💬 Джерело
ІПК ДПС від 29.03.2024 № 1708/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 У лютому 2022 року постачальник передав товар покупцю.
🔸 За договором остаточний розрахунок мав бути здійснений протягом 10 календарних днів місяця, наступного за місяцем постачання.
🔸 Покупець, виробничі потужності якого знаходилися у м. Бахмут, оплату не здійснив у зв’язку з початком бойових дій на території Донецької області.
🔸 Постачальник звернувся до суду та отримав рішення на свою користь.
🔸 У зв’язку зі справою про банкрутство було відкрито виконавче провадження.
🔸 За інформацією з відкритих джерел майно покупця було знищено внаслідок бойових дій.
🔸 Несплачена заборгованість за лютий 2022 року обліковується на балансі постачальника.
🔸 На суму такої заборгованості нараховано резерв сумнівних боргів.
🤔 Питання платника податків
🔸 На якій саме підставі заборгованість, щодо якої є судове рішення на користь постачальника, може бути визнана безнадійною: за пп. «є» пп. 14.1.11 ПКУ чи за пп. «ж» або «з» цього підпункту?
🔸 Чи може постачальник списати на витрати суму такої безнадійної заборгованості боржника та зменшити оподатковуваний прибуток?
🔸 Чи є загальний офіційний лист ТПП щодо засвідчення форс-мажорних обставин, розміщений на сайті ТПП 28.02.2022, підставою для списання такої заборгованості та зменшення оподатковуваного прибутку?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо визнання заборгованості безнадійною за ознакою недостатності майна боржника
🔸 ДПС зазначає, що для визнання заборгованості безнадійною за пп. «є» пп. 14.1.11 ПКУ недостатньо самого факту непогашення боргу.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що така заборгованість може вважатися безнадійною, якщо у боржника відсутнє майно для повного погашення заборгованості, заходи виконавця щодо розшуку майна виявилися безрезультатними, а відсутність майна підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа в порядку і на умовах, визначених Законом № 1404.
✅ Щодо визнання заборгованості безнадійною у зв’язку з банкрутством боржника
🔸 ДПС зазначає, що для застосування пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ підставою є постанова суду про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
✅ Щодо визнання заборгованості безнадійною через форс-мажорні обставини
🔸 ДПС зазначає, що для цілей оподаткування заборгованість підпадає під ознаку безнадійної за пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ, якщо її стягнення стало неможливим у зв’язку з дією форс-мажорних обставин.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що для цього необхідне отримання сертифіката ТПП про настання обставин непереборної сили.
🔸 ДПС не зазначає, що загальний офіційний лист ТПП сам по собі є достатньою підставою для цього. Натомість у тексті ІПК прямо вказано на необхідність сертифіката ТПП.
✅ Щодо необхідності перевірки всіх ознак безнадійної заборгованості одночасно
🔸 ДПС зазначає, що якщо заборгованість відповідає одній з ознак, визначених пп. 14.1.11 ПКУ, перевіряти її відповідність іншим ознакам цього підпункту не потрібно.
✅ Щодо коригування фінансового результату при списанні заборгованості
🔸 ДПС зазначає, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості, у тому числі списаної за рахунок резерву сумнівних боргів, якщо така заборгованість відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що таке зменшення здійснюється незалежно від того, чи був створений резерв сумнівних боргів щодо такої заборгованості.
✅ Щодо списання заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів
🔸 ДПС зазначає, що якщо безнадійна дебіторська заборгованість списується за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню лише на суму витрат понад суму такого резерву.
✅ Щодо списання заборгованості без створення резерву сумнівних боргів
🔸 ДПС зазначає, що якщо дебіторська заборгованість, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ, списується без створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ
🔸 пп. 14.1.11 ПКУ, зокрема пп. «є», «ж», «з»
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ
🔸 п. 139.2 ПКУ
🔸 пп. 139.2.1 ПКУ
🔸 пп. 139.2.2 ПКУ
🔸 пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, пункти 2, 5–7 частини першої ст. 37, частина четверта ст. 37 – Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»
🔸 частина перша ст. 1, частина перша ст. 58 – Кодекс України з процедур банкрутства
🔸 частина перша ст. 14-1 – Закон України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Окремо можна переглянути списання дебіторської заборгованості за наявності сертифіката ТПП, якщо борг виник за зовнішнім контрактом поставки.
🔸 Для іншого воєнного сценарію може бути корисною позиція ДПС щодо заборгованості контрагентів на ТОТ.
🔸 Суміжну практику можна порівняти з підходом до податкових різниць при списанні боргу за виконані роботи.
🔸 Для ширшого контексту варто також переглянути позицію щодо форс-мажору для боржників на територіях бойових дій.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua