💬 Джерело
ІПК ДПС від 01.05.2025 № 2399/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 У 2011 році між Товариством як позичальником та Нерезидентом 1, зареєстрованим у Республіці Кіпр, було укладено договір позики, за яким Товариство отримало позику.
🔸 Договір позики був зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства України.
🔸 У 2018 році між Товариством, Нерезидентом 1 та Нерезидентом 2, зареєстрованим в Об’єднаних Арабських Еміратах, укладено договір про відступлення права вимоги за договором позики 2011 року, унаслідок чого позикодавця було замінено з Нерезидента 1 на Нерезидента 2.
🔸 У вересні 2024 року між Товариством, Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3, зареєстрованим у Республіці Сінгапур, укладено договір про відступлення права вимоги за договором позики 2011 року, унаслідок чого позикодавця було замінено з Нерезидента 2 на Нерезидента 3.
🔸 За повідомленням платника податків, відповідні зміни були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України.
🔸 У Товариства наявна заборгованість перед Нерезидентом 3 за договором позики 2011 року.
🔸 За умовами договору позики у редакції додаткової угоди 2024 року строк дії позики встановлено до 30.06.2025.
🔸 За умовами договору проценти нараховуються позичальником на дату погашення позики, починаючи з дати зарахування суми позики на рахунок позичальника по дату фактичного погашення позики, та виплачуються за один банківський день до закінчення строку дії позики.
🔸 Товариство планує здійснити виплату всіх нарахованих процентів до 30.06.2025.
🔸 Нерезидент 2 та Нерезидент 3 є пов’язаними особами з платником податків за позиковим критерієм відповідно до абзацу 11 підпункту «а» підпункту 14.1.159 ПКУ.
🤔 Питання платника податків
🔸 Яку ставку податку на репатріацію має застосувати Товариство при виплаті процентів на користь Нерезидента 3 у зв’язку із закінченням строку дії позики за договором позики 2011 року відповідно до п. 141.4 ПКУ та Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування?
🔸 Чи підпадає виплата процентів на користь Нерезидента 3 у зв’язку із закінченням строку дії позики за договором позики 2011 року під дію Угоди?
🔸 Який перелік документів необхідно надати для підтвердження того, що Нерезидент 3 є бенефіціарним власником отриманих процентів та податковим резидентом Республіки Сінгапур?
🔸 Який перелік документів та в якій формі повинно надати Товариство при здійсненні виплати процентів на користь Нерезидента 3 у зв’язку із закінченням строку дії позики за договором позики 2011 року?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо ставки податку при виплаті процентів нерезиденту
🔸 ДПС зазначає, що проценти, які сплачуються нерезиденту за позикою, належать до доходів нерезидента з джерелом походження з України.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що загальне правило передбачає утримання податку з таких доходів за ставкою 15 відсотків під час виплати, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.
🔸 ДПС зазначає, що при виплаті процентів на користь Нерезидента 3 Товариство може застосувати зменшену ставку податку – 10 відсотків від загальної суми процентів, передбачену Угодою між Україною та Республікою Сінгапур, на час виплати доходу.
✅ Щодо застосування Угоди з Республікою Сінгапур
🔸 ДПС зазначає, що Угода поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав, та на податки, одним з яких в Україні є податок на прибуток підприємств.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що особливості застосування пільгової ставки щодо процентів визначені статтею 11 Угоди.
🔸 ДПС зазначає, що за пунктом 2 статті 11 Угоди податок на проценти, які виникають в Україні та сплачуються резиденту Республіки Сінгапур, який є фактичним власником таких процентів, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми процентів.
🔸 ДПС окремо звертає увагу, що застосування зменшеної ставки можливе у разі дотримання відповідних положень Угоди.
✅ Щодо умов для застосування зниженої ставки
🔸 ДПС зазначає, що податковий агент має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним отримувачем доходу, якщо така умова передбачена міжнародним договором, і є резидентом держави, з якою Україна уклала міжнародний договір.
🔸 ДПС вказує, що податкові вигоди за міжнародним договором не надаються, якщо головною або переважною метою відповідної операції було безпосереднє або опосередковане отримання переваг міжнародного договору.
🔸 ДПС також наводить положення Угоди, за якими її норми щодо процентів не застосовуються, якщо:
🔸 фактичний власник процентів здійснює підприємницьку діяльність в іншій державі через постійне представництво або надає незалежні особисті послуги через постійну базу, а боргова вимога справді пов’язана з такими постійним представництвом або постійною базою;
🔸 сума процентів через особливі відносини перевищує суму, яка була б погоджена за відсутності таких відносин;
🔸 головною або однією із головних цілей створення або передачі боргової вимоги було одержання переваг статті 11 Угоди.
✅ Щодо документів для підтвердження резидентства та статусу бенефіціарного отримувача
🔸 ДПС зазначає, що для застосування зниженої ставки податку Товариство повинно мати документальне підтвердження того, що Нерезидент 3 одночасно є бенефіціарним отримувачем доходу та резидентом Республіки Сінгапур.
🔸 ДПС вказує, що таким підтвердженням резидентства є довідка, видана компетентним органом Республіки Сінгапур за формою, затвердженою згідно із законодавством Республіки Сінгапур.
🔸 ДПС зазначає, що така довідка для прийняття в Україні має відповідати вимогам пункту 103.5 статті 103 ПКУ, а саме містити апостиль, передбачений статтею 4 Гаазької Конвенції, бути перекладеною відповідно до законодавства України та нотаріально засвідченою.
🔸 ДПС окремо вказує, що Угода з Республікою Сінгапур регулює податкові аспекти, але не містить положень щодо спрощення процедури легалізації документів.
🔸 Щодо підтвердження статусу бенефіціарного отримувача доходу ДПС зазначає, що це можуть бути документи, які підтверджують, що отримувач доходу має право на отримання такого доходу та є вигодоотримувачем щодо нього, тобто має право фактично розпоряджатися таким доходом.
🔸 У цій ІПК ДПС наводить як приклади таких документів, зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів.
🔸 ДПС окремо зазначає, що чинне законодавство не встановлює форми єдиного документа, який підтверджує статус контрагента як бенефіціарного отримувача доходу, і який повинна мати особа на момент виплати.
✅ Щодо питання про перелік документів і форму документів при здійсненні виплати процентів
🔸 ДПС зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.
🔸 ДПС вказує, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
🔸 У цій ІПК ДПС також наводить положення Закону № 996, за якими підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, а господарські операції мають бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
🔸 ІПК містить загальне посилання на норми щодо первинних документів і бухгалтерського обліку, але не містить окремої прямої відповіді на питання про конкретний перелік документів та їх форму, які Товариство повинно надати при здійсненні виплати процентів.
✅ Щодо характеру консультації та перевірки документів
🔸 ДПС окремо зазначає, що індивідуальна податкова консультація є роз’ясненням щодо практичного використання окремих норм законодавства і не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів.
🔸 ДПС вказує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення операцій, з детальним вивченням і аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, що дозволяють ідентифікувати їх фактичну сутність.
🔸 ДПС окремо зазначає, що надання висновку щодо підтвердження конкретними документами правомірності застосування пільгової ставки оподаткування при виплаті процентів нерезиденту є предметом податкового контролю.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ.
🔸 підпункт 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ.
🔸 підпункт 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ.
🔸 стаття 3 розділу I ПКУ.
🔸 пункт 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.
🔸 пункт 44.2 статті 44 розділу II ПКУ.
🔸 пункт 103.1 статті 103 розділу II ПКУ.
🔸 пункт 103.2 статті 103 розділу II ПКУ.
🔸 пункт 103.3 статті 103 розділу II ПКУ.
🔸 пункт 103.4 статті 103 розділу II ПКУ.
🔸 пункт 103.5 статті 103 розділу II ПКУ.
🔸 пункт 133.2 статті 133 розділу III ПКУ.
🔸 підпункт «а» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу III ПКУ.
🔸 підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу III ПКУ.
🔸 Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема стаття 9.
🔸 стаття 13 Закону України «Про міжнародне приватне право».
🔸 Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05.10.1961, зокрема статті 1, 3 і 4.
🔸 Угода між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, зокрема стаття 1, пункт 3 статті 2, стаття 4, стаття 11, включаючи пункти 2, 4, 5, 7 і 8.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua