💬 Джерело

ІПК ДПС від 31.01.2024 № 527/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Збільшення статутного капіталу товариства відбулося за рахунок додаткового внеску юридичної особи – резидента Республіки Кіпр у вигляді права вимоги кредиторської заборгованості.

🔸 Проценти за користування позикою до такого додаткового внеску до статутного капіталу не входять.

🔸 Позика надавалася товариству резидентом Кіпру для поповнення обігових коштів товариства та реалізації стратегічних планів розвитку підприємства.

🔸 Статутний капітал товариства сформовано у повному обсязі.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи допускається чинним законодавством внесення до статутного капіталу товариства права вимоги боргу за договорами позики, укладеними між товариством та нерезидентом?

🔸 Чи правильно відображено в бухгалтерському обліку операцію із збільшення статутного капіталу проведеннями: Дт 506 – Кт 46; Дт 46 – Кт 401?

🔸 Чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування на різниці з операцій із додаткового внесення майнових прав нерезидентом-позикодавцем до статутного капіталу резидента-позичальника та припинення у зв’язку з цим кредиторської заборгованості?

🔸 Чи є об’єктом оподаткування операція із внесення нерезидентом до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості в обмін на корпоративні права?

🔸 Чи є об’єктом оподаткування податком на прибуток та ПДВ операція із внесення додаткового внеску третьою особою-нерезидентом до статутного капіталу товариства у грошовій формі?

🔸 Чи є об’єктом оподаткування податком на прибуток та ПДВ операція із погашення заборгованості за договором позики за рахунок внеску нерезидента до статутного капіталу товариства-резидента?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо можливості внесення права вимоги до статутного капіталу

🔸 ДПС зазначає, що надання правових висновків щодо можливості здійснення внеску до статутного капіталу товариства у вигляді права вимоги боргу за договорами позики, укладеними між товариством та нерезидентом, знаходиться за межами повноважень ДПС.

✅ Щодо бухгалтерського обліку операції збільшення статутного капіталу

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності належать до компетенції центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

🔸 З питання відображення в бухгалтерському обліку операцій із збільшення статутного капіталу шляхом внесення майнових прав вимоги ДПС рекомендує звернутися до Міністерства фінансів України.

✅ Щодо коригування фінансового результату до оподаткування

🔸 ДПС зазначає, що положеннями Кодексу не передбачено різниць щодо коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з внесення нерезидентом додаткового вкладу до статутного капіталу товариства прав вимоги кредиторської заборгованості за непогашену позику в межах суми позики без урахування заборгованості за процентами в обмін на корпоративні права.

🔸 Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

✅ Щодо ПДВ при внесенні права вимоги та грошового внеску до статутного капіталу

🔸 ДПС зазначає, що операції з внесення нерезидентом до статутного капіталу товариства грошових прав вимоги в обмін на корпоративні права, а також операції з внесення додаткового внеску у грошовій формі в межах та згідно з вимогами чинного господарського і цивільного законодавства не є об’єктом оподаткування ПДВ.

✅ Щодо оподаткування операції з внесення до статутного капіталу суми отриманої і неповернутої позики

🔸 ДПС вказує, що інформації, наведеної у зверненні, недостатньо для надання вичерпної індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування, зокрема ПДВ, операції з внесення до статутного капіталу суми отриманої і неповернутої позики.

🔸 Цей конкретний випадок податкових взаємовідносин, за позицією ДПС, слід розглядати з урахуванням документів та матеріалів, які дозволять детальніше ідентифікувати предмет запиту.

✅ Щодо податку на доходи нерезидента

🔸 ДПС зазначає, що не є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом його походження з України операція із внесення додаткового внеску особою-нерезидентом до статутного капіталу товариства.

🔸 Водночас, якщо резидент сплачує нерезиденту проценти за користування позикою, дохід нерезидента у вигляді процентів підлягає оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 ПКУ під час такої виплати або зарахування, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

✅ Щодо податку на прибуток при грошовому внеску третьої особи-нерезидента

🔸 Окремої прямої відповіді на питання про наявність об’єкта оподаткування податком на прибуток при внесенні додаткового внеску третьою особою-нерезидентом до статутного капіталу товариства у грошовій формі у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо оподаткування податком на прибуток та ПДВ операції із погашення заборгованості за договором позики за рахунок внеску до статутного капіталу

🔸 ІПК містить висновок про відсутність різниць для коригування фінансового результату за операцією внесення права вимоги за непогашеною позикою в межах суми позики без урахування процентів в обмін на корпоративні права.

🔸 ІПК також містить висновок про відсутність об’єкта оподаткування ПДВ щодо операцій з внесення нерезидентом до статутного капіталу грошових прав вимоги в обмін на корпоративні права.

🔸 Окремого самостійного висновку щодо цього питання у фінальній частині ІПК не наведено.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 п.п. 191.1.28 ПКУ

🔸 п.п. 14.1.267 ПКУ

🔸 п.п. 134.1.1 ПКУ

🔸 п.п. 141.4.1 ПКУ

🔸 п.п. 141.4.2 ПКУ

🔸 п.п. 14.1.191 ПКУ

🔸 п.п. 14.1.202 ПКУ

🔸 п.п. 14.1.244 ПКУ

🔸 п. 185.1 ПКУ

🔸 ст. 186 ПКУ

🔸 п.п. 196.1.1 ПКУ

🔸 п.п. 196.1.5 ПКУ

🔸 розділ V ПКУ

🔸 підрозділ 2 розділу XX ПКУ

🔸 ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України

🔸 ст. 86 Господарського кодексу України

🔸 ст. 13, ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

🔸 ч. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua