💬 Джерело
ІПК ДПС від 23.01.2024 № 386/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство повідомило, що внаслідок влучання БПЛА у пункті пропуску через державний кордон був повністю знищений товар, який знаходився у вантажному автомобілі перевізника.
🔸 Митна декларація на ввезення такого товару не оформлювалась, оскільки товар був знищений.
🔸 Факт знищення товару, за твердженням заявника, підтверджується висновком ТПП України.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи включається вартість повністю знищеного вантажу до складу витрат і чи виникають у такому випадку податкові різниці?
🔸 Чи є знищений вантаж об’єктом оподаткування ПДВ, якщо митна декларація не оформлялась?
🔸 Як відображати в обліку суми перерахованої попередньої оплати, якщо постачальник виконав умови договору постачання?
🔸 Чи застосовуватимуться до підприємства санкції у вигляді пені за порушення строку розрахунків, установленого ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»?
🔸 Чи існує в ДПС алгоритм повідомлення підприємства щодо незастосування пені за несвоєчасні розрахунки у ЗЕД у зв’язку з форс-мажорними обставинами та яким нормативним документом він передбачений?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо витрат і податкових різниць за знищеним товаром
🔸 ДПС зазначає, що для цілей оподаткування облік доходів, витрат та інших показників ведеться на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, передбачених законодавством.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансового результату до оподаткування з урахуванням різниць, передбачених ПКУ.
🔸 ДПС прямо зазначає, що ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у випадку знищення товару.
🔸 Питання відображення у бухгалтерському обліку знищеного товару через наслідки російської військової агресії проти України ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.
✅ Щодо ПДВ при знищенні товару до оформлення митної декларації
🔸 ДПС наводить норми ПКУ і МКУ щодо об’єкта оподаткування ПДВ, зокрема щодо ввезення товарів на митну територію України та митних режимів.
🔸 Питання визначення об’єкта оподаткування ПДВ при здійсненні операції із ввезення товарів на митну територію України ДПС відносить до компетенції Державної митної служби України.
🔸 Окремої прямої відповіді на це питання ІПК не містить.
✅ Щодо попередньої оплати та валютного нагляду
🔸 ДПС зазначає, що за операціями з імпорту товарів відлік граничного строку розрахунків розпочинається з дня здійснення авансового платежу.
🔸 ДПС вказує, що завершення банками валютного нагляду за імпортною операцією здійснюється після поставки товару та оформлення МД відповідного типу, зокрема ІМ-76 «Знищення або руйнування».
🔸 У цій ІПК ДПС також звертає увагу на п. 12 Інструкції № 7, за яким допускається зменшення суми коштів за імпортною операцією на вартість товарів, які знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено або загублено, якщо право власності на товар за умовами договору належить резидентові, а такі обставини підтверджені уповноваженими органами згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.
🔸 Окремого висновку щодо бухгалтерського відображення сум попередньої оплати у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Щодо пені за порушення граничних строків розрахунків
🔸 ДПС зазначає, що на податкові органи покладено проведення перевірок і стягнення пені у встановленому законом порядку за порушення граничних строків розрахунків.
🔸 ДПС вказує, що на сьогодні граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлений п. 142 постанови Правління НБУ № 18, становить 180 календарних днів та застосовується до операцій, здійснених з 05.04.2022.
🔸 У цій ІПК ДПС зазначає, що Законом № 2473 визначено як підстави для нарахування пені, так і підстави для зупинення її нарахування.
🔸 У разі зупинення виконання договору через форс-мажорні обставини перебіг строку розрахунків і нарахування пені зупиняються на весь період дії таких обставин та поновлюються з дня, наступного за днем їх закінчення.
🔸 Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, як зазначає ДПС, є відповідна довідка уповноваженої організації або органу країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору чи третьої країни відповідно до умов договору.
🔸 ДПС окремо зазначає, що висновки щодо правомірності розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а також щодо наявності чи відсутності порушення граничних строків розрахунків і підстав для нарахування пені можуть бути зроблені лише за результатами документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
✅ Щодо алгоритму повідомлення про незастосування пені
🔸 ДПС прямо повідомляє, що алгоритм повідомлення для підприємства щодо незастосування пені за несвоєчасні розрахунки у зв’язку із форс-мажорними обставинами відсутній.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ
🔸 п. 44.1 ПКУ
🔸 п. 44.2 ПКУ
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ
🔸 п. 1.1 ст. 1 ПКУ
🔸 п. 185.1 ПКУ
🔸 пп. 14.1.211 ПКУ
🔸 частина друга ст. 1, ст. 3, пп. 27 частини першої ст. 4 Митного кодексу України
🔸 частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
🔸 постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 «Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України»
🔸 п. 6 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого відповідним нормативним актом, яке в ІПК назване як Положення № 879
🔸 Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951
🔸 частини перша, третя, п’ята, шоста ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»
🔸 статті 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України «Про Національний банк України»
🔸 статті 12, 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»
🔸 п. 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Для порівняння можна переглянути ситуацію про втрату товарів на митному складі, де окремо розглядалися податковий кредит з ПДВ та ненарахування зобов’язань за п. 198.5 ПКУ.
🔸 Суміжним є питання попередньої оплати нерезиденту за втрачений товар, якщо товар був оплачений, але не був фактично отриманий через події за межами України.
🔸 Окремо варто врахувати підхід до знищення імпортованих товарів, ввезених із ПДВ-звільненням, якщо товар уже був оформлений у режимі імпорту із застосуванням пільги.
🔸 Ширший митний контекст розкрито через митні платежі та акциз при знищенні імпортованих товарів після їх ввезення на митну територію України.
🔸 Для альтернативного ЗЕД-сценарію можна переглянути втрату експортного товару до фактичного вивезення, де окремо аналізувалися ПДВ, нульова ставка та податок на прибуток.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua