💬 Джерело

ІПК ДПС від 27.10.2025 № 5685/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство є співвиконавцем державного контракту з оборонних закупівель.

🔸 У липні 2025 року Товариство ввезло та оприбуткувало товари, визначені ч. 8 ст. 287 МКУ, для подальшого використання у виробництві товарів оборонного призначення.

🔸 У регіоні виконання державного контракту стався обстріл території та приміщень суб’єктів господарювання, залучених до виробництва продукції оборонного призначення.

🔸 Унаслідок обстрілу було пошкоджено приміщення, обладнання та склади Товариства.

🔸 Ввезені товари, які мали використовуватись у виробництві товарів оборонного призначення, були знищені.

🤔 Питання платника податків

🔸 Які документи потрібно надати податковому органу для підтвердження обставин непереборної сили, що призвели до знищення ввезених на митну територію України товарів, визначених ч. 8 ст. 287 МКУ?

🔸 Яка підстава для неподання до податкового органу звіту про цільове використання товарів, знищених за обставинами непереборної сили?

🔸 Чи відсутній у Товариства обов’язок збільшувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму податку, що мала бути сплачена при ввезенні таких товарів, якщо вони були знищені внаслідок обставин непереборної сили?

📝 Відповідь ДПС

✅ Документальне підтвердження знищення товарів

🔸 ДПС зазначає, що у разі втрати або знищення товарів внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених збройною агресією держави-агресора або держави-окупанта, виконавець, співвиконавець або субпідрядник державного контракту з оборонних закупівель подає разом із звітом про цільове використання товарів оригінали документів або засвідчені ним копії документів, що підтверджують факт втрати або знищення таких товарів.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що такими документами можуть бути:

🔸 акт про пожежу – у разі знищення товарів пожежею;

🔸 сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами;

🔸 акт комісійного обстеження пошкодженого об’єкта;

🔸 витяг з ЄРДР – у разі викрадення або знищення основних засобів;

🔸 інші документи щодо визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, передбачені відповідним порядком.

✅ Цільове використання товарів і звітність

🔸 ДПС зазначає, що у разі невиконання державного контракту, відповідно до якого товари були ввезені для використання у власному виробництві товарів оборонного призначення, таке невиконання вважається використанням ввезених товарів не за призначенням.

🔸 Водночас ДПС вказує, що ввезені товари не вважаються використаними не за призначенням, якщо вони були втрачені або знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених збройною агресією держави-агресора або держави-окупанта, за одночасного дотримання таких умов:

🔸 втрата або знищення сталися до завершення строку виконання державного контракту;

🔸 факт втрати або знищення підтверджено у погодженому державним замовником звіті про цільове використання товарів, ввезених із звільненням від оподаткування.

🔸 ІПК містить висновок про подання підтвердних документів разом із звітом про цільове використання товарів.

🔸 Окремої прямої відповіді про наявність підстав саме для неподання такого звіту ІПК не містить.

✅ Податкові зобов’язання з ПДВ у разі знищення товарів

🔸 ДПС зазначає, що норми п. 198.5 ПКУ протягом дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану не застосовуються у разі знищення або втрати товарів внаслідок дії обставин непереборної сили.

🔸 У цій ІПК ДПС посилається на п. 32¹ підрозд. 2 розд. XX ПКУ, за яким товари, знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного чи надзвичайного стану, не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.

🔸 ДПС також зазначає, що у разі підтвердженої втрати або знищення ввезених товарів за наведених у ІПК умов такі товари не вважаються використаними не за призначенням.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 п. 1.1 ст. 1 ПКУ

🔸 ст. 5 ПКУ

🔸 пп. «а» – «г» п. 185.1 ПКУ

🔸 п. 197.23 ПКУ

🔸 п. 198.5 ПКУ

🔸 п. 32¹ підрозд. 2 розд. XX ПКУ

🔸 ст. 52 глави 3 розд. II ПКУ

🔸 ст. 187, 192, 198, 201 ПКУ

🔸 ч. 8 ст. 287 Митного кодексу України

🔸 Закон України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі»

🔸 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 170

🔸 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1255

🔸 Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2030

🔸 Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473

🔸 Кримінальний процесуальний кодекс України

🔸 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:

🔗 Пов’язані матеріали

🔸 Для суміжного сценарію можна переглянути знищення імпортованих товарів, звільнених від ПДВ, якщо питання стосується іншої пільги та можливого нецільового використання.

🔸 Окремо варто врахувати митні платежі щодо знищених імпортованих товарів, коли при ввезенні товарів сплачувалися ПДВ, акциз або інші платежі.

🔸 Суміжним є питання втрати товарів на митному складі, де акцент зроблено на податковому кредиті та незастосуванні «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань.

🔸 Для документального аспекту корисно окремо переглянути роль сертифіката ТПП для товарів, які не є основними засобами.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua