💬 Джерело
ІПК ДПС від 28.01.2025 № 426/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство є виробником електричної енергії з альтернативних джерел та планує розпочати у 2024 році будівництво другої черги вітроелектростанції.
🔸 Для закупівлі вітроенергетичного обладнання в іноземного постачальника товариство планує залучити кредитні кошти від іноземної банківської установи, яка є податковим резидентом Швеції.
🔸 За умовами кредитного договору передбачається сплата процентів за користування кредитними коштами на користь резидента Швеції, який є бенефіціарним власником процентних доходів.
🔸 Однією з умов кредитного договору може бути сплата процентів нерезиденту-кредитору без утримання податку на прибуток із суми доходу нерезидента.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи застосовуються правила розрахунку податкових зобов’язань, передбачені абзацом третім п.п. 141.4.2 ПКУ, при виплаті нерезиденту доходу у вигляді процентів, якщо податок нараховується та сплачується товариством за власний рахунок без утримання з доходу нерезидента відповідно до умов договору?
🔸 Якщо такі правила підлягають застосуванню, яку ставку має застосувати товариство до доходу нерезидента у вигляді процентів: 10 % згідно з п. 2 ст. 11 Конвенції чи 15 % відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.2 ПКУ?
🔸 Чи застосовуватимуться до товариства штрафи, встановлені ст. 125¹ ПКУ, за неутримання податку під час виплати доходу на користь нерезидента, якщо товариство нарахує та сплатить податок на дохід нерезидента з джерелом походження з України за власний рахунок під час виплати таких доходів у вигляді процентів за кредитним договором?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо застосування правил розрахунку податку, якщо податок не утримується з доходу нерезидента
🔸 ДПС зазначає, що проценти, які сплачуються нерезиденту, належать до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України та оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо податок з доходів нерезидента не було утримано під час виплати таких доходів, у резидента виникає обов’язок визначити та сплатити податок на доходи нерезидента за власний рахунок.
🔸 Для такого розрахунку застосовується формула, встановлена абзацом третім п.п. 141.4.2 ПКУ.
✅ Щодо штрафів за неутримання податку під час виплати процентів нерезиденту
🔸 ДПС зазначає, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку з доходів нерезидента покладається на платника податку, який здійснює відповідні виплати.
🔸 ДПС також вказує, що до платника податку, який здійснив виплату доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував такий податок не в повному обсязі, застосовується штраф, передбачений ст. 125¹ ПКУ.
🔸 Разом з тим ДПС окремо зазначає, що якщо резидент за умовами договору з нерезидентом не утримав податок із відповідного доходу нерезидента, а нарахував цей податок за формулою, встановленою п.п. 141.4.2 ПКУ, сплатив його до бюджету під час виплати такого доходу за власний рахунок та задекларував його у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за період, на який припадає така виплата, то штрафи, передбачені ПКУ, не застосовуються.
✅ Щодо ставки податку при застосуванні формули gross-up
🔸 ДПС зазначає, що при здійсненні розрахунку суми податку на доходи нерезидента з джерелом його походження з України за формулою, встановленою абзацом третім п.п. 141.4.2 ПКУ, резидент може застосовувати або ставку податку, визначену п.п. 141.4.2 ПКУ, або ставку оподаткування, встановлену чинним міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування, за умови дотримання вимог ст. 103 ПКУ.
✅ Щодо застосування Конвенції з Королівством Швеція
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо доходи із джерелом їх походження з України є процентами у розумінні п. 5 ст. 11 Конвенції, а отримувач таких доходів є їх фактичним бенефіціарним власником і резидентом Швеції у розумінні Конвенції, то при виплаті таких доходів в Україні має застосовуватись ставка оподаткування, зазначена у п. 2 ст. 11 Конвенції.
🔸 ДПС також зазначає, що такі доходи можуть підлягати звільненню від оподаткування в Україні у разі відповідності умовам, зазначеним у п. 3 ст. 11 Конвенції.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 Ст. 52 ПКУ.
🔸 П. 1.1 ст. 1 ПКУ.
🔸 Пункти 5.1 – 5.3 ст. 5 ПКУ.
🔸 П.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
🔸 П.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
🔸 П.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, зокрема абзац третій щодо розрахунку податку у разі неутримання його під час виплати доходу.
🔸 П. 137.3 ст. 137 ПКУ.
🔸 Ст. 125¹ ПКУ, зокрема пункти 125¹.1, 125¹.2, 125¹.3, 125¹.4.
🔸 П. 50.1 ст. 50 ПКУ.
🔸 П. 120.2 ст. 120 ПКУ.
🔸 Ст. 3 ПКУ.
🔸 Ст. 103 ПКУ.
🔸 Конвенція між Урядом України і Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень.
🔸 Ст. 1 Конвенції.
🔸 Ст. 2 Конвенції.
🔸 Ст. 3 Конвенції.
🔸 Ст. 4 Конвенції.
🔸 Ст. 11 Конвенції, зокрема пункти 2, 3 і 5.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua