💬 Джерело

ІПК ДПС від 16.01.2026 № 372/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 КІФ планує виплату дивідендів своєму учаснику – нерезиденту.

🔸 У вересні 2020 року резидент Республіки Кіпр придбав акції КІФ на суму, що перевищує 100000 євро.

🔸 Станом на 1 жовтня 2025 року у власності учасника – нерезидента перебуває кількість акцій, що становить 99,89% усіх акцій.

🔸 Юридична особа – резидент Республіки Кіпр є платником податку на Кіпрі.

🔸 У зверненні також зазначено, що така особа несе всі можливі ризики, пов’язані з розпорядженням потенційно отриманими дивідендами від КІФ, та не має жодних зобов’язань перед третіми особами щодо перерахування сум потенційно отриманих дивідендів від КІФ.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи правильно розуміти, що з урахуванням наведених обставин КІФ має утримати податок з доходів нерезидента у розмірі 5% від загальної суми дивідендів, що виплачуватимуться на користь резидента Кіпру, відповідно до положень міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо загального правила оподаткування дивідендів нерезидента

🔸 ДПС зазначає, що доходи нерезидента у вигляді дивідендів, отриманих із джерелом їх походження з України, підлягають оподаткуванню за правилами пп. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не встановлено міжнародним договором України з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що дивіденди належать до доходів нерезидента із джерелом їх походження з України.

✅ Щодо можливості застосування Конвенції з Кіпром

🔸 ДПС зазначає, що положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування поширюються на осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав, і застосовуються, зокрема, до податку на прибуток підприємств.

🔸 ДПС вказує, що відповідно до п. 2 ст. 10 Конвенції ставка податку при виплаті дивідендів може становити 5% від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія, яка не є товариством, безпосередньо володіє щонайменше 20% капіталу компанії, що сплачує дивіденди, та інвестувала в придбання акцій чи інших прав такої компанії в еквіваленті не менше 100000 євро.

🔸 У всіх інших випадках, за викладом ДПС, застосовується ставка 10% від загальної суми дивідендів відповідно до пп. «b» п. 2 ст. 10 Конвенції.

✅ Щодо значення статусу компанії, яка отримує дивіденди

🔸 ДПС окремо звертає увагу, що пільга за пп. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції застосовується за умови, що одержувач дивідендів є компанією, яка у розумінні Конвенції не є товариством.

🔸 У цій ІПК ДПС наводить підхід, за яким термін «товариство» у контексті Конвенції охоплює фіскально прозорі утворення, які не є податковими резидентами Договірної Держави для цілей користування перевагами міжнародного договору.

✅ Щодо фактичного власника дивідендів

🔸 ДПС зазначає, що для застосування ставки, визначеної Конвенцією, одержувач дивідендів має бути їх фактичним (бенефіціарним) власником.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо одержувач дивідендів дійсно має право розпоряджатися та користуватися такими дивідендами без обмеження договірним або юридичним зобов’язанням передати отриманий платіж іншій особі, такий одержувач є фактичним власником дивідендів.

✅ Щодо умов застосування ставки 5% у наведеній ситуації

🔸 ДПС зазначає, що у загальному порядку при виплаті особою, яка у розумінні Конвенції є компанією і резидентом України, доходів, що відповідають визначенню дивідендів, на користь особи, яка є компанією, резидентом Кіпру, не є товариством та є фактичним власником дивідендів, застосовується ставка, визначена пп. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції, якщо виконуються умови щодо безпосереднього володіння 20% капіталу української компанії та інвестування в придбання акцій чи інших прав такої компанії в еквіваленті не менше 100000 євро.

🔸 ДПС окремо вказує, що норма пп. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції, крім вартісного критерію, не містить застережень щодо виду або форми інвестування, яке здійснюється учасником компанії з метою придбання корпоративних прав цієї компанії.

🔸 У всіх інших випадках, за текстом ІПК, застосовується ставка оподаткування, встановлена пп. «b» п. 2 ст. 10 Конвенції.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 3 ПКУ, ст. 52 ПКУ, пп. 14.1.49 ПКУ, пп. 39.2.1.1 ПКУ, пп. 141.4.1 ПКУ, пп. 141.4.2 ПКУ

🔸 п. 1 ст. 1, ст. 2, п. 1 ст. 3, п. 2 ст. 3, п. 1 ст. 4, п. 1 ст. 10, п. 2 ст. 10, п. 3 ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка була чинною в українсько-кіпрських податкових відносинах з 07.08.2013, із змінами, внесеними відповідним Протоколом, ратифікованим Законом України № 243-IX від 30.10.2019, який набрав чинності 28.11.2019

🔸 підпункти 12.1 – 12.4 п. 12 Коментарів до ст. 10, п. 15 Коментарів до ст. 10 Модельної податкової конвенції Організації економічного співробітництва і розвитку, покладеної в основу більшості чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування

🔸 ст. 1, ст. 3, ст. 10 Модельної податкової конвенції Організації економічного співробітництва і розвитку

🔸 Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23.05.1969

🔸 Закон України № 243-IX від 30.10.2019

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua