💬 Джерело
ІПК ДПС від 08.09.2023 № 2899/ІПК/99-00-21-02-02-06
📌 Ситуація із звернення
🔸 Учасниками Товариства є юридична особа – нерезидент, резидент Республіки Польща, з часткою 25 % статутного капіталу, юридична особа – резидент України з часткою 25 % статутного капіталу та чотири фізичні особи, яким належить сукупно 50 % статутного капіталу.
🔸 За результатами фінансово-господарської діяльності за 2021 рік загальними зборами Товариства прийнято рішення про розподіл частини прибутку між учасниками, у тому числі про нарахування та виплату дивідендів на користь учасника – юридичної особи – нерезидента, резидента Республіки Польща.
🔸 Надалі укладено трьохсторонній договір відступлення права вимоги між первісним кредитором – учасником Товариства, який є юридичною особою – нерезидентом, новим кредитором – юридичною особою – резидентом України, яка не є учасником Товариства, та боржником – Товариством.
🔸 За цим договором первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до Товариства щодо виплати дивідендів за результатами діяльності Товариства за 2021 рік.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи підлягають оподаткуванню за пп. 141.4.2 ПКУ доходи нерезидента у вигляді дивідендів, якщо такі дивіденди за договором відступлення права вимоги підлягають виплаті на користь нового кредитора – юридичної особи – резидента України, яка не є учасником Товариства?
🔸 Якщо податок з доходів нерезидента підлягає сплаті, за якою ставкою він має сплачуватися: 15 % чи 5 % відповідно до ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень?
🔸 Якщо податок з доходів нерезидента підлягає сплаті, коли у Товариства виникає податковий обов’язок щодо його сплати, з урахуванням того, що безпосередня виплата коштів на користь юридичної особи – нерезидента не здійснюватиметься?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо оподаткування дивідендів у разі відступлення права вимоги
🔸 ДПС зазначає, що перерахування грошових коштів на користь резидента – нового кредитора за своєю економічною суттю є виплатою прибутку у вигляді дивідендів на користь засновника – нерезидента за результатами фінансово-господарської діяльності резидента – боржника.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що для цілей оподаткування значення має економічна сутність операції, а не лише її юридична форма.
🔸 Відповідно, доходи нерезидента у вигляді дивідендів у наведеній ситуації підлягають оподаткуванню за правилами пп. 141.4.2 ПКУ, незважаючи на те, що кошти перераховуються не безпосередньо нерезиденту, а новому кредитору – резиденту України.
✅ Щодо ставки податку
🔸 ДПС зазначає, що загальне правило пп. 141.4.2 ПКУ передбачає утримання податку з доходів нерезидента за ставкою 15 % під час виплати такого доходу.
🔸 ДПС також наводить положення Конвенції з Польщею та ст. 103 ПКУ щодо можливості застосування зниженої ставки до дивідендів за наявності підстав для застосування міжнародного договору.
🔸 Разом з тим у фінальній частині ІПК ДПС прямо вказує, що преференції щодо застосування зниженої ставки оподаткування для виплати дивідендів у такий спосіб на користь резидента Республіки Польща згідно з положеннями Конвенції не застосовуються.
🔸 У цій ситуації, за позицією ДПС, резидент, який перераховує кошти за договором відступлення права вимоги на користь нового кредитора – резидента, утримує податок з таких доходів за ставкою 15 % їх суми та за рахунок нерезидента.
✅ Щодо моменту виникнення обов’язку зі сплати податку
🔸 ДПС зазначає, що податок сплачується до бюджету під час такої виплати.
🔸 У фінальній частині ІПК ДПС пов’язує цей момент із перерахуванням грошових коштів за договором про відступлення права вимоги на користь резидента – нового кредитора.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.49 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.255 ПКУ.
🔸 пп. 39.2.1.1 ПКУ.
🔸 пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 пп. 141.4.2 ПКУ.
🔸 пп. 141.4.4 – 141.4.5 ПКУ.
🔸 пп. 141.4.11 ПКУ.
🔸 п. 3.1 ПКУ.
🔸 ст. 103 ПКУ.
🔸 п. 103.2 ПКУ.
🔸 п. 103.3 ПКУ.
🔸 п. 103.4 ПКУ.
🔸 п. 103.5 ПКУ.
🔸 ст. 511 – 519 Цивільного кодексу України.
🔸 частина перша ст. 511, частина перша ст. 512, частина перша ст. 513, частина перша ст. 514 Цивільного кодексу України.
🔸 частина 2 ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.
🔸 п. 6 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.
🔸 ст. 1, п. 3 ст. 2, ст. 4, пп. 1, 2, 3 ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua