💬 Джерело
ІПК ДПС від 30.03.2026 № 1865/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство планує як платник ПДВ та комісіонер постачати покупцям – кінцевим споживачам, фізичним особам, товари у вигляді ювелірних виробів, отримані за договорами комісії.
🔸 Комітентами за такими договорами можуть бути як платники ПДВ, так і особи, які не зареєстровані платниками ПДВ.
🔸 Постачання товарів планується здійснювати за готівковий та безготівковий розрахунок.
🔸 Реалізація товарів здійснюватиметься, зокрема, через ПРРО.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи визначається база оподаткування ПДВ при постачанні комісіонером товарів, отриманих від комітента – платника або неплатника ПДВ, виходячи із загальної вартості таких товарів чи лише із суми комісійної винагороди?
🔸 Чи виникає у комісіонера право на податковий кредит за операціями з постачання товарів, отриманих від комітента – неплатника ПДВ?
🔸 Чи має комісіонер право на податковий кредит при постачанні товарів за ціною, що перевищує ціну, за якою товар був переданий комітентом – платником ПДВ?
🔸 Чи виникають у комісіонера податкові зобов’язання з ПДВ без формування податкового кредиту, якщо товари отримані від комітента – неплатника ПДВ?
🔸 Яка дата є датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у комісіонера при постачанні товарів через ПРРО кінцевим споживачам?
🔸 Чи має право комісіонер не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у разі відмови покупця – кінцевого споживача від товару та його повернення перевізником?
🔸 Чи зобов’язаний комісіонер складати та реєструвати в ЄРПН податкову накладну на покупців – кінцевих споживачів, які не є платниками ПДВ, при реалізації товарів, отриманих за договором комісії?
🔸 Як відображається ПДВ у фіскальному чеку ПРРО при постачанні комісійного товару?
🔸 Чи потрібно зазначати у фіскальному чеку ПРРО інформацію про те, що товар реалізується за договором комісії?
🔸 Чи зобов’язаний комісіонер складати та реєструвати в ЄРПН податкову накладну при отриманні від комітента винагороди за договором комісії?
🔸 Які ризики виникають у комісіонера у разі зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН та визнання такого комісіонера ризиковим?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо бази оподаткування ПДВ при реалізації комісійного товару та оподаткування комісійної винагороди
🔸 ДПС зазначає, що постачання комісіонером – платником ПДВ товарів, пов’язаних з виконанням договору комісії, є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо місце їх постачання розташоване на митній території України.
🔸 Це стосується таких операцій незалежно від того, були товари отримані від комітента з ПДВ чи без ПДВ.
🔸 При постачанні покупцям – кінцевим споживачам товарів, попередньо отриманих від комітента – платника ПДВ або неплатника ПДВ, комісіонер зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом першої події відповідно до ст. 187 ПКУ.
🔸 Комісіонер також зобов’язаний скласти податкову накладну на такого покупця і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ строки.
🔸 База оподаткування ПДВ за операцією постачання комісійного товару визначається виходячи з договірної вартості таких товарів з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
🔸 До такої договірної вартості ДПС відносить, зокрема, будь-які суми коштів, що передаються комісіонеру безпосередньо покупцями – кінцевими споживачами.
🔸 ДПС вказує, що база оподаткування визначається виходячи з усієї суми коштів, отриманих від покупців – кінцевих споживачів як оплата повної вартості поставлених товарів.
🔸 При постачанні комісіонером послуг комітенту за договором комісії комісіонер зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом першої події, скласти податкову накладну на комітента та зареєструвати її в ЄРПН.
🔸 База оподаткування ПДВ за операцією постачання комісійних послуг визначається виходячи з договірної вартості таких послуг, тобто комісійної винагороди, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
✅ Щодо податкового кредиту при отриманні товарів від комітента – неплатника ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що якщо комітент, який не зареєстрований платником ПДВ, передає комісіонеру товари за договором комісії для подальшого постачання покупцям – кінцевим споживачам, такий комітент не визначає податкові зобов’язання з ПДВ.
🔸 Комітент – неплатник ПДВ не складає податкову накладну на комісіонера.
🔸 У зв’язку з цим при отриманні таких товарів у комісіонера відсутні підстави для формування податкового кредиту.
🔸 При подальшому постачанні таких товарів покупцям – кінцевим споживачам на митній території України у комісіонера виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, складання податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН.
✅ Щодо постачання товару за ціною, вищою за ціну отримання від комітента – платника ПДВ
🔸 У разі постачання товару комісіонером за ціною, вищою за ціну його отримання від комітента – платника ПДВ, ДПС зазначає, що комісіонер визначає базу оподаткування ПДВ як всю фактичну вартість реалізації покупцям – кінцевим споживачам.
🔸 База оподаткування визначається виходячи з договірної вартості реалізації та не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг відповідно до п. 188.1 ПКУ.
🔸 Право на податковий кредит у комісіонера виникає на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН комітентом.
🔸 ДПС вказує, що за договором комісії операції з передачі товарів від комітента комісіонеру та їх подальшого постачання покупцям – кінцевим споживачам розглядаються як окремі постачання відповідно до п. 189.4 ПКУ.
🔸 Комісіонер нараховує податкові зобов’язання з усієї фактичної вартості постачання покупцям – кінцевим споживачам і має право на податковий кредит на суму ПДВ, нараховану комітентом у податковій накладній.
✅ Щодо дати виникнення податкових зобов’язань та повернення товару покупцем
🔸 ДПС зазначає, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата події, яка сталася раніше.
🔸 Якщо постачання товарів покупцям – кінцевим споживачам здійснюється з післяплатою, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ ДПС визначає дату передачі товару поштовому перевізнику.
🔸 ДПС зазначає, що саме дата передачі товару поштовому перевізнику є початком переміщення товару до покупця.
🔸 Якщо першою подією є дата зарахування коштів від покупців – кінцевих споживачів на рахунок комісіонера як оплати товарів, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата зарахування таких коштів.
🔸 Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за операцією постачання товарів, складається у разі виникнення підстав, визначених п. 192.1 ПКУ.
🔸 У разі повернення товарів податкові зобов’язання комісіонера підлягають коригуванню на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування.
✅ Щодо податкової накладної на покупців – кінцевих споживачів
🔸 ДПС зазначає, що при постачанні товарів за готівку кінцевому споживачеві, який не є платником ПДВ, якщо розрахунки проводяться через касу, РРО та/або ПРРО, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій безпосередньо на рахунок постачальника, платник ПДВ має право скласти податкову накладну за щоденними підсумками операцій.
🔸 Таке право застосовується, якщо податкова накладна не була складена на відповідні операції.
✅ Щодо відображення ПДВ у фіскальному чеку ПРРО та зазначення інформації про комісію
🔸 ДПС зазначає, що якщо комісіонер є платником ПДВ, то при продажу комісійного товару через ПРРО у фіскальному чеку потрібно зазначати літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках та загальну суму ПДВ за всіма зазначеними у фіскальному чеку товарами або послугами.
🔸 На початку відповідного рядка фіскального чека друкуються великі літери «ПДВ».
🔸 ДПС вказує, що чинним законодавством не передбачено обов’язку додавати до назви товару у фіскальному касовому чеку примітку «комісія».
🔸 У разі необхідності відображення такої інформації у розрахунковому документі вона може бути додатково зазначена у текстових полях для коментарів.
✅ Щодо зупинення реєстрації податкових накладних та ризиковості комісіонера
🔸 ДПС зазначає, що реєстрація податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
🔸 ДПС посилається на Порядок зупинення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
🔸 Податкові накладні та розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в ЄРПН, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації.
🔸 Якщо податкова накладна або розрахунок коригування не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації, платник перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам позитивної податкової історії.
🔸 Відображені в податковій накладній або розрахунку коригування операції також перевіряються щодо відповідності критеріям ризиковості здійснення операцій.
🔸 ДПС зазначає, що у разі відповідності платника хоча б одному критерію ризиковості платника податку реєстрація податкової накладної або розрахунку коригування зупиняється.
🔸 Якщо за результатами автоматизованого моніторингу встановлено, що операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, реєстрація податкової накладної або розрахунку коригування зупиняється, крім випадку, коли така податкова накладна або розрахунок коригування складені платником, який відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії.
🔸 ДПС окремо зазначає, що Порядком зупинення не передбачено особливостей або спеціальних умов зупинення реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування для операцій, здійснених за договорами комісії.
🔸 Окремого переліку ризиків для комісіонера у разі зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН та визнання його ризиковим у фінальній частині ІПК не наведено.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 п. 1.1 ПКУ.
🔸 пп. 5.1 – 5.3 ПКУ.
🔸 п. 44.1 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.185 ПКУ.
🔸 пп. «е» пп. 14.1.191 ПКУ.
🔸 пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ.
🔸 ст. 186 ПКУ.
🔸 п. 187.1 ПКУ.
🔸 ст. 188 ПКУ.
🔸 п. 188.1 ПКУ.
🔸 п. 189.4 ПКУ.
🔸 п. 192.1 ПКУ.
🔸 п. 198.3 ПКУ.
🔸 п. 198.6 ПКУ.
🔸 п. 201.1 ПКУ.
🔸 п. 201.4 ПКУ.
🔸 п. 201.7 ПКУ.
🔸 п. 201.8 ПКУ.
🔸 п. 201.10 ПКУ.
🔸 п. 201.11 ПКУ.
🔸 п. 201.16 ПКУ.
🔸 п. 52.2 ПКУ.
🔸 ст. 1011, ч. 1 ст. 1012, ст. 1013, ст. 1018, ч. 1 ст. 1022 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV.
🔸 Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
🔸 Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
🔸 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
🔸 розділ ІІ, ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
🔸 п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
🔸 постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
🔸 п. 3, п. 4, п. 5, п. 6, п. 7, п. 12 – 24 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
🔸 п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених додатком 1 до Порядку зупинення.
🔸 п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених додатком 3 до Порядку зупинення.
🔸 наказ ДПС від 11.01.2023 № 17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації».
🔸 ст. 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та застосовних норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20