💬 Джерело

ІПК ДПС від 07.09.2023 № 2860/ІПК/99-00-21-02-02-06

📌 Ситуація із звернення

🔸 Статутний капітал підприємства – нерезидента було збільшено у зв’язку з внесенням додаткового капіталу та входженням до складу його учасників фізичної особи – нерезидента.

🔸 Додатковий капітал було внесено у вигляді права на корпоративні права у статутному капіталі підприємства – резидента.

🔸 У результаті такого внеску відбувся перерозподіл часток між учасниками підприємства – нерезидента.

🔸 Після державної реєстрації відповідних змін підприємство – нерезидент планує відчужити належну йому частку у статутному капіталі підприємства – резидента іншій юридичній особі – резиденту України за договором купівлі-продажу корпоративних прав.

🔸 У зверненні зазначено, що продаж корпоративних прав здійснюватиметься за їх номінальною вартістю.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи виникає податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України при оплаті резидентом України корпоративних прав, придбаних у нерезидента?

🔸 Які документи слід вважати підтвердженням вартості частки юридичної особи – нерезидента у статутному капіталі резидента?

🔸 У якій валюті має бути або може бути здійснено розрахунок при придбанні резидентом частки, що належить нерезиденту, у статутному капіталі підприємства – резидента?

🔸 Як визначається податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України за відсутності позитивної курсової різниці між номінальною вартістю корпоративних прав і вартістю, за якою здійснюється їх продаж?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо оподаткування доходу нерезидента при продажу корпоративних прав

🔸 ДПС зазначає, що прибуток нерезидента від продажу або іншого відчуження корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів України належить до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо юридична особа – нерезидент здійснює продаж своєї частки у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, така операція оподатковується за ставкою 15 відсотків, якщо інше не передбачено міжнародним договором з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

🔸 ДПС зазначає, що податок сплачується покупцем – резидентом України під час такої виплати.

✅ Щодо визначення бази оподаткування

🔸 ДПС зазначає, що прибуток від здійснення такої операції визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, на вимогу особи, відповідальної за сплату податку, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

🔸 Окремої прямої відповіді саме в формулюванні про відсутність позитивної курсової різниці між номінальною вартістю корпоративних прав і вартістю їх продажу у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо документів, які підтверджують вартість частки нерезидента

🔸 ДПС зазначає, що рішення загальних зборів учасників про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників можна вважати документом, що підтверджує вартість частки юридичної особи – нерезидента у статутному капіталі резидента.

🔸 У цій частині ДПС посилається, зокрема, на правила Закону № 2275 щодо формування статутного капіталу, грошової оцінки негрошового вкладу та компетенції загальних зборів учасників.

✅ Щодо валюти розрахунків

🔸 ДПС наводить норми Закону № 2473 та Положення про здійснення операцій із валютними цінностями щодо загального правила проведення розрахунків на території України у гривні та передбачених законом винятків.

🔸 Також ДПС наводить положення щодо використання гривні та іноземної валюти у розрахунках між резидентами і нерезидентами та щодо здійснення таких розрахунків через банки.

🔸 Водночас у наданому тексті ІПК відсутній окремий завершений прямий висновок ДПС щодо того, у якій саме валюті має бути або може бути проведений розрахунок у наведеній заявником ситуації.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 пп. 14.1.90 ПКУ

🔸 п. 141.4 ПКУ

🔸 пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ

🔸 пп. 141.4.2 ПКУ

🔸 Закон України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. 12, ч. 3 ст. 13, пп. 3, 5, 12 ч. 2 ст. 30

🔸 Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», ч. 5 ст. 17

🔸 Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», п. 2 ст. 1, ст. 5

🔸 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 2, п. 4 розд. I, п. 28 розд. IV, пп. 27 – 30 розд. IV, п. 31 розд. IV

🔸 Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», ч. 4 ст. 59

🔸 Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст. 1

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua