💬 Джерело
ІПК ДПС від 25.09.2023 № 3157/ІПК/99-00-21-02-02-06
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство продає продукцію власного виробництва пов’язаній особі – резиденту Іспанії.
🔸 Товариство та нерезидент входять до складу міжнародної групи компаній.
🔸 Відповідно до політики Групи, у разі поставки неякісних товарів товариство має здійснювати безкоштовну заміну продукції чи комплектуючих.
🔸 У травні 2022 року товариство на виконання гарантійних зобов’язань безкоштовно відвантажило нерезиденту продукцію на заміну неякісної.
🔸 За інформацією із звернення, бракований товар поверненню не підлягає.
🔸 Операції з цим нерезидентом є контрольованими.
🔸 Під час підготовки документації з трансфертного ціноутворення було встановлено невідповідність операцій з нерезидентом принципу «витягнутої руки», що, за зверненням платника, вимагало застосування податкової різниці відповідно до пп. 140.5.1 ПКУ.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи повинно товариство відобразити податкову різницю за пп. 140.5.10 ПКУ при складанні декларації з податку на прибуток за І півріччя 2022 року на собівартість безкоштовно відвантаженої нерезиденту продукції в межах виконання гарантійних зобов’язань?
🔸 Якщо така податкова різниця має застосовуватися і собівартість безоплатно переданої продукції буде виключена з витрат, чи буде така операція вважатися неконтрольованою за пп. 39.2.1.1 ПКУ у зв’язку з відсутністю впливу на податок на прибуток, і чи повинні тоді застосовуватися вимоги ст. 39 ПКУ?
🔸 Чи є собівартість безоплатно переданої продукції на виконання гарантійних зобов’язань іншим доходом нерезидента за пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ, і чи потрібно сплачувати з цієї суми податок на доходи нерезидента з відображенням у рядку 17 додатка ПН до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2022 року?
🔸 Якщо так, чи повинно товариство враховувати безкоштовно відвантажену продукцію при самостійному коригуванні за контрольованими операціями відповідно до пп. 39.5.4 ПКУ та повторно оподатковувати її як конструктивні дивіденди з відображенням у рядку 32 додатка ПН при поданні уточнюючої декларації?
🔸 Якщо товариство оподаткує собівартість безоплатно переданої продукції податком на доходи нерезидента та сплатить його за власний рахунок, чи буде вважатися нерезидент платником податку на прибуток і чи можна тоді не застосовувати податкову різницю за пп. 140.5.10 ПКУ?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо безоплатної заміни товару в межах гарантійних зобов’язань
🔸 ДПС зазначає, що якщо заміна товару неналежної якості здійснюється в період гарантійного строку за умови повернення продавцю бракованого товару, податкові наслідки з податку на прибуток щодо такої безоплатної передачі товару для виконання гарантійних зобов’язань не настають.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо при заміні товару неналежної якості бракований товар не повертається продавцю, така операція для цілей оподаткування розглядається як окрема операція з безоплатного надання товарів.
✅ Щодо питання 1 та питання 5 – застосування пп. 140.5.10 ПКУ
🔸 ДПС виходить із того, що безоплатне надання товарів нерезиденту є безповоротною допомогою у формі безоплатно наданих товарів.
🔸 Водночас ДПС прямо зазначає, що якщо нерезидент сплачує податок на прибуток із суми такої безповоротної допомоги відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ, платник податку – резидент України не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої безповоротної допомоги відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ.
🔸 Окремої прямої відповіді щодо відображення саме цієї різниці у декларації за І півріччя 2022 року у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Щодо питання 3 – податок на доходи нерезидента
🔸 ДПС зазначає, що у разі безоплатного надання товарів нерезиденту така операція є доходом нерезидента з джерелом походження з України.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що така операція оподатковується за правилами пп. 141.4.2 ПКУ, виходячи з розрахунку для доходу, виплаченого в негрошовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.
🔸 При цьому у фінальній частині відповіді щодо питання 4 ДПС зазначає, що операція із безкоштовного відвантаження нерезиденту – пов’язаній особі продукції чи комплектуючих є доходом нерезидента, прирівняним до дивідендів, та підлягає відображенню у рядку 32 додатка ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
🔸 Окремого висновку щодо відображення такої суми саме у рядку 17 додатка ПН у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Щодо питання 2 – чи є операція контрольованою
🔸 ДПС зазначає, що господарські операції, які можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток, у разі відповідності критеріям ст. 39 ПКУ є контрольованими.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що операція із безкоштовного відвантаження нерезиденту – пов’язаній особі продукції чи комплектуючих має вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток.
🔸 ДПС також зазначає, що за умови досягнення вартісного критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 ПКУ, така операція є контрольованою.
✅ Щодо питання 4 – самостійне коригування та конструктивні дивіденди
🔸 ДПС зазначає, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється, зокрема, сума заниження вартості товарів, які продаються нерезиденту у контрольованих операціях, порівняно із сумою, що відповідає принципу «витягнутої руки».
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що операція із безкоштовного відвантаження нерезиденту – пов’язаній особі продукції чи комплектуючих є доходом нерезидента, який прирівняний до дивідендів.
🔸 ДПС зазначає, що такий дохід підлягає відображенню у рядку 32 додатка ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
🔸 Окремої прямої відповіді щодо порядку здійснення саме самостійного коригування за пп. 39.5.4 ПКУ у фінальній частині ІПК не наведено.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ, пп. «а» пп. 14.1.13 ПКУ, абз. 6 пп. 14.1.49 ПКУ, пп. 39.2.1.1 ПКУ, пп. 39.2.1.4 ПКУ, пп. 39.2.1.7 ПКУ, пп. 39.5.4 ПКУ, пп. 140.5.1 ПКУ, пп. 140.5.10 ПКУ, пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ, пп. 141.4.2 ПКУ.
🔸 частина перша ст. 7 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».
🔸 частина п’ята ст. 269 Господарського кодексу України, частина шоста ст. 269 Господарського кодексу України.
🔸 частина перша ст. 678 Цивільного кодексу України, п. 2 частини другої ст. 678 Цивільного кодексу України.
🔸 частина дванадцята ст. 7 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».
🔸 п. 26, п. 91 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506.
🔸 ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
🔸 п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.
🔸 п. 5, п. 7, п. 10, п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua