💬 Джерело
ІПК ДПС від 21.11.2024 № 5397/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення
🔸 Між товариством як ліцензіатом та компанією – резидентом Республіки Кіпр як ліцензіаром укладено ліцензійний договір.

🔸 За умовами договору ліцензіар як власник прав інтелектуальної власності на торговельну марку надає товариству невиключну ліцензію на використання такої торговельної марки на території України строком на 5 років.

🔸 За використання торговельної марки товариство сплачує ліцензіару щорічну винагороду.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є платіж за надання права використання торговельної марки роялті у розумінні ПКУ та чи підлягає він оподаткуванню як дохід нерезидента із джерелом походження з України за ставкою 15 %, якщо інше не передбачено міжнародним договором України?

🔸 Чи може при виплаті роялті за торговельну марку на користь резидента Республіки Кіпр застосовуватися ставка 5 % відповідно до пп. 3 та 4 ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр?

🔸 Чи має товариство як податковий агент право самостійно застосувати зменшену ставку 5 % під час виплати такого доходу нерезиденту за умови надання документа, що підтверджує статус податкового резидента Республіки Кіпр згідно зі ст. 103 ПКУ?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо визнання платежу роялті
🔸 ДПС зазначає, що платіж за використання або за надання права на використання зареєстрованої торговельної марки підпадає під визначення роялті, наведене у пп. 14.1.225 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо за умовами ліцензійного або субліцензійного договору платнику надається право на використання об’єкта права інтелектуальної власності, у тому числі торговельної марки, без можливості його продажу або іншого відчуження, то винагорода за таке використання є роялті.

🔸 ДПС окремо вказує, що винагорода не вважається роялті, якщо умовами договору передбачено надання права на використання торговельної марки з можливістю її продажу або іншого відчуження.

🔸 Якщо платіж за ліцензійним договором здійснюється саме за використання торговельної марки, то такий платіж підпадає під визначення роялті.

✅ Щодо оподаткування такого доходу за правилами ПКУ
🔸 ДПС зазначає, що роялті належить до доходів нерезидента із джерелом їх походження з України.

🔸 Такі доходи оподатковуються у порядку та за ставками, визначеними п. 141.4 ПКУ.

🔸 ДПС вказує, що за загальним правилом резидент, який здійснює виплату такого доходу нерезиденту, утримує податок за ставкою 15 % від суми виплати, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

✅ Щодо застосування Конвенції з Кіпром
🔸 ДПС зазначає, що якщо виплата є роялті у розумінні п. 2 ст. 12 Конвенції та сплачується на користь особи, яка є резидентом Кіпру і фактичним власником таких роялті, то такий дохід підлягає оподаткуванню в Україні за ставкою, визначеною п. 4 ст. 12 Конвенції.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що для роялті щодо торговельної марки Конвенція передбачає обмеження ставки податку в Україні на рівні 5 % від загальної суми роялті за наявності умов, передбачених Конвенцією.

✅ Щодо права податкового агента самостійно застосувати зменшену ставку
🔸 ДПС зазначає, що податковий агент має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену міжнародним договором України, на момент виплати доходу нерезиденту.

🔸 Таке право виникає за умови, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором, і є резидентом держави, з якою Україна уклала міжнародний договір.

🔸 ДПС окремо вказує, що застосування зменшеної ставки дозволяється лише за умови надання нерезидентом документа, який підтверджує статус податкового резидента відповідно до вимог п. 103.4 ПКУ.

🔸 Така довідка має бути видана компетентним органом відповідної держави, оформлена за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї держави, та належним чином легалізована і перекладена відповідно до законодавства України.

📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 3 ПКУ, ст. 52 ПКУ, п. 1.1 ПКУ, п. 5.1 – 5.3 ПКУ, пп. 14.1.225 ПКУ, абз. «в» пп. 141.4.1 ПКУ, пп. 141.4.2 ПКУ, п. 103.1 ПКУ, п. 103.2 ПКУ, п. 103.4 ПКУ, п. 103.5 ПКУ, п. 103.6 ПКУ.

🔸 ст. 418, ст. 420, ст. 492, ст. 493, ст. 494, ст. 495, ч. 1 ст. 1107, ч. 1 ст. 1108 Цивільного кодексу України.

🔸 ст. 1, ст. 2, п. 1 ст. 3, ст. 4, п. 1 ст. 12, п. 2 ст. 12, п. 3 ст. 12, п. 4 ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012.

🔸 Закон України № 243-IX від 30.10.2019.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua