💬 Джерело

ІПК ДПС від 15.04.2025 № 2047/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Українська компанія є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, та податковим резидентом України.

🔸 Основний вид діяльності компанії – виробництво електроенергії з відновлюваних джерел.

🔸 Єдиним учасником Української компанії є нерезидент – партнерство, зареєстроване за законодавством Королівства Данії у формі P/S.

🔸 За інформацією заявника, така форма партнерства є фіскально прозорою за законодавством Данії, тому саме партнерство не підлягає оподаткуванню в Данії, а його прибуток розподіляється між учасниками та оподатковується на їх рівні.

🔸 Учасниками цього партнерства є данське акціонерне товариство, данське партнерство у формі K/S та естонське товариство з обмеженою відповідальністю.

🔸 Заявник зазначив, що данське акціонерне товариство є резидентом Данії у розумінні статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії та є бенефіціарним власником доходів у частині 48,7 відс.

🔸 Заявник також зазначив, що данське партнерство у формі K/S визнається резидентом Данії у розумінні статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії та є бенефіціарним власником доходів у частині 41,3 відс.

🔸 Естонське товариство з обмеженою відповідальністю, за повідомленням заявника, є резидентом Естонської Республіки у розумінні статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки та є бенефіціарним власником доходів у частині 10,0 відс.

🔸 Українська компанія повідомила, що зазначені учасники не здійснюють комерційну діяльність в Україні та не мають у ній постійних представництв або баз.

🔸 Партнерство – безпосередній учасник Української компанії – отримує з України дивіденди та проценти за позиками, наданими Українській компанії.

🔸 Між Українською компанією та цим партнерством укладено договори позики, за якими сплачуються проценти.

🔸 За позицією заявника, безпосередній отримувач доходу у формі P/S не є резидентом Данії у розумінні статті 4 Конвенції та не є бенефіціарним отримувачем доходу, оскільки виконує лише посередницькі функції та передає дохід своїм учасникам.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи має право Українська компанія застосувати понижені ставки податку за статтею 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії та статтею 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки при виплаті процентів на користь данського партнерства P/S, якщо бенефіціарними отримувачами таких процентів є учасники цього партнерства, за умови подання:

• заяви від безпосереднього отримувача доходу про відсутність у нього статусу бенефіціарного отримувача;
• заяв від бенефіціарних отримувачів про наявність у них такого статусу;
• документів, що підтверджують бенефіціарний статус і резидентство таких осіб.

🔸 Чи має право Українська компанія застосувати понижену ставку податку 5 відс за статтею 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії при виплаті дивідендів на користь данського партнерства P/S, якщо бенефіціарним отримувачем таких дивідендів є данське акціонерне товариство, за умови подання:

• заяви від безпосереднього отримувача доходу про відсутність у нього статусу бенефіціарного отримувача;
• заяви від бенефіціарного отримувача про наявність у нього такого статусу;
• документів, що підтверджують бенефіціарний статус і резидентство такого отримувача.

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо застосування міжнародного договору, якщо безпосередній отримувач доходу не є бенефіціарним отримувачем

🔸 ДПС зазначає, що якщо безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним отримувачем доходу, може застосовуватися міжнародний договір України з країною резиденції відповідного бенефіціарного отримувача такого доходу.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що таке застосування можливе в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку за умови надання податковому агенту документів, передбачених ст. 103 ПКУ.

🔸 ДПС окремо наводить перелік документів, які мають бути надані:

• від безпосереднього отримувача доходу – заява у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного отримувача доходу та про наявність такого статусу в іншого нерезидента;
• від бенефіціарного отримувача доходу – заява у довільній формі про наявність у нього статусу бенефіціарного отримувача, документи на підтвердження такого статусу, а також документ, що підтверджує його податкове резидентство згідно з п. 103.4 ПКУ.

✅ Щодо процентів, які виплачуються через данське партнерство

🔸 ДПС зазначає, що проценти, які сплачуються нерезиденту з джерелом походження з України, підлягають оподаткуванню в порядку, встановленому п. 141.4 ПКУ, якщо інше не передбачено міжнародним договором.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що право на застосування пониженої ставки за міжнародним договором пов’язується з тим, що відповідний нерезидент є резидентом держави, з якою укладено міжнародний договір, і є бенефіціарним отримувачем доходу, якщо така умова передбачена договором.

🔸 ДПС зазначає, що у разі, коли безпосередній отримувач процентів не є бенефіціарним отримувачем, допускається застосування міжнародного договору з державою резиденції бенефіціарного отримувача процентів за наявності документів, передбачених ст. 103 ПКУ.

🔸 Щодо Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії ДПС наводить положення про те, що проценти можуть оподатковуватися в державі їх виникнення, але якщо бенефіціарний власник є резидентом іншої Договірної Держави, податок не повинен перевищувати 10 відс загальної суми процентів.

🔸 Щодо Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки ДПС також наводить положення про ставку 10 відс від загальної суми процентів, якщо одержувач фактично має право на проценти.

✅ Щодо дивідендів, які виплачуються через данське партнерство

🔸 ДПС зазначає, що дивіденди, які сплачуються нерезиденту з джерелом походження з України, належать до доходів, що оподатковуються за правилами п. 141.4 ПКУ, якщо інше не передбачено міжнародним договором.

🔸 У цій ІПК ДПС наводить положення статті 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії, відповідно до яких дивіденди можуть оподатковуватися в Україні, але якщо бенефіціарний власник дивідендів є резидентом Данії, податок не повинен перевищувати:

• 5 відс загальної суми дивідендів, якщо бенефіціарним власником є компанія, яка безпосередньо володіє щонайменше 25 відс капіталу компанії, що виплачує дивіденди, протягом 365-денного періоду, що включає день виплати дивідендів;
• 15 відс загальної суми дивідендів в інших випадках.

🔸 ДПС також зазначає, що у разі, коли безпосередній отримувач доходу не є бенефіціарним отримувачем, допускається застосування міжнародного договору з країною резиденції бенефіціарного отримувача доходу за умови надання документів, передбачених ст. 103 ПКУ.

✅ Щодо резидентського статусу та підходу до партнерств

🔸 ДПС зазначає, що для застосування статей 10 і 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії критерії резиденції за статтею 4 цієї Конвенції використовуються для визначення кола осіб, на яких поширюється Конвенція.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що податковий статус отримувача дивідендів та процентів як резидента Данії для цілей застосування статей 10 і 11 Конвенції визначається за данським законодавством.

🔸 ДПС також звертає увагу на офіційні Коментарі до Модельної податкової конвенції ОЕСР та зазначає, що партнерство може розглядатися як фіскально прозорий суб’єкт, коли дохід оподатковується не на рівні такого суб’єкта, а на рівні його учасників.

🔸 Щодо терміна «бенефіціарний власник» ДПС зазначає, що для Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії, де цей термін прямо не визначено, він має значення, яке надається йому податковим законодавством України.

✅ Щодо меж цієї ІПК і документального підтвердження

🔸 ДПС прямо зазначає, що індивідуальна податкова консультація не передбачає дослідження або перевірки наданих документів.

🔸 ДПС також окремо повідомляє, що надання висновку щодо підтвердження конкретними документами правомірності застосування пільгових ставок оподаткування при виплаті процентів та дивідендів нерезиденту є предметом податкового контролю під час проведення перевірки.

🔸 Окремого висновку щодо достатності конкретного пакета документів у фінальній частині ІПК не наведено.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 3 ПКУ, пп. 14.1.172¹ ПКУ, п. 52.2 ПКУ, ст. 52 ПКУ, пп. 103.1 ПКУ, п. 103.2 ПКУ, п. 103.3 ПКУ, п. 103.4 ПКУ, п. 103.5 ПКУ, п. 103.6 ПКУ, п. 133.2 ПКУ, пп. 141.4.1 ПКУ, пп. 141.4.2 ПКУ.

🔸 Конвенція між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, підписана 05.03.96, ратифікована 12.07.96, яка набула чинності 21.08.96 із змінами, внесеними Протоколом від 02.02.2021, ратифікованим Законом України № 2064-IX від 16.02.2022, який набрав чинності 31.07.2022: стаття 1, пункт 3 статті 2, пункт 1 статті 3, стаття 4, стаття 10, пункт 3 статті 10, стаття 11, пункт 4 статті 11, пункт 8 статті 11, пункт 1 статті 30А.

🔸 Конвенція між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, підписана 10.05.96, ратифікована Україною 13.09.96, яка набула чинності 24.12.96: стаття 1, пункт 3 статті 2, пункт 1 статті 3, стаття 4, стаття 11, пункт 4 статті 11, пункт 7 статті 11, стаття 24.

🔸 Модельна податкова конвенція Організації економічного співробітництва і розвитку: офіційні Коментарі.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua