💬 Джерело
ІПК ДПС від 08.09.2025 № 4795/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство – платник податку на прибуток уклало з нерезидентом із США, штат Делавер, угоду про субліцензію.
🔸 За цією угодою нерезидент надає товариству невиключне, несубліцензійне, непередаване тимчасове право на використання об’єктів інтелектуальної власності.
🔸 Таке право надається виключно для освітніх цілей та надання освітніх послуг студентам у межах освітніх програм ліцензіата.
🔸 До ліцензованих матеріалів віднесено, зокрема, використання вебсайтів і платформ, а також найменування та торговельні марки субліцензіара.
🔸 Після закінчення строку дії або розірвання угоди ліцензіат має негайно повернути субліцензіару всі документи та матеріальні носії, що містять, відображають, включають або базуються на його інтелектуальній власності.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є платіж за угодою про субліцензію платежем, що підпадає під визначення роялті за пп. 14.1.225 ПКУ.
🔸 Чи підпадає такий платіж під визначення електронних послуг відповідно до пп. 14.1.565 ПКУ.
🔸 Якщо платіж буде кваліфіковано як роялті, чи може товариство за наявності в договорі умови про те, що виплати нерезиденту не включають податки, збори та інші обов’язкові платежі, виплатити нерезиденту повну суму доходу без утримання податку під час виплати та самостійно нарахувати і сплатити податок за формулою, передбаченою абз. 3 пп. 141.4.2 ПКУ.
🔸 Чи не буде така операція порушенням податкового законодавства України.
🔸 Чи можуть застосовуватися штрафні санкції у разі ненарахування, неутримання, несплати або сплати не в повному обсязі податку, якщо резидент сплатить податок на доходи нерезидента за власний рахунок за формулою, передбаченою абз. 3 пп. 141.4.2 ПКУ, за наявності відповідного застереження в угоді з нерезидентом.
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо кваліфікації платежу як роялті або електронної послуги
🔸 ДПС наводить визначення роялті за пп. 14.1.225 ПКУ та визначення електронних послуг за пп. 14.1.56-5 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що у запиті недостатньо інформації для надання висновку щодо кваліфікації зазначених платежів для цілей оподаткування, зокрема щодо умов ліцензійного договору.
🔸 Окремої прямої відповіді на питання, чи є такий платіж роялті або електронною послугою, ІПК не містить.
✅ Щодо обов’язку утримувати податок з доходів нерезидента
🔸 ДПС зазначає, що особливості оподаткування доходів нерезидентів визначаються п. 141.4 ПКУ.
🔸 ДПС вказує, що роялті належать до доходів нерезидента із джерелом їх походження з України відповідно до пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що резидент України – ліцензіат, який здійснює виплату роялті на користь нерезидента, має утримати та сплатити податок з таких доходів нерезидента під час їх виплати.
✅ Щодо сплати податку за власний рахунок у разі його неутримання під час виплати
🔸 ДПС зазначає, що якщо податок з доходів нерезидента не було утримано під час виплати, у резидента виникає обов’язок нарахувати та сплатити такий податок за власний рахунок за розрахунком, передбаченим абз. 3 пп. 141.4.2 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС окремо вказує, що якщо резидент за умовами договору з нерезидентом не утримав податок із відповідного доходу нерезидента, а нарахував його за розрахунком, визначеним пп. 141.4.2 ПКУ, сплатив до бюджету під час виплати такого доходу за власний рахунок з урахуванням наявності відповідного застереження у договорі та задекларував такий податок у декларації з податку на прибуток за період, на який припадає така виплата, то штрафи, передбачені ПКУ, не застосовуються.
🔸 ДПС не зазначає, що сама по собі така модель виплати за наявності наведених умов є порушенням податкового законодавства.
✅ Щодо відповідальності та штрафних санкцій
🔸 ДПС зазначає, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку з доходів нерезидента покладається на платника податку, який здійснює відповідну виплату.
🔸 ДПС вказує, що за виплату доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, а також за сплату податку не в повному обсязі застосовується штраф, передбачений ст. 125¹ ПКУ.
🔸 Разом з тим ДПС окремо зазначає, що якщо резидент сплатив податок за власний рахунок під час виплати доходу, з урахуванням відповідного договірного застереження, і задекларував його у декларації за належний звітний період, штрафи, передбачені ПКУ, не застосовуються.
✅ Щодо уточнення звітності та самостійного виправлення
🔸 ДПС наводить положення п. 50.1 ПКУ щодо самостійного виправлення помилок у податковій звітності.
🔸 ДПС також посилається на п. 120.2 ПКУ щодо відповідальності за невиконання вимог про самостійне внесення змін до податкової звітності.
✅ Щодо меж консультації
🔸 ДПС зазначає, що детальні висновки щодо оподаткування платежів на користь нерезидента мають надаватися з урахуванням умов договору, обставин здійснення господарських операцій і всіх первинних документів, якими вони супроводжуються.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ.
🔸 п. 1.1 ПКУ.
🔸 пп. 5.1 – 5.3 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.225 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.56-5 ПКУ.
🔸 п. 50.1 ПКУ.
🔸 п. 120.2 ПКУ.
🔸 п. 137.3 ПКУ.
🔸 п. 141.4 ПКУ.
🔸 пп. 141.4.1 ПКУ, у тому числі абз. «в» пп. 141.4.1 ПКУ та пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 пп. 141.4.2 ПКУ, у тому числі абз. 3 пп. 141.4.2 ПКУ.
🔸 ст. 125¹ ПКУ, у тому числі п. 125¹.1, п. 125¹.2, п. 125¹.3, п. 125¹.4 ПКУ.
🔸 ст. 418, ст. 420, ч. 1 ст. 424, ст. 1107, ч. 1 і ч. 3 ст. 1108, ч. 1, ч. 2 і ч. 9 ст. 1109 Цивільного кодексу України.
🔸 Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua