💬 Джерело

ІПК ДПС від 22.01.2025 № 346/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах і планує виплатити дивіденди засновникам за 2020-2021 роки.

🔸 Засновником товариства є командитне товариство, створене за законодавством Ірландії.

🔸 Ірландське командитне товариство планує відкрити поточний рахунок у гривні в українському банку та стати на облік у контролюючому органі.

🔸 Відповідно до засновницького договору такого ірландського командитного товариства його прибуток належить учаснику з обмеженою відповідальністю, зареєстрованому в Німеччині.

🔸 Німецький учасник також планує стати на облік у контролюючому органі.

🔸 Ірландське командитне товариство та його німецький учасник не здійснюють діяльність в Україні через постійні представництва.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи має право товариство при виплаті дивідендів ірландському командитному товариству застосовувати Угоду між Україною і Федеративною Республікою Німеччина, якщо бенефіціарним отримувачем доходу є німецький учасник, за умови підтвердження резидентності відповідно до п. 103.4 ПКУ та надання документів щодо відсутності статусу бенефіціарного власника у командитного товариства і наявності такого статусу у німецького учасника?

🔸 Чи вважається німецька компанія, яка є 99% учасником фіскально прозорого командитного товариства, таким суб’єктом, що напряму володіє більш як 20% капіталу товариства-заявника для цілей застосування п. 2 ст. 10 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина?

🔸 Яку ставку слід застосовувати при виплаті дивідендів ірландському командитному товариству за умови виконання п. 103.4 ПКУ – 5% чи 10% відповідно до ст. 10 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина?

🔸 Яким чином нерезидент, до доходу якого застосовується Конвенція про уникнення подвійного оподаткування, може підтвердити факт сплати податків з доходів в Україні для застосування звільнення або знижки відповідно до ст. 23 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо загального порядку оподаткування дивідендів нерезиденту

🔸 ДПС зазначає, що доходи нерезидента у вигляді дивідендів з джерелом походження з України підлягають оподаткуванню за правилами пп. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, чинним на дату виплати такого доходу.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що міжнародний договір може застосовуватися лише в межах і щодо осіб, на яких поширюється відповідний договір.

✅ Щодо можливості застосування Конвенції з Ірландією

🔸 ДПС зазначає, що Конвенція між Урядом України та Урядом Ірландії застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох договірних держав.

🔸 ДПС вказує, що якщо отримувач дивідендів за ірландським законодавством є «товариством», тобто фіскально прозорим суб’єктом господарювання, і не є резидентом Ірландії у розумінні ст. 4 Конвенції, така особа не має права на застосування знижених ставок оподаткування дивідендів, передбачених ст. 10 Конвенції.

🔸 Водночас ДПС зазначає виняток для випадку, коли дивіденди отримуються їх фактичним бенефіціарним власником – учасником товариства, який у розумінні Конвенції є «компанією» і резидентом Ірландії.

✅ Щодо застосування Угоди з Федеративною Республікою Німеччина

🔸 ДПС зазначає, що у загальному порядку при виплаті дивідендів особі, яка є резидентом Німеччини, «компанією» і фактичним бенефіціарним власником дивідендів, ставка за пп. «а» п. 2 ст. 10 Угоди застосовується за умови безпосереднього володіння щонайменше 20% капіталу української компанії, яка сплачує дивіденди.

🔸 У всіх інших випадках, за позицією ДПС, застосовується ставка, встановлена пп. «b» п. 2 ст. 10 Угоди.

🔸 ДПС окремо вказує, що питання визначення підстав і документального підтвердження резиденції та статусу фактичного бенефіціарного власника дивідендів для цілей застосування Угоди вирішується відповідно до ст. 103 ПКУ.

✅ Щодо питання про німецького учасника ірландського командитного товариства

🔸 ДПС звертає увагу, що положення Коментарів до Модельної податкової конвенції ОЕСР передбачають право на застосування знижених ставок оподаткування дивідендів для учасника фіскально прозорого товариства, який володіє безпосередньо і пропорційно своїй частці в такому товаристві частиною капіталу компанії, що виплачує дивіденди, за умови, що і товариство, і його учасник є суб’єктами господарювання однієї і тієї ж другої договірної держави.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що у зверненні йдеться про податкові взаємовідносини між трьома державами – Україною, Ірландією та Німеччиною.

🔸 ДПС зазначає, що переваги міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування можуть бути застосовані до учасників командитного товариства лише у тому випадку, якщо всі учасники командитного товариства є резидентами однієї держави.

✅ Щодо ставки 5% або 10%

🔸 ДПС наводить загальний підхід за ст. 10 Угоди з Німеччиною: ставка 5% застосовується, якщо право на дивіденди фактично має компанія, відмінна від товариства, яка є власником щонайменше 20% капіталу компанії, що сплачує дивіденди.

🔸 В усіх інших випадках, як зазначає ДПС, застосовується ставка 10%.

🔸 Окремого висновку у фінальній частині ІПК щодо того, що саме у ситуації заявника підлягає застосуванню ставка 5% або 10%, не наведено поза загальним викладом підходу та висновком про можливість застосування переваг міжнародного договору лише за умови, що всі учасники командитного товариства є резидентами однієї держави.

✅ Щодо підтвердження факту сплати податку в Україні для цілей ст. 23 Угоди

🔸 ДПС зазначає, що ст. 23 Угоди встановлює правила усунення подвійного оподаткування Україною та Німеччиною щодо доходів, отриманих резидентами цих держав з іноземних джерел.

🔸 ДПС вказує, що Угода не регулює процедурні питання, тому кожна договірна держава повинна застосовувати процедуру, передбачену власним законодавством.

🔸 Щодо України ДПС зазначає, що процедурні питання, пов’язані з адмініструванням відповідних податків, мають вирішуватися в порядку, встановленому ПКУ.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання про конкретний спосіб підтвердження факту сплати податків з доходів в Україні у фінальній частині ІПК не наведено.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 3 ПКУ, ст. 52 ПКУ, пп. 14.1.49 ПКУ, пп. 39.2.1.1 ПКУ, пп. 141.4.1 ПКУ, пп. 141.4.2 ПКУ, п. 103.4 ПКУ, ст. 103 ПКУ.

🔸 п. 3 ст. 2, п. 1 ст. 3, ст. 4, ст. 10 Конвенції між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та доходи від відчуження майна, ратифікованої Законом України № 606-VIII від 15.07.2015.

🔸 п. 3 ст. 2, п. 1 ст. 3, п. 2 ст. 3, ст. 4, ст. 10, ст. 23 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Законом України № 449/95-ВР від 22.11.1995.

🔸 п. 3 Коментарів до п. 1 ст. 3, п. 9 Коментарів до ст. 1, п. 11 та п. 11.1 Коментарів до ст. 10 Модельної податкової конвенції Організації економічного співробітництва і розвитку.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua