💬 Джерело

ІПК ДПС від 02.10.2023 № 3281/ІПК/99-00-21-02-02-06

📌 Ситуація із звернення

🔸 Заявник є резидентом Республіки Кіпр та володіє 25% статутного капіталу підприємства-нерезидента, резидента Сінгапуру.

🔸 Спочатку у січні 2019 року заявник отримав 1 акцію резидента Сінгапуру номінальною вартістю 1 долар США, що становила 100% статутного капіталу на той момент.

🔸 У квітні 2019 року відбувся додатковий випуск 99 акцій резидента Сінгапуру, які заявник придбав за договором про підписку на акції від 09.04.2019.

🔸 Оплата за 99 акцій здійснювалася не грошовими коштами, а шляхом передачі на користь резидента Сінгапуру права власності на 100% часток у статутному капіталі двох українських підприємств.

🔸 Факт передачі корпоративних прав українських підприємств в обмін на 99 акцій резидента Сінгапуру, за інформацією звернення, підтверджується актом приймання-передачі та випискою про операції з цінними паперами по рахунку в цінних паперах заявника, відкритому в українському банку.

🔸 Загальна вартість переданих 100% часток двох українських підприємств склала 19 704 955,56 доларів США.

🔸 Вартість відповідних 25% акцій у статутному капіталі резидента Сінгапуру, за інформацією звернення, становить 4 926 239,14 доларів США.

🔸 При цьому первісна собівартість 100% часток у статутному капіталі одного українського підприємства та 100% акцій іншого українського підприємства, які були раніше придбані заявником і в подальшому передані до статутного капіталу резидента Сінгапуру, була вищою та складала 19 971 514,13 доларів США.

🔸 Заявник зазначає, що вартість 100% акцій резидента Сінгапуру була сформована за рахунок грошового внеску у розмірі 1 долар США, а також за рахунок 100% часток у статутному капіталі українського підприємства – 1 та 100% акцій українського підприємства – 2.

🔸 Заявник не має представництва в Україні, однак має рахунки в українських банках і взятий на облік як платник податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи відповідає нормам ПКУ визначення суми витрат на придбання 99% акцій резидента Сінгапуру лише на підставі витрат, понесених у зв’язку з відчуженням 100% часток українських підприємств шляхом їх внесення до статутного капіталу резидента Сінгапуру?

🔸 Чи вважається операцією з придбання інвестиційного активу у вигляді 100% акцій резидента Сінгапуру операція з передачі 100% часток українських підприємств до його статутного капіталу в обмін на 99% акцій цього резидента Сінгапуру у розумінні абз. 11 пп. 141.4.2 ПКУ?

🔸 Чи можуть враховуватися як витрати на придбання інвестиційного активу витрати, понесені на придбання 100% часток у статутному капіталі українського підприємства – 1 та 100% акцій українського підприємства – 2, за рахунок яких надалі була сформована вартість акцій резидента Сінгапуру?

🔸 Чи визнається сумою витрат на придбання інвестиційного активу у вигляді 100% акцій іноземної юридичної особи сума витрат, понесених нерезидентом на придбання 100% часток у статутному капіталі українського підприємства – 1 та 100% акцій українського підприємства – 2, за рахунок яких надалі була сформована вартість 100% акцій резидента Сінгапуру?

🔸 Чи правильно заявник розуміє, що у разі, якщо вартість акцій резидента Сінгапуру на 50% і більше утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, а вартість таких акцій, часток в українській юридичній особі на 50% і більше утворюється за рахунок нерухомого майна в Україні, то продаж 25% акцій резидента Сінгапуру іншому нерезиденту підпадає під дію пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ?

🔸 Чи правильно заявник розуміє, що у разі, якщо вартість акцій резидента Сінгапуру менш ніж на 50% утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, то дохід або прибуток від продажу 25% акцій резидента Сінгапуру іншому нерезиденту не є об’єктом оподаткування в Україні?

🔸 Яким чином та за якою методикою має визначатися відсоток нерухомого майна у вартості акцій резидента Сінгапуру для цілей оподаткування в Україні, зокрема чи відповідає вимогам ПКУ визначення такого відсотка на підставі консолідованого балансу трьох компаній та чи потрібна окрема незалежна оцінка?

🔸 Чи відповідає вимогам ПКУ підхід, за яким для визначення відсотка, на який утворюється вартість акцій іноземної юридичної особи за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, береться балансова (залишкова) вартість акцій, часток такої української юридичної особи у порівнянні з вартістю інших активів за даними бухгалтерського обліку іноземної юридичної особи?

🔸 Чи відповідає вимогам ПКУ підхід, за яким для визначення відсотка, на який утворюється вартість акцій (часток) у статутному капіталі української юридичної особи за рахунок нерухомого майна, береться балансова (залишкова) вартість такого нерухомого майна у порівнянні з вартістю інших активів за даними бухгалтерського обліку самої української юридичної особи?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо випадків, коли дохід нерезидента може оподатковуватися в Україні

🔸 ДПС зазначає, що прибуток нерезидента від продажу або іншого відчуження акцій, часток чи інших корпоративних прав іноземної юридичної особи може належати до доходів з джерелом їх походження з України у випадках, передбачених пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що для такого оподаткування мають виконуватися встановлені ПКУ критерії, зокрема щодо того, що вартість акцій, часток або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, а вартість таких акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, розташованого в Україні.

🔸 ДПС окремо наводить, що відповідні показники визначаються на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент протягом 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, із порівнянням з вартістю іншого майна (активів) за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.

✅ Щодо визначення прибутку та витрат на придбання інвестиційного активу

🔸 ДПС зазначає, що прибуток від операцій, визначених у пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ, визначається як позитивна різниця між доходом від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу.

🔸 ДПС вказує, що якщо нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, на вимогу особи, відповідальної за сплату податку, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

🔸 У цій ІПК ДПС зазначає, що показники балансової (залишкової) вартості акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав, нерухомого майна підприємства, а також витрати, понесені у зв’язку з придбанням 25% корпоративних прав підприємства-резидента Сінгапуру, для цілей, зокрема, абз. 5 пп. 141.4.1 ПКУ визначаються виключно на підставі даних (джерел інформації) бухгалтерського обліку.

✅ Щодо особи, відповідальної за утримання податку

🔸 ДПС зазначає, що якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абз. 3 – 6 пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, то нерезидент-покупець зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження такого інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою 15% та за його рахунок, задекларувати його і перерахувати до бюджету України під час такої виплати, якщо інше не передбачено міжнародним договором.

✅ Щодо застосування Конвенції між Україною та Кіпром

🔸 ДПС зазначає, що якщо особа, яка у розумінні Конвенції є резидентом Кіпру, отримує доходи від відчуження акцій, які одержують більше ніж 50% їхньої вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, розташованого в Україні, з урахуванням виключень, передбачених п. 5 ст. 13 Конвенції, такі доходи можуть оподатковуватися в Україні.

🔸 ДПС вказує, що у такому разі оподаткування здійснюється за правилами українського податкового законодавства.

🔸 ДПС також зазначає, що доходи резидента Кіпру від відчуження акцій, на які не поширюється дія п. 4 ст. 13 Конвенції з урахуванням п. 5 цієї статті, або корпоративних прав, інших ніж ті, що посвідчені акціями, підпадають під дію п. 6 ст. 13 Конвенції.

🔸 За позицією ДПС, у такому випадку такі доходи підлягають оподаткуванню лише в Республіці Кіпр за умови, що доходи від відчуження таких акцій чи корпоративних прав, отримані податковим резидентом Кіпру з українських джерел, за правилами кіпрського податкового законодавства є об’єктом оподаткування.

✅ Щодо методології бухгалтерського обліку

🔸 Питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності ДПС пов’язує з компетенцією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

🔸 У цій частині ДПС посилається на ч. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

✅ Щодо повноти відповіді на поставлені питання

🔸 ДПС прямо зазначає, що у запиті недостатньо інформації для надання повної відповіді на поставлені питання.

🔸 ДПС окремо вказує на відсутність у запиті достатньої інформації, зокрема щодо того, яка частка в українських компаніях утворюється за рахунок нерухомого майна, який саме вид корпоративних прав є предметом відчуження, а також щодо умов договору продажу нерезидентом корпоративних прав.

🔸 Окремої прямої відповіді на кожне з питань 1 – 8 у фінальній частині ІПК не наведено.

🔸 ІПК містить загальні висновки щодо застосування пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ, абз. 11 пп. 141.4.2 ПКУ, правил визначення балансової вартості за даними бухгалтерського обліку та положень ст. 13 Конвенції, але не містить окремої прямої відповіді на кожен запропонований заявником варіант розрахунку чи методику, сформульовані у зверненні.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 3 ПКУ

🔸 пп. 14.1.90 ПКУ

🔸 п. 44.1 ПКУ, п. 44.2 ПКУ

🔸 п. 141.4 ПКУ, пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ, пп. 141.4.2 ПКУ

🔸 ч. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

🔸 ст. 1, ст. 2, ст. 4, п. 2 ст. 3, ст. 6, п. 1 ст. 13, п. 4 ст. 13, п. 5 ст. 13, п. 6 ст. 13 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи із змінами, внесеними до неї Протоколом від 11.12.2015, ратифікованим Верховною Радою України 30.10.2019, який набрав чинності 28.11.2019

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua