💬 Джерело
ІПК ДПС від 28.10.2025 № 5720/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Компанія «А» – резидент України та пов’язана особа товариства – заявника.
🔸 Компанія «А» має заборгованість перед резидентом Франції за платежами у вигляді роялті за користування торговельними марками.
🔸 Компанія «А» планує частково перевести свій борг на товариство – заявника, у зв’язку з чим товариство має стати новим боржником за сплатою відповідної суми роялті.
🔸 Резидент Франції, який є надавачем послуг та отримувачем роялті, планує передати право вимоги частини боргу іншій компанії «К» – резиденту Королівства Нідерланди.
🔸 У результаті відступлення права вимоги компанія «К» має стати новим кредитором за борговим зобов’язанням.
🔸 Між товариством та компанією «К» планується укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог.
🔸 За таким зарахуванням заборгованість товариства перед компанією «К» за роялті має бути припинена шляхом зарахування із зустрічною вимогою товариства до компанії «К» щодо внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства.
🤔 Питання платника податків
🔸 На якому етапі описаної операції настає момент виплати доходу нерезиденту та яка саме юридична особа повинна утримувати податок з доходів нерезидента.
🔸 Чи повинна компанія «А» утримувати та перераховувати податок у момент укладення угоди про переведення боргу з неї на товариство, якщо фактичної сплати роялті при цьому не відбувається.
🔸 Чи має новий боржник – товариство – утримувати податок після укладення угод про переведення боргу та відступлення права вимоги, коли змінюються сторони зобов’язання, але фактичної виплати між сторонами немає.
🔸 Чи має товариство утримати податок на етапі зарахування зустрічних однорідних вимог, коли борги між сторонами погашаються без фактичної грошової сплати.
🔸 За ставкою якої держави – Франції чи Нідерландів – має здійснюватися оподаткування доходу нерезидента з урахуванням довідок про податковий статус нерезидента.
🔸 Яким чином товариству або компанії «А» потрібно розрахувати та відобразити суму податку на доходи нерезидента.
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо моменту виплати доходу та особи, яка повинна утримати податок
🔸 ДПС зазначає, що доходи нерезидента у вигляді роялті з джерелом походження з України підлягають оподаткуванню за правилами п. 141.4 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що моментом виплати доходу нерезиденту є саме зарахування зустрічних однорідних вимог з нерезидентом шляхом зарахування заборгованості як здійснення внеску в додатковий капітал товариства.
🔸 Податок має утримувати товариство як резидент під час такого зарахування.
🔸 ДПС вказує, що у такому випадку застосовується ставка 15 відсотків.
🔸 Окремої прямої відповіді про виникнення обов’язку з утримання податку на етапі самого переведення боргу з компанії «А» на товариство, коли фактичної виплати не відбувається, ІПК не містить.
🔸 Окремої прямої відповіді про виникнення обов’язку з утримання податку лише на етапі зміни кредитора після відступлення права вимоги, без фактичного погашення зобов’язання, ІПК не містить.
✅ Щодо форми виплати та розрахунку податку
🔸 ДПС зазначає, що якщо дохід нерезиденту виплачується у формі, відмінній від грошової, податок на доходи нерезидента обчислюється за формулою, наведеною у пп. 141.4.2 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що виплата роялті шляхом зарахування заборгованості як внеску в додатковий капітал товариства є випадком, до якого застосовується такий порядок розрахунку.
🔸 Податок сплачується резидентом під час такого зарахування.
✅ Щодо застосування міжнародного договору та ставки за договором з Францією чи Нідерландами
🔸 ДПС зазначає, що право на звільнення від оподаткування або застосування зменшеної ставки за міжнародним договором можливе за правилами ст. 103 ПКУ, якщо нерезидент, якому виплачується дохід, є бенефіціарним отримувачем такого доходу та резидентом держави, з якою укладено міжнародний договір України.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що компанія «К» – резидент Королівства Нідерланди – отримує дохід у вигляді права вимоги боргу та не є бенефіціарним отримувачем доходу у вигляді роялті.
🔸 З цієї причини звільнення від оподаткування або зменшення ставки податку за відповідним міжнародним договором під час виплати доходу такому нерезиденту не застосовується.
🔸 Окремого висновку щодо застосування ставки за міжнародним договором з Францією у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Щодо відображення операції у декларації
🔸 ДПС зазначає, що розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації з податку на прибуток підприємств.
🔸 Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що операція з оподаткування доходу нерезидента у вигляді роялті, який виплачується шляхом зарахування заборгованості як здійснення внеску в додатковий капітал товариства, відображається у рядку 3 графі 7 додатка ПН до Декларації.
🔸 ДПС також зазначає, що додаток ПП у такому випадку не подається, оскільки положення ст. 103 ПКУ для цілей податку на прибуток підприємств у цій ситуації не застосовуються.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ
🔸 пп. 14.1.255 ПКУ
🔸 пп. «в» пп. 141.4.1 ПКУ
🔸 пп. 141.4.2 ПКУ
🔸 ст. 103 ПКУ, п. 103.2 ПКУ, п. 103.4 ПКУ, п. 3.2 ст. 3 ПКУ
🔸 частина перша ст. 511, п. 1 частини першої ст. 512, ст. 513, ст. 514, ст. 520, частина перша ст. 521, частина друга ст. 115 Цивільного кодексу України
🔸 наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897
🔸 Довідник інших податкових пільг № 131/2 станом на 01.10.2025
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua