💬 Джерело

ІПК ДПС від 18.04.2025 № 2153/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Банк здійснює депозитарну діяльність депозитарної установи та обслуговує рахунки у цінних паперах клієнтів-резидентів і нерезидентів.

🔸 До депозитарної установи звернулися дві компанії-нерезиденти для переведення між їх рахунками у цінних паперах акцій українського емітента.

🔸 Таке переведення має відбутися у зв’язку з передачею активів при ліквідації компанії-нерезидента в порядку правонаступництва.

🔸 Банк у цій ситуації виконує функцію депозитарної установи та проводить операцію з переказу цінних паперів з одного рахунку в цінних паперах на інший.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи вважається, що банк виплачує дохід нерезиденту, якщо він як депозитарна установа лише проводить операцію з переказу цінних паперів з одного рахунку в цінних паперах на інший при ліквідації компанії-нерезидента?

🔸 Чи розглядатиметься в такому випадку банк як податковий агент?

🔸 Якщо банк є податковим агентом, яким чином він має утримати податок з доходу нерезидента, якщо фактичного перерахування грошових коштів нерезиденту не відбувається?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо ролі банку як депозитарної установи

🔸 ДПС зазначає, що депозитарна установа веде рахунки у цінних паперах та виконує операції, передбачені законодавством і відповідними договорами.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що укладення договору рахунка ескроу в цінних паперах не тягне переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до депозитарної установи.

✅ Щодо утримання податку з доходів нерезидента

🔸 ДПС зазначає, що якщо банк виконує функцію депозитарної установи і лише проводить операцію з переказу цінних паперів з одного рахунку в цінних паперах на інший рахунок у цінних паперах при ліквідації компанії-нерезидента, то утримання податку з доходів нерезидента та його подальшу сплату до бюджету повинен здійснювати власник такого рахунку.

✅ Щодо доходу нерезидента від відчуження інвестиційного активу

🔸 ДПС наводить положення ПКУ, за якими до доходів нерезидента з джерелом походження з України належить, зокрема, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у випадках, визначених пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС також зазначає, що у разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абз. 3 – 6 пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження такого інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою 15 відсотків та за його рахунок, задекларувати і перерахувати такий податок до бюджету України під час такої виплати, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

✅ Щодо обов’язку нерезидента стати на облік у контролюючих органах

🔸 ДПС зазначає, що нерезидент, який відкриває рахунки в банках України та набуває право власності на інвестиційний актив, повинен стати на облік у контролюючих органах України.

✅ Щодо негрошової форми виплати

🔸 ДПС окремо наводить правило пп. 141.4.2 ПКУ, відповідно до якого, якщо дохід виплачується нерезиденту у формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не був утриманий під час виплати доходу, податок підлягає нарахуванню та сплаті за спеціальною формулою, визначеною ПКУ.

✅ Щодо повідомлення контролюючого органу про відкриття або закриття рахунків

🔸 ДПС наводить положення ст. 69 ПКУ щодо обов’язку банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, а також депозитарної установи або Центрального депозитарію цінних паперів направляти повідомлення до контролюючого органу про відкриття або закриття відповідних рахунків у встановлених випадках.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання про те, чи вважається саме банк у наведеній ситуації особою, яка виплачує дохід нерезиденту, у фінальній частині ІПК не наведено.

🔸 Окремого прямого висновку щодо того, чи розглядатиметься банк саме як податковий агент, у фінальній частині ІПК не наведено.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 пп. 14.1.202 ПКУ

🔸 ст. 134 ПКУ

🔸 пп. 141.4.1 ПКУ

🔸 пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ

🔸 пп. 141.4.2 ПКУ

🔸 пп. 141.4.3 – 141.4.5 ПКУ

🔸 пп. 141.4.11 ПКУ

🔸 п. 64.5 ПКУ

🔸 п. 69.2 ст. 69 ПКУ

🔸 пп. 69.21 ст. 69 ПКУ

🔸 п. 69.4 ст. 69 ПКУ

🔸 п. 2 розділу І Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 за № 1084/23616

🔸 ст. 5 Закону України від 6 липня 2012 року № 5178-VI «Про депозитарну систему України»

🔸 п. 6 Вимог до договору рахунку ескроу в цінних паперах, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 липня 2021 року № 553, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2021 р. за № 1072/36694

🔸 ч. 15 ст. 95 Закону України від 27 липня 2022 року № 2465-IX «Про акціонерні товариства»

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua