💬 Джерело
ІПК ДПС від 10.01.2025 № 102/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Розглядається ситуація, за якої нерезидент володіє 99 % Товариства Б, а Товариство Б володіє 99 % Товариства А.
🔸 Товариство Б і Товариство А є юридичними особами – резидентами України, платниками податку на прибуток підприємств на загальних умовах та застосовують національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.
🔸 Доходи Товариства А та Товариства Б за підсумками 2024 року перевищують 40 млн грн.
🔸 Нерезидент і Товариство Б застосовують метод участі в капіталі для обліку інвестицій.
🔸 Нерезидент і Товариство Б належать до однієї міжнародної групи компаній.
🔸 Також планується виплата дивідендів від Товариства А на користь Товариства Б.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи враховуються для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток Товариства Б доходи, нараховані від збільшення вартості інвестицій при застосуванні методу участі в капіталі, та чи має Товариство Б право застосувати різницю за пп. 140.4.1 ПКУ?
🔸 Чи враховується для цілей визначення об’єкта оподаткування Товариства А та Товариства Б нарахування дивідендів від Товариства А на користь Товариства Б, і чи зменшує Товариство Б фінансовий результат до оподаткування на всю суму отриманих дивідендів за пп. 140.4.1 ПКУ?
🔸 Чи оподатковується виплата дивідендів від Товариства А на користь Товариства Б податком на прибуток підприємств, і якщо так, то за якою ставкою та на підставі якої норми ПКУ?
🔸 Чи оподатковується виплата дивідендів від Товариства Б на користь нерезидента податком на прибуток підприємств, і якщо так, то за якою ставкою та на підставі якої норми ПКУ?
🔸 Чи належить Товариство А до однієї МГК разом із Товариством Б та нерезидентом?
🔸 Які звіти мають подавати Товариство А та Товариство Б у разі їх належності до МГК?
🔸 Які додаткові податки мають нараховувати та сплачувати Товариство А та Товариство Б у разі їх належності до МГК?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо доходів від участі в капіталі та дивідендів у Товариства Б
🔸 ДПС зазначає, що якщо платник податку на прибуток нараховує доходи від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств та доходи у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку, то такий платник зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму таких доходів.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує це з урахуванням винятків, передбачених пп. 140.4.1 ПКУ, зокрема щодо інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до ПКУ – у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування.
✅ Щодо виплати дивідендів від Товариства А на користь Товариства Б
🔸 ДПС зазначає, що в загальному випадку, якщо емітент корпоративних прав – платник податку на прибуток підприємств прийняв рішення про виплату дивідендів на користь іншого платника такого податку, такий емітент сплачує авансовий внесок з податку на прибуток.
🔸 ДПС вказує, що такий авансовий внесок сплачується за базовою основною ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ, у порядку, визначеному п. 57.11 ПКУ.
🔸 ДПС окремо зазначає, що авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий звітний рік, грошове зобов’язання щодо якого погашене, а за наявності непогашеного грошового зобов’язання – зі всієї суми дивідендів.
🔸 Також ДПС зазначає, що авансовий внесок вноситься до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів.
✅ Щодо виплати дивідендів від Товариства Б на користь нерезидента
🔸 ДПС зазначає, що у разі виплати резидентом дивідендів на користь нерезидента такий резидент утримує податок з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що такий податок сплачується до бюджету під час виплати доходу за ставкою 15 % від суми дивідендів та за рахунок нерезидента, якщо інше не встановлено положеннями відповідного міжнародного договору.
🔸 ДПС також зазначає, що при виплаті дивідендів на користь нерезидента резидент додатково сплачує авансовий внесок з податку на прибуток підприємств у порядку, визначеному п. 57.11 ПКУ.
✅ Щодо належності Товариства А, Товариства Б та нерезидента до МГК
🔸 ДПС зазначає, що для визначення МГК застосовуються критерії володіння або контролю між юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що нерезидент, Товариство Б, яким на 99 % володіє нерезидент, та Товариство А, яким на 99 % володіє Товариство Б, утворюють МГК.
✅ Щодо звітності у разі належності до МГК
🔸 ДПС зазначає, що платник податків – резидент України, який належить до МГК, у випадках, визначених пп. 39.4.10 ПКУ, зобов’язаний подавати звіт у розрізі країн МГК в електронній формі.
🔸 ДПС наводить умови, за яких подається такий звіт, зокрема залежно від сукупного консолідованого доходу МГК та наявності обставин, передбачених пп. 39.4.10 ПКУ.
🔸 ДПС окремо повідомляє, що платники податків, які є учасниками відповідної МГК та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Повідомлення про участь у МГК.
🔸 Також ДПС зазначає, що форма та порядок заповнення Звіту у розрізі країн МГК затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764, а форма та порядок складання Повідомлення про участь у МГК – наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 року № 839.
✅ Щодо додаткових податків у разі належності до МГК
🔸 У цьому підблоці ДПС зазначає, що ПКУ регулює відносини у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, порядок їх адміністрування, права та обов’язки платників, компетенцію контролюючих органів і відповідальність за порушення податкового законодавства.
🔸 ДПС також вказує, що Звіт має інформаційний характер та є кроком до формування цілісної системи контролю за дотриманням принципу «витягнутої руки».
🔸 Окремої прямої відповіді на питання про те, які саме додаткові податки необхідно нарахувати та сплатити Товариству А та Товариству Б у разі їх належності до МГК, у фінальній частині ІПК не наведено.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52, абз. 1 пп. 134.1.1, пп. 14.1.49, пп. 140.4.1, п. 57.11, пп. 57.11.1, пп. 57.11.2, пп. 57.11.5, ст. 136, п. 137.3, пп. 141.4.1, пп. «б» пп. 141.4.1, пп. 141.4.2, пп. 14.1.113-3, пп. 14.1.254-2, пп. 39.4.10, пп. 39.4.10-2, пп. 39.4.11, абз. 2 пп. 39.4.2, пп. 39.4.2.2, п. 53 підрозділу 10 розділу XX, п. 1.1 ПКУ.
🔸 Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг».
🔸 Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
🔸 наказ Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764 «Про затвердження форми та Порядку заповнення Звіту», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2021 року за № 155/35777, зі змінами.
🔸 наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 року № 839, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 року за № 278/35900, зі змінами.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua