💬 Джерело

ІПК ДПС від 10.09.2025 № 4889/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство планує перейти на загальну систему оподаткування з податку на прибуток підприємств.

🔸 Товариство планує отримати позику в іноземній валюті від нерезидента – одного з учасників товариства.

🔸 За користування позикою товариству нараховуватимуться проценти.

🔸 Загальні збори учасників товариства планують прийняти рішення про здійснення нерезидентом внеску до додаткового капіталу товариства без збільшення статутного капіталу.

🔸 Такий внесок планується здійснити у вигляді права вимоги заборгованості за договором позики в частині нарахованих, але не сплачених процентів.

🔸 У момент передання нерезидентом-учасником такого внеску за актом приймання-передачі зобов’язання товариства в частині відповідних процентів припиняється шляхом поєднання боржника і кредитора в одній особі.

🔸 При цьому залік зустрічних однорідних вимог між сторонами не здійснюється.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України операція з внесення нерезидентом-учасником до додаткового капіталу товариства додаткового внеску у вигляді права вимоги заборгованості за договором позики в частині нарахованих, але не сплачених процентів?

🔸 Чи є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидентів операція з припинення заборгованості товариства перед нерезидентом за договором позики в частині нарахованих, але не сплачених процентів шляхом поєднання боржника і кредитора в одній особі, без здійснення заліку зустрічних однорідних вимог між сторонами?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо оподаткування процентів при їх зарахуванні як внеску до додаткового капіталу

🔸 ДПС зазначає, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню у порядку і за ставками, визначеними п.п. 141.4.1 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що до таких доходів, зокрема, належать проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними або виданими резидентом.

🔸 ДПС зазначає, що дохід нерезидента у вигляді процентів, який виплачується нерезиденту шляхом зарахування заборгованості за ними як здійснення внеску до додаткового капіталу товариства без збільшення статутного капіталу в розмірі такої заборгованості, оподатковується відповідно до розрахунку, наведеного у п.п. 141.4.2 ПКУ.

🔸 ДПС вказує, що такий податок сплачується резидентом під час такої виплати (зарахування), якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

✅ Щодо форми виплати доходу нерезиденту

🔸 ДПС звертає увагу, що якщо дохід виплачується нерезиденту у формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано під час виплати, податок підлягає нарахуванню та сплаті за формулою, наведеною у п.п. 141.4.2 ПКУ.

✅ Щодо податку на прибуток та можливих різниць

🔸 ДПС окремо зазначає, що оподаткування операцій з нарахування процентів за борговими зобов’язаннями з нерезидентами здійснюється відповідно до положень п.п. 140.1 – 140.3 ПКУ, якими передбачено різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

🔸 ДПС також вказує, що якщо операції з нерезидентом щодо нарахування процентів за надану позику підпадають під визначення контрольованих, у платника податку можуть виникати податкові різниці відповідно до п.п. 140.5.2 ПКУ.

✅ Щодо операції припинення заборгованості шляхом поєднання боржника і кредитора в одній особі

🔸 У фінальній частині ІПК ДПС фактично викладає висновок щодо оподаткування доходу нерезидента у вигляді процентів при їх зарахуванні як внеску до додаткового капіталу.

🔸 Окремого самостійного висновку щодо операції припинення заборгованості шляхом поєднання боржника і кредитора в одній особі у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо індивідуального характеру висновків

🔸 ДПС наголошує, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, якими вони супроводжувалися.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ.

🔸 п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

🔸 п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

🔸 п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 п.п. 140.1 – 140.3 ст. 140 ПКУ.

🔸 п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

🔸 ст. 12, 13 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

🔸 п. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua