💬 Джерело

ІПК ДПС від 30.06.2022 № 920/ІПК/99-00-21-02-02-09

📌 Ситуація із звернення

🔸 Заявник розглядає можливість стати уповноваженим представником та керівником зареєстрованого в Україні представництва кіпрської компанії.

🔸 Нерезидент Республіки Кіпр розглядає можливість інвестування у будівництво об’єкта комерційної нерухомості в Україні.

🔸 Для цього нерезидент планує відкрити в Україні відокремлений підрозділ у формі представництва або філії та стати на облік у податкових органах як нерезидент, що має постійне представництво.

🔸 Для забезпечення діяльності постійного представництва кіпрська компанія планує залучити як власний капітал, так і позичковий капітал від іншої кіпрської компанії.

🔸 За користування такою позикою представництво повинно буде сплачувати проценти.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи має право представництво включити до складу витрат проценти за позикою, наданою кіпрськими компаніями, якщо позика була отримана на іноземний банківський рахунок кіпрської компанії та використана безпосередньо на забезпечення діяльності її представництва та фінансування будівництва?

🔸 Чи має право представництво включити до складу витрат проценти за позикою, наданою кіпрськими компаніями, якщо позика була отримана на український банківський рахунок представництва кіпрської компанії для фінансування будівництва?

🔸 Чи повинно представництво, з огляду на відсутність у нього власного капіталу та власних боргових зобов’язань, здійснювати коригування відповідно до п. 140.2 ПКУ?

🔸 Чи має право представництво кіпрської компанії згідно з п. 2 ст. 11 Конвенції утримати з процентів, що сплачуються за договором позики, податок на доходи з джерелом походження з України у розмірі 5 %, якщо кіпрський кредитор є резидентом Республіки Кіпр та бенефіціарним власником таких процентів?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо статусу постійного представництва та порядку оподаткування його прибутку

🔸 ДПС зазначає, що якщо представництво нерезидента здійснює в Україні господарську діяльність, яка підпадає під визначення постійного представництва, нерезидент повинен зареєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємств і сплачувати податок до бюджету.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що постійне представництво для цілей оподаткування прирівнюється до платника податку, який провадить діяльність незалежно від нерезидента.

🔸 ДПС зазначає, що обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва визначається відповідно до принципу «витягнутої руки» та має відповідати прибутку незалежного підприємства, яке здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах.

✅ Щодо оподаткування процентів, які постійне представництво сплачує нерезиденту

🔸 ДПС зазначає, що проценти за позиками, які сплачуються на користь нерезидента, належать до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що оскільки позика надана саме постійному представництву, а проценти за договором позики повинно сплачувати постійне представництво нерезидента, такі операції розглядаються як отримання нерезидентом доходу з джерелом його походження з України.

🔸 ДПС зазначає, що такі доходи оподатковуються за ставкою 15 %, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України.

✅ Щодо застосування Конвенції між Україною та Республікою Кіпр

🔸 ДПС зазначає, що положення Конвенції у випадку, який розглядається, застосовуються в частині визначення порядку та обсягу оподаткування прибутку постійного представництва, через яке резидент Кіпру здійснює підприємницьку діяльність в Україні.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що прибуток постійного представництва резидента Кіпру в Україні підлягає оподаткуванню в Україні лише в частині, яка відноситься до такого постійного представництва.

🔸 ДПС зазначає, що при визначенні об’єкта оподаткування такого постійного представництва мають враховуватись, крім іншого, витрати, понесені для цілей постійного представництва.

✅ Щодо ставки 5 % за п. 2 ст. 11 Конвенції

🔸 ДПС зазначає, що у загальному порядку відповідно до п. 2 ст. 11 Конвенції проценти, що виникають в Україні і виплачуються їх фактичному власнику – резиденту Кіпру, можуть оподатковуватись в Україні податком, що не повинен перевищувати 5 % від загальної суми процентів.

🔸 Водночас у цій ІПК ДПС вказує, що у випадку, який розглядається, проценти виплачуються постійним представництвом в Україні одного резидента Кіпру іншому резиденту Кіпру, тобто боргові зобов’язання виникають у межах договірних відносин між резидентами однієї держави – Кіпру.

🔸 ДПС зазначає, що з цієї причини п. 2 ст. 11 Конвенції у такому випадку не може бути застосований.

✅ Щодо віднесення процентів до витрат та застосування п. 140.2 ПКУ

🔸 ДПС зазначає, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що оподаткування процентів, які нараховуються за борговими зобов’язаннями з нерезидентами, здійснюється відповідно до положень пп. 140.1 – 140.3 ПКУ, якими передбачено різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

🔸 ДПС зазначає, що під борговими зобов’язаннями для цілей цих положень розуміються зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

🔸 ДПС зазначає, що для цілей п. 140.2 ПКУ сума власного капіталу визначається як середнє арифметичне значень власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду, у якому здійснювалося нарахування процентів.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання про право представництва включити проценти до складу витрат у кожному з описаних у зверненні варіантів ІПК не містить.

🔸 Окремого висновку щодо питання про обов’язок здійснювати коригування відповідно до п. 140.2 ПКУ у фінальній частині ІПК не наведено.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 пп. 133.2.1, 133.2.2 ПКУ

🔸 п. 64.5 ПКУ

🔸 п. 63.2, п. 63.3 ПКУ

🔸 пп. 14.1.193 ПКУ

🔸 п. 133.3 ПКУ

🔸 пп. 141.4.7 ПКУ

🔸 ст. 39 ПКУ

🔸 пп. 14.1.267 ПКУ

🔸 пп. «а» пп. 141.4.1 ПКУ

🔸 пп. 141.4.2 ПКУ

🔸 ст. 3 ПКУ

🔸 пп. 134.1.1 ПКУ

🔸 пп. 140.1 – 140.3 ПКУ

🔸 ст. 1, ст. 2, п. 1 ст. 3, ст. 4, ст. 5, ст. 7, п. 3 ст. 22, ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи із змінами, внесеними до неї Протоколом від 11.12.2015, ратифікованим Верховною Радою України 30.10.2019, який набрав чинності 28.11.2019

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua