДПС від 16.10.2024 № 4873/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 ПАТ перебуває на загальній системі оподаткування, є платником ПДВ та застосовує МСФЗ.

🔸 Між ПАТ і резидентами російської федерації та республіки білорусь були укладені зовнішньоекономічні контракти з імпорту та експорту товарів і послуг.

🔸 Станом на 22.02.2024 за виданими авансами за товари та послуги виникла дебіторська заборгованість резидентів російської федерації і республіки білорусь.

🔸 Усі зв’язки з такими контрагентами були розірвані.

🔸 ПАТ отримало від Торгово-промислової палати сертифікати про форс-мажорні обставини щодо кожного контрагента.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи потрібно створювати резерв очікуваних кредитних збитків відповідно до вимог міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 36 «Зменшення корисності активів»?

🔸 Чи відповідає зазначена дебіторська заборгованість терміну «безнадійна заборгованість» у розумінні пп. 14.1.11 ПКУ?

🔸 Чи потрібно здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування при списанні такої дебіторської заборгованості відповідно до п. 139.2 ПКУ?

🔸 Чи потрібно проводити коригування фінансового результату за 2022 та 2023 роки з відображенням у фінансовій та податковій звітності?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо визнання заборгованості безнадійною

🔸 ДПС зазначає, що заборгованість визнається безнадійною, якщо вона відповідає хоча б одній з ознак, визначених пп. 14.1.11 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що безнадійною, зокрема, вважається заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією форс-мажорних обставин, підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

🔸 ДПС окремо звертає увагу, що ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат щодо кожного окремого договору, зобов’язання чи контракту.

✅ Щодо коригування фінансового результату при формуванні резерву та списанні заборгованості

🔸 ДПС зазначає, що при формуванні резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків застосовуються різниці, передбачені п. 139.2 ПКУ.

🔸 Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків.

🔸 Фінансовий результат до оподаткування також збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму відповідного резерву.

🔸 Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, у тому числі якщо така заборгованість списується за рахунок створеного резерву.

✅ Щодо списання заборгованості за наявності або відсутності резерву

🔸 ДПС зазначає, що якщо дебіторська заборгованість, яка відповідає ознакам безнадійної, списується за рахунок створеного резерву, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму витрат понад суму такого резерву.

🔸 Якщо ж резерв щодо такої заборгованості не створено, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

🔸 При цьому фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, наведеним у пп. 14.1.11 ПКУ, незалежно від того, чи створювався резерв щодо такої заборгованості.

✅ Щодо періоду відображення коригувань

🔸 ДПС зазначає, що коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється у тому звітному податковому періоді, на який припадає дата списання такої заборгованості за правилами бухгалтерського обліку.

🔸 Окремого висновку щодо необхідності проведення коригування фінансового результату саме за 2022 та 2023 роки у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо бухгалтерського обліку резерву та дати списання

🔸 ДПС зазначає, що списання безнадійної дебіторської заборгованості у складі інших операційних витрат та формування резерву сумнівних боргів здійснюються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або МСФЗ.

🔸 Питання необхідності створення резерву очікуваних кредитних збитків, а також порядку і дати списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.

✅ Щодо відображення у декларації з податку на прибуток

🔸 ДПС зазначає, що сума списаної дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, відображається у рядку 2.2.3 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації з податку на прибуток підприємств.

🔸 Сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків відображається у рядку 2.1.3 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 пп. 14.1.11 ПКУ

🔸 пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ

🔸 пп. 134.1.1 ПКУ

🔸 пп. 139.2.1 ПКУ

🔸 пп. 139.2.2 ПКУ

🔸 ст. 14, ст. 14-1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»

🔸 наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»

🔸 рішення президії ТПП України від 18.12.2014 № 44, яким затверджено Регламент засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин

🔸 лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:

🔗 Пов’язані матеріали

🔸 Окремо можна переглянути підхід ДПС до боргів контрагентів з ТОТ або поза юрисдикцією України, якщо неможливість стягнення пов’язана з перереєстрацією боржників у реєстрах рф або перебуванням на ТОТ.

🔸 Для іншого ЗЕД-сценарію варто подивитися позицію ДПС щодо списання попередньої оплати нерезидентуза товар, який був викрадений за кордоном.

🔸 Для порівняння корисною може бути позиція ДПС щодо різних підстав визнання заборгованості безнадійною, зокрема через форс-мажор, недостатність майна боржника або банкрутство.

🔸 Суміжно можна переглянути підхід ДПС до списання боргу за відсутності первинних документів, якщо документи були знищені під час бойових дій.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua