💬 Джерело

ІПК ДПС від 23.02.2026 № 1035/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство управляє активами закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного фонду на підставі договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду.

🔸 Фонд є резидентом України.

🔸 Учасниками фонду є компанія – податковий резидент Республіки Кіпр із часткою 74,18% та дві фізичні особи – резиденти Республіки Кіпр із частками 12,91% прямо та по 37,09% опосередковано через компанію – резидента Республіки Кіпр.

🔸 Фонд прийняв рішення про виплату дивідендів своїм учасникам.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи можуть акціонери фонду – фізичні особи – резиденти Республіки Кіпр застосувати понижену ставку оподаткування дивідендів 5%, передбачену пп. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування?

🔸 Чи може акціонер фонду – компанія – резидент Республіки Кіпр застосувати понижену ставку оподаткування дивідендів 5%, передбачену пп. «а» п. 2 ст. 10 зазначеної Конвенції?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо дивідендів, які виплачуються фізичним особам – нерезидентам

🔸 ДПС зазначає, що дохід у вигляді дивідендів, нарахований юридичною особою – резидентом на користь фізичних осіб – нерезидентів, оподатковується за правилами розділу IV ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що такий дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними пп. 167.5.2 або пп. 167.5.4 ПКУ, залежно від системи оподаткування юридичної особи – резидента.

🔸 ДПС також зазначає, що такі дивіденди оподатковуються військовим збором за ставкою 5%.

🔸 Окремо ДПС вказує, що у разі виплати дивідендів фізичній особі – резиденту Кіпру застосовується ставка 10%, встановлена пп. «b» п. 2 ст. 10 Конвенції, якщо не виконуються умови пп. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції щодо статусу фактичного власника, який у межах цієї норми має бути саме компанією, а не товариством, і резидентом Кіпру.

✅ Щодо дивідендів, які виплачуються компанії – нерезиденту

🔸 ДПС зазначає, що доходи нерезидента – юридичної особи у вигляді дивідендів належать до доходів із джерелом їх походження з України та підлягають оподаткуванню за правилами пп. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено міжнародним договором.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що положення Конвенції з Кіпром можуть застосовуватися, якщо отримувач доходу є резидентом Кіпру і на нього поширюється дія Конвенції.

🔸 ДПС зазначає, що ставка 5% за пп. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції застосовується при виплаті дивідендів українською компанією на користь особи, яка одночасно:

🔸 є компанією у розумінні п. 1 ст. 3 Конвенції;

🔸 не є товариством у розумінні, яке ДПС наводить з урахуванням Коментарів до Модельної податкової конвенції ОЕСР;

🔸 є резидентом Кіпру;

🔸 є фактичним (бенефіціарним) власником дивідендів;

🔸 безпосередньо володіє щонайменше 20% капіталу української компанії, що сплачує дивіденди;

🔸 інвестувала в придбання акцій чи інших прав такої компанії в еквіваленті не менше 100000 євро.

🔸 ДПС окремо підкреслює, що пп. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції не містить застережень щодо виду або форми інвестування, якщо виконано вартісний критерій інвестиції.

🔸 У цій ІПК ДПС також зазначає, що термін «капітал» у контексті пп. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції слід розуміти у значенні, яке надається йому корпоративним законодавством відповідної країни.

✅ Щодо тлумачення окремих термінів Конвенції

🔸 ДПС наводить підхід, за яким термін «товариство» у пп. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції самою Конвенцією не визначено, тому для його тлумачення використовуються Коментарі до Модельної податкової конвенції ОЕСР.

🔸 ДПС зазначає, що під «товариством» у цьому контексті розуміється фіскально прозорий суб’єкт, який не є податковим резидентом договірної держави для цілей відповідного міжнародного договору і не може користуватися договірними перевагами.

🔸 Щодо поняття фактичного власника дивідендів ДПС вказує, що таким є одержувач, який має право користуватися і розпоряджатися дивідендами без обмеження договірним або юридичним зобов’язанням передати отриманий платіж іншій особі.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 3, ст. 52, пп. 14.1.49, пп. 14.1.268, пп. 39.2.1.1, пп. 141.4.1, пп. 141.4.2, п. 163.1, п. 164.2, пп. 164.2.8, п. 165.1, пп. 165.1.2, пп. 165.1.18, пп. 165.1.41, п. 167.1, п. 167.5, пп. 167.5.2, пп. 167.5.4, ст. 168, п. 170.5, пп. 170.5.1, п. 170.10, пп. 170.10.1, ст. 103 ПКУ.

🔸 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зокрема пп. 1 пп. 1.1, пп. 1 пп. 1.2, пп. 1 пп. 1.3, пп. 1.4.

🔸 ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4, ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

🔸 Закон України № 243-IX від 30.10.2019.

🔸 Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23.05.1969.

🔸 Коментарі до ст. 1, ст. 3, ст. 10 Модельної податкової конвенції Організації економічного співробітництва і розвитку, зокрема підпункти 12.1 – 12.4 п. 12 та п. 15 Коментарів до ст. 10.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua