Джерело: Постанова КАС ВС від 01.07.2026 по справі №580/7124/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137871989
Суть спору:
Українське Підприємство виплачувало проценти за договором позики на користь іноземної компанії, резидента Республіки Кіпр, та сплатило податок на репатріацію в розмірі 2% відповідно до Конвенції з Республікою Кіпр про уникнення подвійного оподаткування.
Проте за результатами проведеної перевірки ДПС зробила висновок, що кіпрська компанія не є бенефіціарним власником отриманого доходу, а виступає лише як проміжна ланка між українським позичальником та пов’язаною компанією, яка є резидентом Британських Віргінських Островів, у зв’язку з чим контролюючий орган донарахував податок за ставкою 15% та штрафні санкції.
Позиція Підприємства:
Кіпрська компанія є податковим резидентом Республіки Кіпр, що підтверджується довідкою про резидентство;
Надано документальне підтвердження, що нерезидент (кіпрська компанія) є бенефіціарним власником доходу;
Фінансова звітність кіпрської компанії підтверджує наявність власних активів, значного власного капіталу та відсутність дзеркальних зобов’язань, що спростовує твердження про її “технічний” характер.
Позиція ДПС:
Кіпрська компанія не здійснювала самостійної економічної діяльності, а лише транзитно отримувала процентні платежі;
Отримані від Підприємства кошти фактично перераховувалися іншій пов’язаній компанії зареєстрованій на Британських Віргінських Островах;
Метою використання кіпрської компанії було отримання пільгової ставки, передбаченої міжнародною Конвенцією, оскільки при безпосередній виплаті доходу компанії з Британських Віргінських Островів мала б застосовуватися ставка в розмірі 15%.
Висновки Верховного Суду:
Право на застосування пільгової ставки за міжнародним договором можливо за виконання трьох умов: нерезидент має бути резидентом договірної держави, наявна довідка про резидентство та нерезидент є бенефіціарним власником доходу;
Для визначення особи як бенефіціарного власника доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу;
Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, якщо сукупність операцій свідчить, що їх основною метою було виведення доходу з-під оподаткування та використання переваг міжнародного договору;
Сам факт здійснення операцій із пов’язаними особами або подальше використання отриманих коштів не свідчить про відсутність статусу бенефіціарного власника;
Таким чином, Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду та підтвердив, що застосування пільгової ставки податку відповідно до міжнародного договору є правомірним, якщо платник надав довідку про податкове резидентство нерезидента в Договірній державі та підтвердив його статус, як фактичного власника отриманого доходу.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
097-191-20-20
v.smerdov@1tax.com.ua