💬 Джерело

ІПК ДПС від 18.11.2024 № 5306/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах.

🔸 Товариство планує надавати кінцевим споживачам на території України доступ до програмного забезпечення, попередньо придбаного у резидента Румунії за ліцензійним договором.

🔸 За умовами договору нерезидент є правовласником ПЗ та надає Товариству за плату невиключне право на використання ПЗ на визначених у договорі умовах.

🔸 Розповсюдження ПЗ Товариством обмежене кількістю, передбаченою у сертифікаціях до договору, тобто для визначених субліцензіатів, письмово погоджених ліцензіаром.

🔸 Товариству не передаються майнові права інтелектуальної власності на ПЗ у володіння та розпорядження, а також не надається право продати або іншим способом відчужити виключні майнові авторські права на ПЗ.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи є винагорода, що сплачуватиметься резиденту Румунії, роялті у розумінні пп. 14.1.225 ПКУ та ч. 3 ст. 12 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, і чи потрібно утримувати з такої винагороди податок на доходи нерезидентів з джерелом походження з України?

🔸 Чи є винагорода за договором доходом нерезидента від провадження господарської діяльності на території України у вигляді виручки від наданих резиденту послуг та чи включається вона до бази оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом походження з України?

🔸 Чи є операції за договором операціями з постачання програмної продукції?

🔸 Чи є об’єктом оподаткування ПДВ винагорода, що буде сплачуватись резиденту Румунії?

🔸 Чи оподатковуються ПДВ операції з надання Товариством кінцевим споживачам на території України доступу до ПЗ за субліцензійним договором?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо кваліфікації винагороди за ліцензійним договором

🔸 ДПС зазначає, що для цілей оподаткування спочатку необхідно класифікувати дохід нерезидента за законодавством України з урахуванням фактичних обставин договору.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що платіж, який Товариство сплачуватиме нерезиденту за надання права на використання ПЗ, не підпадає під визначення роялті у розумінні пп. 14.1.225 ПКУ.

🔸 ДПС пов’язує цей висновок з тим, що за описаними у зверненні умовами Товариство отримує право на відтворення та розповсюдження ПЗ серед субліцензіатів, але таке відтворення і розповсюдження обмежене кількістю копій, необхідних для використання ПЗ кінцевими споживачами.

✅ Щодо податку на доходи нерезидента

🔸 ДПС зазначає, що перелік доходів нерезидента з джерелом походження з України, які підлягають оподаткуванню за пп. 141.4.2 ПКУ, визначений пп. 141.4.1 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що дохід нерезидента у вигляді винагороди за надане ліцензійне ПЗ з метою використання за функціональним призначенням для кінцевого споживання не є об’єктом оподаткування згідно з пп. 141.4.2 ПКУ.

✅ Щодо питання про операції з постачання програмної продукції

🔸 ІПК містить загальне посилання на норми щодо комп’ютерної програми, програмного продукту, ліцензійних і субліцензійних відносин.

🔸 Окремого прямого висновку щодо того, чи є операції за договором саме операціями з постачання програмної продукції, у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо ПДВ при виплаті винагороди нерезиденту

🔸 ДПС зазначає, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких визначено на митній території України, а не будь-які платежі як такі.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що оскільки платіж за надання права на використання ПЗ не є роялті у розумінні пп. 14.1.225 ПКУ, для цілей ПДВ операція нерезидента з надання Товариству права на використання ПЗ розглядається як постачання послуг.

🔸 ДПС зазначає, що місце постачання таких послуг визначається на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ.

🔸 Вказаний платіж ДПС розглядає як оплату вартості таких послуг, яка включається до бази оподаткування ПДВ за цією операцією.

🔸 Товариство як отримувач послуг від нерезидента, за позицією ДПС, зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені ПКУ.

✅ Щодо ПДВ при наданні доступу до ПЗ кінцевим споживачам

🔸 ДПС зазначає, що в описаній ситуації операції Товариства з надання кінцевим споживачам – резидентам на митній території України права доступу до використання ПЗ на підставі субліцензійного договору є об’єктом оподаткування ПДВ.

🔸 Такі операції, за висновком ДПС, підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 3 ПКУ

🔸 п. 1.1 ПКУ

🔸 пп. 14.1.185 ПКУ

🔸 пп. 14.1.203 ПКУ

🔸 пп. 14.1.225 ПКУ

🔸 пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ

🔸 п. 186.3 ПКУ, пп. «а» п. 186.3 ПКУ, пп. «в» п. 186.3 ПКУ, п. 186.4 ПКУ

🔸 пп. 196.1.6 ПКУ

🔸 п. 180.2 ПКУ

🔸 ст. 208 ПКУ

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 пп. 141.4.1 ПКУ, пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ, пп. 141.4.2 ПКУ

🔸 пп. 5.1 – 5.3 ПКУ

🔸 ст. 418 Цивільного кодексу України

🔸 ч. 1 ст. 420, ч. 1 ст. 433, Глава 75, ст. 1107, ч. 1 і 3 ст. 1108, ч. 1, 2 і 9 ст. 1109 Цивільного кодексу України

🔸 Закон України від 01 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права»

🔸 Закон України від 01 грудня 2022 року № 2807-IX «Про Національну програму інформатизації»

🔸 ст. 1, ст. 2, п. 1 ст. 3, ст. 4, п. 1, 2, 3 ст. 12, п. 2 ст. 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу, ратифікованої Законом України № 586/97-ВР від 21.10.1997

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua