💬 Джерело

ІПК ДПС від 23.09.2025 № 5132/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство надає послуги у сфері інформаційних технологій, зокрема впроваджує CRM-системи на базі продуктів Microsoft, а також розробляє і постачає інші програмні продукти.

🔸 Товариство надає послуги, пов’язані з впровадженням, підтримкою, налаштуванням і доопрацюванням систем відповідно до вимог замовників.

🔸 Товариство є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток на особливих умовах.

🔸 Основний вид діяльності Товариства – КВЕД 62.02 «Консультування з питань інформатизації».

🔸 Для провадження діяльності Товариство планує укласти договір про надання послуг із вузькоспеціалізованим ІТ-спеціалістом.

🔸 Такий спеціаліст є громадянином України, але близько трьох років безперервно перебуває у Португалії.

🔸 За інформацією зі звернення, цей спеціаліст визнаний податковим резидентом Португалії, має відповідну довідку державного зразка, а також зареєстрував там суб’єкта господарювання для здійснення індивідуальної професійної діяльності.

🔸 У зверненні також зазначено, що центр життєвих інтересів спеціаліста, місце постійного проживання членів сім’ї, місце його підприємницької реєстрації та постійна база для надання професійних послуг знаходяться в Португалії.

🤔 Питання платника податків

🔸 Які податки має сплатити Товариство у разі отримання ІТ-послуг від спеціаліста, який є громадянином України, але здійснює діяльність і є податковим резидентом Португалії?

🔸 Чи потрібно за наявності належно оформленої довідки про податкове резидентство Португалії керуватися положеннями пп. 170.10.1 ПКУ?

🔸 Чи виникає ПДВ при отриманні таких послуг, а також де в такому випадку є місце постачання послуг – на митній території України чи за її межами?

🔸 Чи підлягають у таких правовідносинах сплаті ПДФО, військовий збір та єдиний внесок, хто є платником і податковим агентом, а також чи виникають інші податки і збори?

🔸 Чи підлягає сплаті податок на репатріацію у цих правовідносинах?

🔸 Чи можуть бути зменшені або усунуті податки в Україні на підставі Конвенції між Україною і Португальською Республікою про уникнення подвійного оподаткування, і якщо так, то які саме?

🔸 Чи включаються виплати за таким договором до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах у межах правила про перевищення 20 відс. при співпраці з фізичними особами – підприємцями?

🔸 Чи підлягають такі виплати окремому оподаткуванню податком на виведений капітал у розмірі всієї суми виплати?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо податку на доходи нерезидентів і податку на репатріацію

🔸 ДПС зазначає, що оподаткування доходів, які виплачуються нерезиденту – фізичній особі – підприємцю, пп. 141.4.2 ПКУ не передбачено.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що норми про утримання 15-відсоткового податку з доходів нерезидента за пп. 141.4.2 ПКУ не застосовуються до виплат на користь нерезидента – фізичної особи – підприємця.

🔸 Відповідно, у межах цієї ІПК ДПС не розглядає такі виплати як об’єкт оподаткування податком на репатріацію за пп. 141.4.2 ПКУ.

✅ Щодо ПДФО, військового збору та застосування пп. 170.10.1 ПКУ

🔸 ДПС зазначає, що доходи з джерелом їх походження в Україні, які виплачуються на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів, з урахуванням особливостей, установлених розділом IV ПКУ.

🔸 ДПС вказує, що якщо юридична особа – резидент виплачує дохід фізичній особі – резиденту або нерезиденту, такий дохід оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

🔸 При цьому юридична особа, яка здійснює таку виплату, повинна виконати функції податкового агента, зокрема утримати ПДФО за ставкою 18 відс. і військовий збір за ставкою 5 відс.

🔸 У цій частині ІПК ДПС фактично виходить із застосування п. 170.10 ст. 170 ПКУ до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України.

✅ Щодо Конвенції між Україною і Португальською Республікою

🔸 ДПС зазначає, що якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж у ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

🔸 ДПС звертає увагу, що для цілей Конвенції ключовим є визначення резидентського статусу особи.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що критерії ст. 4 Конвенції використовуються для цілей застосування Конвенції, але не визначають самі по собі дійсний податковий статус особи за національним законодавством.

🔸 ДПС зазначає, що оподаткування доходів фізичних осіб, які надають незалежні особисті послуги, регулюється ст. 14 Конвенції.

🔸 Якщо фізична особа у розумінні ст. 4 Конвенції є резидентом Португалії, надає послуги незалежного характеру і така діяльність не здійснюється через постійну базу на території України, доходи від такої діяльності підлягають оподаткуванню тільки в Португалії та звільняються від оподаткування в Україні.

🔸 Якщо така діяльність здійснюється через постійну базу в Україні, дохід може оподатковуватись в Україні, але лише в частині, що відноситься до такої постійної бази.

🔸 ДПС окремо зазначає, що застосування звільнення або зменшеної ставки за міжнародним договором можливе лише за умови подання нерезидентом документа, який підтверджує статус податкового резидента, відповідно до вимог ст. 103 ПКУ.

🔸 Якщо нерезидент не подав таку довідку, доходи нерезидента з джерелом їх походження з України оподатковуються відповідно до законодавства України.

✅ Щодо ЄСВ та інших податків і зборів

🔸 Окремої прямої відповіді щодо сплати єдиного внеску ІПК не містить.

🔸 Окремого висновку щодо інших можливих податків і зборів у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо ПДВ і місця постачання послуг

🔸 ДПС зазначає, що ІТ-послуги, про які йдеться у зверненні, належать до категорії послуг, визначених п. 186.3 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що місцем постачання таких послуг є місце, де отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання.

🔸 Оскільки отримувачем послуг є Товариство, місце постачання таких послуг знаходиться на митній території України.

🔸 ДПС окремо наголошує, що для цілей ПДВ у цій ситуації потрібно використовувати терміни «резидент» і «нерезидент» у значенні ПКУ.

🔸 Якщо фізична особа вважається нерезидентом у розумінні ПКУ, Товариство як отримувач послуг від нерезидента зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 відс., скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений строк.

🔸 ДПС також зазначає, що така податкова накладна буде підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за умови дотримання інших вимог податкового законодавства.

🔸 Якщо фізична особа не вважається нерезидентом у розумінні ПКУ, обов’язку щодо нарахування ПДВ за п. 208.2 ПКУ у Товариства не виникає.

✅ Щодо 20-відсоткового ліміту для придбання у платників єдиного податку

🔸 ДПС зазначає, що пп. 135.2.1.15 ПКУ застосовується у разі здійснення операцій резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах із резидентами, які застосовують спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку.

🔸 Якщо спеціаліст, про якого йдеться у зверненні, відповідно до законодавства розглядається як нерезидент України та не зареєстрований як платник єдиного податку в Україні, положення пп. 135.2.1.15 ПКУ не застосовуються.

✅ Щодо оподаткування виплат нерезиденту як окремої операції у резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

🔸 ДПС зазначає, що до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах включаються суми коштів та/або вартості майна, сплачених нерезиденту у зв’язку з придбанням робіт чи послуг, якщо не виконується виняток, передбачений пп. «а» пп. 135.2.1.9.4 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо нерезидент надає послугу до моменту оплати або протягом 365 календарних днів з дня перерахування коштів, то виплати за такою операцією не включаються до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 п. 1.1 ст. 1 ПКУ

🔸 пп. 5.1 – 5.3 ст. 5 ПКУ

🔸 пп. 14.1.54 ПКУ

🔸 пп. 14.1.122 ПКУ

🔸 пп. 14.1.180 ПКУ

🔸 пп. 14.1.185 ПКУ

🔸 пп. 14.1.213 ПКУ

🔸 пп. 14.1.282-1 ПКУ

🔸 п. 103.2 ПКУ

🔸 п. 103.4 ПКУ

🔸 п. 103.5 ПКУ

🔸 п. 103.10 ПКУ

🔸 п. 133.2 ПКУ

🔸 п. 135.2 ПКУ

🔸 пп. 135.2.1.15 ПКУ

🔸 пп. «а» пп. 135.2.1.9.4 ПКУ

🔸 п. 136.8 ПКУ

🔸 пп. 137.10.1 ПКУ

🔸 пп. 141.4.1 ПКУ

🔸 пп. 141.4.2 ПКУ

🔸 п. 141.10 ПКУ

🔸 п. 141.9-1 ПКУ

🔸 пп. 162.1.1 ПКУ

🔸 пп. 162.1.2 ПКУ

🔸 пп. 163.1.1 ПКУ

🔸 пп. 163.2.1 ПКУ

🔸 пп. 164.2.20 ПКУ

🔸 ст. 165 ПКУ

🔸 п. 167.1 ПКУ

🔸 ст. 168 ПКУ

🔸 пп. 168.1.1 ПКУ

🔸 пп. 170.10.1 ПКУ

🔸 пп. 170.10.3 ПКУ

🔸 пп. «б» п. 185.1 ПКУ

🔸 п. 186.3 ПКУ

🔸 п. 186.4 ПКУ

🔸 п. 180.2 ПКУ

🔸 п. 190.2 ПКУ

🔸 пп. «в» п. 193.1 ПКУ

🔸 п. 208.2 ПКУ

🔸 п. 208.3 ПКУ

🔸 ст. 201 ПКУ

🔸 пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ

🔸 пп. 1 пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ

🔸 пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ

🔸 пп. 1 пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ

🔸 пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ

🔸 п. 52.2 ПКУ

🔸 ст. 1, п. 3 ст. 2, п. 4 ст. 2, п. 1 ст. 3, п. 1 і п. 2 ст. 4, ст. 5, ст. 14 Конвенція між Україною і Португальською Республікою про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на капітал, ратифікована Законом України від 22.03.2001 № 2326-III

🔸 ст. 54 Закон України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право»

🔸 Закон України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua