💬 Джерело

ІПК ДПС від 28.03.2024 № 1683/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Об’єднана кредитна спілка повідомила, що є організацією, заснованою кредитними спілками на кооперативних засадах для сприяння їх фінансовій стабільності та об’єднання тимчасово вільних коштів членів для взаємного кредитування.

🔸 Така спілка надає кредити своїм членам – кредитним спілкам – на умовах строковості та зворотності.

🔸 У зв’язку з військовою агресією російської федерації частина кредитів, наданих кредитним спілкам, стала простроченою через неможливість боржників виконувати зобов’язання за кредитними договорами.

🔸 Як підстави такої неможливості у зверненні зазначено перебування кредитних спілок на територіях активних бойових дій, можливих бойових дій, а також знищення майна кредитних спілок і їх членів.

🔸 У зв’язку з простроченням повернення кредитів об’єднана кредитна спілка створила резерв сумнівних боргів і розглядає можливість списання таких кредитів як безнадійної заборгованості за рахунок цього резерву.

🔸 ДПС окремо зазначила, що за даними її інформаційних систем об’єднана кредитна спілка станом на дату розгляду звернення не перебуває у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи можна вважати перебування дебітора – боржника на території активних бойових дій, окупованій території або території можливих бойових дій обставиною непереборної сили для цілей пп. 14.1.11 ПКУ, тобто для визнання кредитної заборгованості безнадійною?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо визнання заборгованості безнадійною через форс-мажор

🔸 ДПС зазначає, що саме по собі повідомлення про знаходження дебітора – боржника на території активних бойових дій, окупованій території або території можливих бойових дій не є достатньою підставою для підтвердження обставин непереборної сили для цілей пп. 14.1.11 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що заборгованість може підпадати під визначення безнадійної у разі, якщо її стягнення стало неможливим у зв’язку з дією форс-мажорних обставин.

🔸 ДПС зазначає, що така обставина має бути підтверджена сертифікатом Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили.

✅ Щодо нормативної основи форс-мажору

🔸 ДПС посилається на те, що ознаки безнадійної заборгованості для цілей ПКУ визначені пп. 14.1.11 ПКУ.

🔸 Серед таких ознак ДПС окремо виділяє заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією форс-мажорних обставин, підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

🔸 Також ДПС наводить положення Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» щодо засвідчення форс-мажорних обставин і видачі відповідного сертифіката.

🔸 Окремо ДПС згадує лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено військову агресію російської федерації проти України як форс-мажорні обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення.

✅ Щодо податку на прибуток

🔸 ДПС додатково повідомляє, що для платників податку на прибуток підприємств об’єкт оподаткування визначається відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, передбачені ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС також вказує, що порядок врахування резервів банків та небанківських фінансових установ при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток встановлено п. 139.3 ПКУ.

✅ Щодо індивідуального характеру оцінки

🔸 ДПС наголошує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів і матеріалів, які дають змогу ідентифікувати предмет запиту.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 пп. 14.1.11 ПКУ

🔸 пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ

🔸 пп. 134.1.1 ПКУ

🔸 п. 139.3 ПКУ

🔸 п. 9 частини першої ст. 1, п. 14 частини першої ст. 1, ст. 61 Закон України від 14 липня 2023 року № 3254-IX «Про кредитні спілки» зі змінами

🔸 частина перша ст. 14¹, частина друга ст. 14¹ Закон України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» зі змінами

🔸 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»

🔸 лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:

🔗 Пов’язані матеріали

🔸 Для податкового обліку списання варто окремо врахувати податкові різниці при списанні безнадійної дебіторської заборгованості, якщо така заборгованість пов’язана з форс-мажором і резервом сумнівних боргів.

🔸 Суміжний підхід ДПС можна переглянути щодо списання боргу за виконані роботи за наявності сертифіката ТПП, коли боржник знаходиться на території бойових дій або окупації.

🔸 Для ширшого порівняння можна також переглянути інші підстави для визнання боргу безнадійним, зокрема форс-мажор, недостатність майна боржника та банкрутство.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua