💬 Джерело
ІПК ДПС від 23.03.2026 р. № 1725/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Підприємство у 2025 році перебувало на спрощеній системі оподаткування та було платником єдиного податку без ПДВ.
🔸 Послуги були фактично надані у грудні 2025 року.
🔸 Дохід та відповідні витрати за такими операціями були визнані у бухгалтерському обліку у 2025 році відповідно до НП(С)БО 15 «Дохід».
🔸 З 01.01.2026 року Підприємство перейшло на загальну систему оподаткування та стало платником податку на прибуток підприємств.
🔸 Оплата за зазначені послуги надійшла у січні 2026 року та була відображена у бухгалтерському обліку як погашення дебіторської заборгованості без визнання доходів або витрат.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи зобов’язане Підприємство здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, якщо доходи і витрати за такою операцією повністю визнані у бухгалтерському обліку у 2025 році?
🔸 Чи є факт отримання оплати після переходу на загальну систему оподаткування самостійною підставою для застосування податкових різниць та відображення коригувань у додатку РІ до Декларації?
🔸 Чи підлягають застосуванню податкові різниці за перехідними операціями у разі відсутності подвійного або неповного врахування доходів і витрат у бухгалтерському обліку?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо коригування фінансового результату після переходу зі спрощеної системи на загальну
🔸 ДПС зазначає, що після переходу Підприємства зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування фінансовий результат до оподаткування податкового звітного періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за послуги, надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
🔸 Таке збільшення застосовується щодо послуг, вартість яких згідно з правилами НП(С)БО або МСФЗ була визнана у складі доходу під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
🔸 Сума такого доходу відображається у рядку 4.1.5.1 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
🔸 Одночасно фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких послуг, якщо така собівартість була врахована у складі витрат згідно з правилами НП(С)БО або МСФЗ під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
🔸 Сума такої собівартості відображається у рядку 4.2.5.1 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
✅ Щодо застосування п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ незалежно від рішення про незастосування різниць
🔸 ДПС вказує, що положення п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ.
🔸 ДПС також зазначає, що положення цього пункту не поширюються на платників податку, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
✅ Щодо бухгалтерського обліку, документального підтвердження та уточнення податкової звітності
🔸 ДПС зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших передбачених законодавством документів.
🔸 Показники податкової звітності не можуть формуватися на підставі даних, не підтверджених такими документами.
🔸 Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат і фінансового результату до оподаткування.
🔸 ДПС також посилається на порядок внесення змін до податкової звітності, передбачений ст. 50 ПКУ.
✅ Щодо питання про відсутність подвійного або неповного врахування доходів і витрат
🔸 ІПК містить відповідь про застосування коригувань за п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ до ситуації отримання оплати після переходу зі спрощеної системи на загальну за послуги, надані під час перебування на спрощеній системі.
🔸 Окремої прямої відповіді про значення відсутності подвійного або неповного врахування доходів і витрат у бухгалтерському обліку ІПК не містить.
✅ Щодо методології бухгалтерського обліку
🔸 ДПС зазначає, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52, пп. 134.1.1, пп. 140.4.8, пп. 140.5.16, п. 44.1, п. 44.2, ст. 50, п. 50.1, ст. 102, п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.
🔸 Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
🔸 абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами).
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20