💬 Джерело
ІПК ДПС від 10.10.2025 № 5416/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство уклало з Покупцем договір на постачання системи ультразвукової діагностичної медичної.
🔸 За умовами договору вартість медичного виробу включала суму ПДВ за ставкою 7 відсотків.
🔸 На дату першої події Товариство склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну ПН_1.
🔸 У подальшому судовим рішенням пункти договору в частині включення до договірної ціни суми ПДВ визнано недійсними, оскільки на проведені Товариством операції поширюються норми пп. 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
🔸 Керуючись рішенням суду та індивідуальною податковою консультацією, Товариство склало та зареєструвало в ЄРПН розрахунок коригування РК_1 до податкової накладної ПН_1 та нову податкову накладну ПН_2.
🔸 Товариство також зазначає, що реалізований медичний виріб було придбано з нарахуванням ПДВ.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи має Товариство право на бюджетне відшкодування ПДВ у разі наявності від’ємного значення, сформованого за рахунок повернення Покупцю зайво сплаченої суми ПДВ відповідно до рішення суду?
🔸 Яким є порядок бюджетного відшкодування ПДВ після подання декларації з ПДВ із заявленою сумою до відшкодування на рахунок Товариства?
🔸 Чи потрібно подавати до контролюючого органу будь-які додаткові документи, крім декларації з ПДВ із заявленим бюджетним відшкодуванням, для ініціювання та проведення процедури бюджетного відшкодування на рахунок Товариства?
🔸 Чи має Товариство скласти та зареєструвати в ЄРПН ще якісь податкові накладні?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо права на бюджетне відшкодування та порядку його отримання
🔸 ДПС зазначає, що порядок визначення суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, встановлено статтею 200 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як складова від’ємного значення ПДВ у порядку, передбаченому п. 200.1 та п. 200.4 ПКУ.
🔸 ДПС також зазначає, що бюджетне відшкодування здійснюється за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету України, в межах суми, обчисленої відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
🔸 Платник, який має право на бюджетне відшкодування та подав заяву про його повернення, отримує таке відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, – за результатами документальної перевірки.
✅ Щодо документального підтвердження заявлених показників
🔸 ДПС зазначає, що вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також до документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства визначено ст. 44 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що показники податкової звітності мають формуватися на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, ведення яких передбачено законодавством.
🔸 Також ДПС посилається на Закон № 996 і зазначає, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а при визначенні порядку оподаткування платник повинен керуватися принципом превалювання сутності над формою.
🔸 Окремої прямої відповіді на питання про перелік конкретних додаткових документів, які потрібно подавати разом із декларацією з ПДВ для ініціювання та проведення бюджетного відшкодування, ІПК не містить.
✅ Щодо наслідків здійснення звільненої операції з постачання медичного виробу
🔸 ДПС зазначає, що у разі здійснення операцій, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, зокрема відповідно до пп. 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, у платника виникає обов’язок нарахування податкових зобов’язань за товарами / послугами, використаними в таких операціях, за правилами п. 198.5 ПКУ.
🔸 ДПС також вказує, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність здійснюваних ними операцій відповідно до норм ПКУ.
✅ Щодо складання додаткової податкової накладної
🔸 ДПС зазначає, що якщо придбаний Товариством медичний виріб, за яким суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, призначається для використання або починає використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до пп. 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, у Товариства виникає обов’язок скласти і зареєструвати в ЄРПН окрему зведену податкову накладну та нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами п. 198.5 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що така зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня звітного податкового періоду, в якому було реалізовано відповідний медичний виріб.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ.
🔸 п. 1.1 ст. 1 ПКУ.
🔸 пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ.
🔸 пп. «в» п. 193.1 ПКУ.
🔸 пп. 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
🔸 п. 198.3 ПКУ.
🔸 пп. «б» п. 198.5 ПКУ.
🔸 п. 189.1 ПКУ.
🔸 ст. 200 ПКУ.
🔸 п. 200.1 ПКУ.
🔸 п. 200.4 ПКУ.
🔸 п. 200-1.3 ПКУ.
🔸 абз. 2 п. 200.10 ПКУ.
🔸 п. 200.11 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.18 ПКУ.
🔸 ст. 44 ПКУ.
🔸 п. 44.1 ПКУ.
🔸 ст. 36 ПКУ.
🔸 Перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану та перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану для закладів охорони здоров’я Міністерства оборони, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 № 1447.
🔸 п. 2 ст. 3, ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua