💬 Джерело

ІПК ДПС від 06.12.2024 № 5588/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство уклало кредитну угоду з юридичною особою – нерезидентом.

🔸 Нерезидент прийняв рішення про прощення боргу за нарахованими та несплаченими процентами станом на 01.10.2024.

🔸 На суму нарахованих процентів протягом строку користування кредитом Товариство здійснювало коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 140.2 ПКУ.

🔸 Водночас Товариство відносило до складу витрат 95 % суми процентів, які раніше збільшили фінансовий результат до оподаткування, відповідно до п. 140.3 ПКУ.

🔸 Такі суми, за твердженням Товариства, були відображені у рядках 3.1.1 та 3.2.1 додатка РІ до декларації з податку на прибуток підприємств.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи мало Товариство право відносити 95 % суми процентів, які раніше збільшили фінансовий результат до оподаткування, до складу витрат у поточному звітному році, якщо фінансовий результат до оподаткування був від’ємним?

🔸 Чи застосовується формула обмеження суми процентів, передбачена п. 140.2 ПКУ, до 95 % суми процентів, що включаються до витрат у поточному році?

🔸 Як слід відобразити у податковому обліку та в декларації з податку на прибуток операцію з прощення боргу за нарахованими та несплаченими процентами на підставі додаткової угоди про прощення боргу?

🔸 Чи є сума прощених нерезидентом зобов’язань за нарахованими процентами доходом нерезидента, виплаченим у негрошовій формі?

🔸 Чи виникає у Товариства обов’язок щодо нарахування та утримання податку на доходи нерезидента із застосуванням формули відповідно до п.п. 141.4.2 ПКУ?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо врахування процентів, які раніше збільшували фінансовий результат до оподаткування

🔸 ДПС зазначає, що проценти, які перевищили обмеження, визначене п. 140.2 ПКУ, та збільшили фінансовий результат до оподаткування, можуть зменшувати фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, щорічно зменшеній на 5 % від суми процентів, що залишилися неврахованими.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що сума процентів, яка формує зменшення фінансового результату до оподаткування, відображається у рядку 3.2.1 додатка РІ до декларації.

🔸 ДПС зазначає, що у рядку 3.2.1 додатка РІ відображається сума процентів, які збільшували фінансовий результат у попередньому звітному періоді та були задекларовані у рядку 3.1.1 додатка РІ такого періоду, за мінусом 5 % від суми процентів, що залишилися неврахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування.

🔸 ДПС вказує, що зменшення фінансового результату на таку суму процентів у наступних звітних податкових періодах здійснюється з урахуванням обмежень, установлених п. 140.2 ПКУ.

🔸 Для розрахунку обмежень, установлених п. 140.2 ПКУ, не враховані проценти станом на 1 січня поточного року зменшуються на 5 % і додаються до суми процентів, нарахованих на користь нерезидентів у звітних періодах поточного року.

🔸 ДПС окремо зазначає, що якщо при розрахунку обмежень за п. 140.2 ПКУ сумарне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного податкового періоду, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від’ємне значення, то фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді не підлягає зменшенню на суму не списаних на початок звітного періоду процентів за борговими зобов’язаннями за операціями з нерезидентами.

✅ Щодо відображення прощення боргу за нарахованими та несплаченими процентами

🔸 ДПС зазначає, що положення ПКУ не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на різниці при списанні кредиторської заборгованості у вигляді прощених процентів.

🔸 Такі операції, за висновком ДПС, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

🔸 Питання щодо порядку відображення в бухгалтерському обліку операцій з прощення боргу за нарахованими та несплаченими процентами ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.

🔸 Окремої прямої відповіді щодо конкретного порядку заповнення декларації з податку на прибуток у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо податку на доходи нерезидента

🔸 ДПС зазначає, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України, зокрема проценти, підлягають оподаткуванню у порядку і за ставками, визначеними п.п. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено міжнародним договором.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що резидент, який здійснює на користь нерезидента виплату доходу у вигляді процентів, утримує податок за правилами п.п. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено міжнародним договором.

🔸 Водночас ДПС прямо зазначає, що у разі прощення нерезидентом процентів за кредитним договором податок з доходів нерезидента з джерелом їх походження з України не виникає.

🔸 Окремого висновку щодо класифікації суми прощених процентів саме як доходу нерезидента, виплаченого у формі, відмінній від грошової, у фінальній частині ІПК не наведено.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ.

🔸 п. 140.1 ст. 140 ПКУ.

🔸 п. 140.2 ст. 140 ПКУ.

🔸 п. 140.3 ст. 140 ПКУ.

🔸 ст. 134 ПКУ, зокрема п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

🔸 п.п. 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

🔸 п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

🔸 п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 п.п. «а» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV.

🔸 Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою КМУ від 20.08.2014 № 375.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua