💬 Джерело
ІПК ДПС від 26.03.2026 р. № 1792/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Підприємством було помилково складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні без факту здійснення господарської операції.
🔸 До таких податкових накладних датою виявлення помилки було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування кількісних і вартісних показників.
🔸 Податкові накладні та розрахунки коригування до них були складені та зареєстровані в ЄРПН у різних звітних періодах.
🔸 Це призвело до виникнення розбіжностей між показниками в інформаційно-комунікаційних системах ДПС, зокрема ЄРПН і системі електронного адміністрування ПДВ, та податковою звітністю з ПДВ за відповідні періоди.
🔸 Підприємство надало пояснення щодо причин виникнення таких розбіжностей до контролюючого органу за місцем обліку у відповідь на його запит.
🔸 Підприємство також повідомило про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної з правильними показниками, складеної на дату здійснення операції.
🔸 Обсяги постачання за правильною податковою накладною були відображені у податковій звітності з ПДВ за відповідний звітний період.
🤔 Питання платника податків
🔸 Який порядок дій платника податку щодо виправлення помилки у складеній та зареєстрованій податковій накладній, якщо в обов’язковому реквізиті ІПН зазначено не того платника податку без факту здійснення господарської операції?
🔸 Якою датою можна скласти розрахунок коригування та подати його на реєстрацію до ЄРПН для анулювання помилкової податкової накладної?
🔸 Який код причини коригування зазначається у розрахунку коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН не на того платника ПДВ без факту здійснення господарської операції?
🔸 Чи підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ помилкова податкова накладна та розрахунок коригування до неї?
🔸 Чи зобов’язаний платник податку коригувати показник ∑Перевищ шляхом подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ для включення помилкових податкових накладних та розрахунків коригування до них?
🔸 Чи виникає у платника податку обов’язок подавати уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ для включення помилкових податкових накладних та розрахунків коригування до них з метою усунення розбіжностей між даними ЄРПН, системи електронного адміністрування ПДВ та податкової звітності з ПДВ?
🔸 Які дії має вчинити платник податку у разі виникнення розбіжностей між даними ЄРПН, системи електронного адміністрування ПДВ та податкової звітності з ПДВ унаслідок реєстрації податкової накладної і розрахунку коригування до неї у різних періодах?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо виправлення помилкової податкової накладної, дати розрахунку коригування та коду причини коригування
🔸 ДПС зазначає, що якщо платником податку-постачальником було помилково складено і зареєстровано в ЄРПН податкову накладну без факту здійснення господарської операції, такий постачальник на дату виявлення помилки може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної.
🔸 Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку – покупцем.
🔸 У розділі Б такого розрахунку коригування зі знаком «–» зазначаються показники щодо всіх товарів / послуг, зазначених у помилково складеній податковій накладній, тобто такі показники виводяться в «0».
🔸 У графі 2.1 розрахунку коригування зазначається код причини коригування «103».
🔸 ДПС окремо вказує, що такий розрахунок коригування реєструє в ЄРПН платник податку – покупець товарів / послуг, на якого була складена помилкова податкова накладна.
✅ Щодо відображення помилкової податкової накладної та розрахунку коригування у звітності з ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що в податковій звітності з ПДВ платником податку відображаються дані, зазначені у податковій накладній, складеній на підставі первинних документів.
🔸 Обсяги постачання товарів / послуг та сума ПДВ, зазначені у помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ.
✅ Щодо впливу помилкової податкової накладної на ∑Перевищ та подання уточнюючих розрахунків
🔸 ДПС зазначає, що суми ПДВ, зазначені у помилковій податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та у розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми.
🔸 Такі суми також впливають на значення показника ∑Перевищ.
🔸 ДПС вказує, що норми ПКУ не передбачають обов’язку платника податку уточнювати показники податкової звітності з ПДВ виключно з метою усунення розбіжностей між даними ЄРПН та системи електронного адміністрування ПДВ.
🔸 Обов’язок подання уточнюючих розрахунків виникає виключно у випадках, коли платником податку самостійно, у тому числі за результатами електронної перевірки, виявлено помилки у раніше поданій податковій звітності з ПДВ.
🔸 Оскільки помилково складені податкові накладні та розрахунки коригування до них не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ, ДПС зазначає про відсутність підстав для подання уточнюючих розрахунків.
🔸 Окремого деталізованого алгоритму дій платника у разі розбіжностей між даними ЄРПН, системи електронного адміністрування ПДВ та податкової звітності з ПДВ ІПК не містить.
🔸 ДПС зазначає, що для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь у частині розрахунку показника ∑Перевищ платникам податків необхідно чітко дотримуватися норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52, п. 1.1, п. 44.1, пп. «а», «б» п. 185.1, ст. 186, п. 192.1, ст. 200¹, п. 200¹.3, п. 201.1, розділ V, підрозділи 2, 10 розділу XX «Перехідні положення», пункти 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
🔸 Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
🔸 п. 1, п. 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.
🔸 п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20