💬 Джерело

ІПК ДПС від 14.04.2025 № 2015/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство у 2007 – 2008 роках уклало 12 договорів позики в доларах США, які були належним чином зареєстровані в НБУ.

🔸 Позикодавцем за цими договорами є юридична особа – нерезидент, яка одночасно є засновником та єдиним учасником товариства.

🔸 Держава резиденції такого учасника – Республіка Туреччина.

🔸 Товариство планує здійснити конвертацію боргу в капітал, а саме збільшити статутний капітал на суму заборгованості перед нерезидентом за 12 договорами позики.

🔸 Одночасно планується дострокове припинення цих 12 договорів позики та припинення зобов’язань за ними.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи вважатиметься сума основного боргу та несплачених процентів, які конвертуються у статутний капітал, доходом товариства та об’єктом оподаткування податком на прибуток за ставкою 18%?

🔸 Чи вважатиметься сума основного боргу при такій конвертації доходом нерезидента із джерелом його походження з України відповідно до п.п. 141.4.1 «к» ПКУ з утриманням податку за ставкою 15%?

🔸 Якщо відповідь на попереднє питання є схвальною, чи може довідка про резиденцію нерезидента та інші документи, якщо це передбачено міжнародною угодою, бути підставою для звільнення або зменшення оподаткування відповідно до п. 103.4 ПКУ?

🔸 Чи вважатиметься сума несплачених процентів, що конвертуються у статутний капітал, доходом нерезидента з джерелом його походження з України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.1 та п.п. 141.4.2 ПКУ з утриманням податку за ставкою 15%?

🔸 Чи вважатиметься сума таких процентів доходом нерезидента з джерелом його походження з України зі ставкою оподаткування 10% відповідно до п. 2 ст. 11 Угоди за умови надання довідки про резиденцію?

🔸 У разі схвальної відповіді на питання щодо процентів, до бюджету якої держави – України чи Туреччини – має сплачуватися податок з доходів нерезидента, якщо проценти не перераховуються на банківський рахунок нерезидента, а відображаються у звітності як збільшення його частки у статутному капіталі товариства?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо податку на прибуток при внесенні заборгованості до статутного капіталу

🔸 ДПС зазначає, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансового результату до оподаткування, сформованого за правилами бухгалтерського обліку, з урахуванням різниць, передбачених Кодексом.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з внесення заборгованості до статутного капіталу товариства.

🔸 Такі операції, за позицією ДПС, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

🔸 Окремо ДПС зазначає, що оподаткування операцій з нарахування процентів за борговими зобов’язаннями перед нерезидентами здійснюється відповідно до п.п. 140.1 – 140.3 ПКУ.

🔸 Також ДПС вказує, що у період нарахування процентів за позикою, наданою нерезидентом, який є пов’язаною особою, такі операції можуть підпадати під визначення контрольованих відповідно до п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 ПКУ, і за ними можуть виникати різниці згідно з п.п. 140.5.2 ПКУ.

✅ Щодо оподаткування суми основного боргу у нерезидента

🔸 ДПС зазначає, що операція із зарахування кредиторської заборгованості у вигляді тіла кредиту, наданого особою-нерезидентом, до статутного капіталу підприємства – резидента України не є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом його походження з України згідно з п.п. 141.4.2 ПКУ.

✅ Щодо оподаткування процентів, які зараховуються до статутного капіталу

🔸 ДПС зазначає, що дохід нерезидента у вигляді процентів, який виплачується шляхом зарахування кредиторської заборгованості за такими процентами до статутного капіталу підприємства – резидента України у розмірі такої заборгованості, підлягає оподаткуванню.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що такий податок обчислюється виходячи з розрахунку, наведеного у п.п. 141.4.2 п. 141.4 ПКУ, та сплачується резидентом під час такої виплати (зарахування), якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

✅ Щодо застосування Угоди між Україною і Туреччиною

🔸 ДПС зазначає, що якщо доходи із джерелом їх походження з України є процентами у розумінні п. 4 ст. 11 Угоди, а отримувач таких доходів є їх бенефіціарним власником і резидентом Туреччини у розумінні ст. 4 Угоди, то в Україні до таких доходів має застосовуватись ставка оподаткування, зазначена у п. 2 ст. 11 Угоди.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що за п. 2 ст. 11 Угоди податок, який стягується в Україні з процентів, не повинен перевищувати 10% від загальної суми процентів, якщо бенефіціарний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави.

🔸 ДПС окремо звертає увагу, що положення п. 1 та п. 2 ст. 11 Угоди не слід трактувати як такі, що надають платнику право вибору, в якій саме з двох Договірних Держав має здійснюватися оподаткування процентів.

🔸 ДПС зазначає, що право на оподаткування процентів мають обидві Договірні Держави: Україна – як держава джерела доходу, а Туреччина – як держава резиденції отримувача процентів, з урахуванням положень ст. 23 Угоди щодо усунення подвійного оподаткування.

✅ Щодо особливих відносин між сторонами

🔸 ДПС вказує, що відповідно до п. 7 ст. 11 Угоди, якщо з причин особливих відносин між платником процентів і бенефіціарним власником процентів, або між ними обома і будь-якою третьою особою, сума процентів перевищує суму, яка була б погоджена за відсутності таких відносин, положення п. 2 ст. 11 Угоди застосовуються лише до останньої згаданої суми.

🔸 Надмірна частина платежу, за позицією ДПС, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної з Договірних Держав з належним урахуванням інших положень Угоди.

✅ Щодо застосування міжнародного договору на практиці

🔸 ДПС зазначає, що порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування щодо повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ.

🔸 п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

🔸 п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

🔸 п.п. 140.1 – 140.3 ст. 140 ПКУ.

🔸 п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

🔸 п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

🔸 п.п. 141.4.1 ст. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 п.п. «а» п.п. 141.4.1 ст. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 ст. 3 ПКУ.

🔸 ст. 103 ПКУ.

🔸 ст. 12, ст. 13 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

🔸 ст. 86 Господарського кодексу України.

🔸 частина друга ст. 115, частина перша ст. 203 Цивільного кодексу України.

🔸 Угода між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, зі змінами, внесеними Протоколом, ратифікованим Законом України № 106-IX від 18.09.2019.

🔸 ст. 1, п. 3 ст. 2, п. 1 ст. 3, ст. 4, п. 1, п. 2, п. 4, п. 7 ст. 11, ст. 23 Угоди між Україною і Турецькою Республікою.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua