💬 Джерело
ІПК ДПС від 10.03.2026 № 1361/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство перебуває на загальній системі оподаткування та є великим платником податків.
🔸 Єдиним засновником Товариства з 2025 року є юридична особа – податковий резидент Республіки Кіпр, сума внеску до статутного капіталу якої перевищує відповідний еквівалент у євро, зазначений у зверненні.
🔸 Засновником цієї кіпрської юридичної особи є фізична особа – кінцевий бенефіціарний власник, яка є податковим резидентом України.
🔸 У 2026 році за підсумками 2025 року планується нарахування і виплата дивідендів у межах нерозподіленого чистого прибутку Товариства на користь засновника – юридичної особи, яка є податковим резидентом Республіки Кіпр.
🤔 Питання платника податків
🔸 Яка ставка податку на репатріацію застосовується при нарахуванні і виплаті Товариством дивідендів на користь засновника – юридичної особи, яка є податковим резидентом Республіки Кіпр?
🔸 Чи є Товариство податковим агентом по відношенню до кінцевого бенефіціарного власника – фізичної особи, яка є податковим резидентом України?
🔸 Чи потрібно одночасно з перерахуванням дивідендів на користь кіпрського засновника утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з доходів кінцевого бенефіціарного власника?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо ставки податку при виплаті дивідендів нерезиденту
🔸 ДПС зазначає, що дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, належать до доходів нерезидента із джерелом походження з України та підлягають оподаткуванню за правилами п. 141.4 ПКУ.
🔸 У загальному порядку при виплаті такого доходу резидент утримує податок за ставкою 15 відс., якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що у відносинах з Республікою Кіпр застосовується Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування.
🔸 ДПС зазначає, що ставка податку на дивіденди може становити 5 відс. від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія, яка не є товариством, безпосередньо володіє щонайменше 20 відс. капіталу української компанії, що сплачує дивіденди, та інвестувала в придбання акцій чи інших прав цієї компанії в еквіваленті не менше 100000 євро.
🔸 В усіх інших випадках, за висновком ДПС, ставка за Конвенцією не повинна перевищувати 10 відс. від загальної суми дивідендів.
🔸 ДПС окремо зазначає, що застосування звільнення або пониженої ставки за міжнародним договором можливе лише за умови, що нерезидент є бенефіціарним отримувачем доходу, є резидентом відповідної держави та надав документ, який підтверджує статус податкового резидента, оформлений відповідно до вимог ст. 103 ПКУ.
🔸 Також ДПС наголошує, що кожний конкретний випадок потребує детального аналізу документів та матеріалів, які дозволяють застосувати понижену ставку податку за правилами міжнародного договору України.
✅ Щодо ПДФО і військового збору у фізичної особи – резидента України
🔸 ДПС розглядає це питання через правила оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою, та підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими п. 170.13 ПКУ.
🔸 Разом з тим ДПС зазначає, що якщо дохід, отриманий КІК у вигляді дивідендів безпосередньо від українських юридичних осіб, був оподаткований у порядку, визначеному пп. 141.4.2 ПКУ, то сума таких дивідендів не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента України.
🔸 ДПС прямо вказує, що це стосується як моменту виплати дивідендів українською юридичною особою на користь КІК, так і моменту подальшої сплати таких дивідендів від КІК фізичній особі – резиденту України, яка є засновником або акціонером такої КІК.
🔸 За висновком ДПС, у такому випадку зазначений дохід не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
✅ Щодо статусу Товариства як податкового агента
🔸 ДПС зазначає, що за наведених у консультації умов Товариство у розумінні ПКУ не є податковим агентом щодо фізичної особи – резидента України.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 3, ст. 14, ст. 39, ст. 52, ст. 103, ст. 141, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 170, ст. 392 ПКУ; пп. 14.1.49 ПКУ; пп. 39.2.1.1 ПКУ; пп. 141.4.1 ПКУ; пп. 141.4.2 ПКУ; п. 3.2 ПКУ; п. 103.2 ПКУ; п. 103.3 ПКУ; п. 103.4 ПКУ; п. 103.5 ПКУ; пп. 162.1.1 ПКУ; пп. 163.1.3 ПКУ; пп. 167.5.4 ПКУ; пп. 170.11.1 ПКУ; пп. 170.13.1 ПКУ; пп. 170.13.2 ПКУ; пп. 170.13.2.1 ПКУ; пп. 170.13.2.2 ПКУ; пп. 170.13.2.3 ПКУ; пп. 170.13.2.4 ПКУ; пп. 170.13.3 ПКУ; п. 170.131 ПКУ; пп. 1 п. 170.131 ПКУ; п. 39-2.2 ПКУ; пп. 39-2.2.2 ПКУ; пп. 39-2.3.2.7 ПКУ; пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ; пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ; пп. 1 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
🔸 Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи; ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4, ст. 10.
🔸 Закон України № 243-IX від 30.10.2019.
🔸 Модельна податкова конвенція Організації економічного співробітництва і розвитку; коментарі до ст. 1 та ст. 10.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua