💬 Джерело
ІПК ДПС від 27.12.2023 № 4913/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Фізична особа – підприємець є платником єдиного податку третьої групи та здійснює діяльність за КВЕД 77.40.
🔸 Планується співпраця ФОП на агентських умовах з непов’язаними між собою та з ФОП правовласниками – юридичними особами нерезидентами.
🔸 ФОП як агент перебуває в Україні та веде переговори про співпрацю з юридичними особами – резидентами.
🔸 За результатами таких переговорів правовласники – нерезиденти передають юридичним особам – резидентам права на використання брендів, дизайнів, персонажів тощо на підставі ліцензійних угод.
🔸 За цими угодами ліцензіат – резидент сплачує роялті ліцензіару – нерезиденту через агента.
🔸 За описаною схемою агент отримує від ліцензіата платіж у вигляді роялті, утримує агентську винагороду, конвертує решту суми у долари США та перераховує її правовласнику – нерезиденту.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи може фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи здійснювати діяльність за описаною схемою?
🔸 Що є базою оподаткування податком на доходи нерезидента при виплаті роялті: вся сума, що надійшла агенту від ліцензіата, чи сума роялті за мінусом агентської винагороди?
🔸 Що є доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку у разі надання послуг за агентськими договорами?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо можливості ФОП – платника єдиного податку здійснювати агентську діяльність
🔸 ДПС зазначає, що фізична особа – підприємець – платник єдиного податку має право здійснювати діяльність, яка не зазначена у п. 291.5 ПКУ, зокрема комерційне посередництво (агентську діяльність), за умови дотримання інших вимог глави 1 розділу XIV ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що агентська діяльність є посередницькою діяльністю, за якою комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, здійснені в інтересах суб’єкта, якого він представляє.
✅ Щодо доходу ФОП – платника єдиного податку за агентським договором
🔸 ДПС зазначає, що для цілей єдиного податку у разі надання послуг за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди агента.
🔸 Водночас ДПС вказує, що в обліку доходів та витрат, який ведеться у довільній формі, відображається вся сума коштів, що надійшла на поточний рахунок платника податку та/або отримана готівкою.
🔸 При заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця до доходу включається саме сума отриманої винагороди повіреного (агента).
✅ Щодо податку з доходів нерезидента при виплаті роялті
🔸 ДПС зазначає, що роялті належить до доходів нерезидента із джерелом походження з України та оподатковується у порядку, передбаченому пп. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.
🔸 У цій ІПК ДПС окремо розглядає статус уповноваженої особи нерезидента – агента та вказує, що резидент може прирівнюватися до постійного представництва нерезидента за наявності ознак, визначених у пп. 14.1.193 ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що якщо агент надає посередницькі послуги виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох пов’язаних між собою нерезидентів, такий агент визнається постійним представництвом такого нерезидента.
🔸 У зверненні йдеться про співпрацю агента з різними непов’язаними між собою правовласниками – нерезидентами, тому ДПС вказує, що діяльність такого агента не підпадає під визначення постійного представництва нерезидента.
🔸 У зв’язку з цим обов’язок з утримання та сплати податку з доходів нерезидента під час виплати роялті покладається на ліцензіата – резидента України, який здійснює виплату роялті на користь фізичної особи – підприємця – уповноваженої нерезидентом особи.
🔸 ДПС зазначає, що ліцензіати – резиденти України сплачують податок з доходів нерезидента з усієї суми роялті на користь нерезидента.
🔸 При подальшому перерахуванні агентом сум роялті нерезиденту такі суми, за висновком ДПС, повторно не оподатковуються.
✅ Щодо віднесення діяльності до КВЕД 77.40
🔸 Питання віднесення діяльності у вигляді комерційного посередництва до КВЕД 77.40 ДПС відносить до компетенції Державної служби статистики України.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.193 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.225 ПКУ.
🔸 п. 44.1 ПКУ.
🔸 пп. 20.1.6 ПКУ.
🔸 пп. 3 п. 291.4 ПКУ.
🔸 п. 291.5 ПКУ.
🔸 пп. 1 п. 292.1 ПКУ.
🔸 п. 292.3 ПКУ.
🔸 п. 292.4 ПКУ.
🔸 п. 296.1 ПКУ.
🔸 пп. 133.2.2 ПКУ.
🔸 абз. «в» пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 пп. 141.4.2 ПКУ.
🔸 пп. 141.4.7 ПКУ.
🔸 ст.ст. 295 – 305 Господарського кодексу України.
🔸 наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579».
🔸 наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua